Справа № 149/1308/14-ц
Провадження №2/149/509/14
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
26 травня 2014 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Тарнавського М. В.
при секретарі Зоріній О. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмільника цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 громади в особі Лип'ятинської сільської ради, Хмільницького району, Вінницької області, треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із вказаним позовом до відповідача ОСОБА_2 громади в особі Лип'ятинської сільської ради, Хмільницького району, Вінницької області, треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно до якого просить визнати за нею право власності на будинковолодіння, що розташоване за адресою вул. Набережна, буд. №7, в с. Морозівка, Хмільницького району, Вінницької області, посилаючись на те, що 10 листопада 2013 року померла ОСОБА_5 Після смерті спадкодавця залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок № 7 по вул. Набережна, в с. Морозівка, Хмільницького району, Вінницкої області, загальною площею 56,8 кв. м., житловою площею 39,2 кв. м.; земельна ділянка площею 2,20 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Лип'ятинської сільської ради, Хмільницького району, Вінницької області.
З приводу оформлення спадщини, у визначений законом термін позивач зверталася до нотаріуса, однак їй було рекомендовано питання щодо визнання права власності на майно вирішувати в судовому порядку у зв'язку із відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.
Сторони в судове засідання не з'явились, надіслали суду заяви у яких просили справу розглянути у їх відсутність. При цьому позивач зазначив, що повністю підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві, відповідач не заперечує проти їх задоволення, а треті особі заперечень щодо заявленних позовних вимог не мають.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про ухвалення рішення виходячи з наступного:
Свідоцтвом про смерть серії І-АМ № 271806 від 18 листопада 2013 року підтверджується, що 18 листопада 2013 року у віці 87 років, в с. Морозівка, Хмільницького району, Вінницької області померла ОСОБА_5, про що 10 листопада 2013 року складено відповідний актовий запис № 27.
Після смерті спадкодавця залишилось спадкове майно, а саме: житловий будинок № 7 по вул. Набережна, в с. Морозівка, Хмільницького району, Вінницкої області, загальною площею 56,8 кв. м., житловою площею 39,2 кв. м., зазначений під літерою "А", з верандою "а", вартістю 30 521 грн. Вказане підтверджується технічним паспортом на житловий будинок, виданим Хмільницьким РСП КП "ВООБТІ" 25 лютого 2014 року. Належність житлового будинку ОСОБА_5 підтверджується також витягом погосподарської книги Лип'ятинської сільської ради Хмільницького району, Вінницької області.
Заповітом, складеним ОСОБА_5 30 липня 2013 року, доведено, що житловий будинок № 7 по вул. Набережна, в с. Морозівка, Хмільницького району, Вінницкої області, загальною площею 56,8 кв. м., житловою площею 39,2 кв. м. вона заповіла ОСОБА_1.
Відповідно до довідки виконкому Лип'ятинської сільської ради Хмільницького району, Вінницької області за № 50 від 17 лютого 2014 року доведено, що ОСОБА_5 на день смерті проживала та була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування", судам роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на новостворене нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-ІV, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.
На час виникнення спірних правовідносин пов’язаних із набуттям спадкодавцем права на житловий будинок, діяла Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР від 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13.12.1995 року № 56, згідно із ст. 1, ст. 6 якої встановлено, що реєстрацію будинків з обслуговуючими їх будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР проводять бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих Рад депутатів трудящих. Не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.
Вказана інструкція передбачала обов’язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Відповідно до пп. 6-7 Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених ЦСУ СРСР 12.05.1985 року № 5-24/26, дані погосподарських книг були звітом про житлові будинки, що знаходяться на праві власності громадян.
Тобто записи у погосподарських книга визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Таким чином здобуті докази свідчать про те, що при житті спадкодавець володіла, користувалась та розпоряджалась вищевказаним житловим будинком з господарськими будівлями і спорудами, а отже він перебував у її власності, і вказане право власності зареєстроване за нею згідно вимог діючого на той момент законодавства.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Частиною 5 статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. А згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Зважаючи на вищезазначене, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги, оскільки матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, доведено, що позивач являється спадкоємцем за заповітом, інші спадкоємці на спадщину не претендують, відповідач визнав позовні вимоги повністю, задоволення позову не суперечить вимогам та законним інтересам сторін та відповідає чинному законодавству України, не порушує прав та інтересів третіх осіб, позивачем доведено викладені в позовній заяві обставини, що підтверджує її право як спадкоємця за заповітом на успадкування майна спадкодавця, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Оскільки питання про розподіл судових витрат позивачами не ставиться, понесені судові витрати по оплаті судового збору необхідно залишити за останніми.
Керуючись ст.ст. 1218, 1220-1223, 1268 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 213-215, 223, 294 ЦПК України суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 громади в особі Лип'ятинської сільської ради, Хмільницького району, Вінницької області, треті особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на:
- житловий будинок № 7 по вул. Набережна, в с. Морозівка, Хмільницького району, Вінницкої області, загальною площею 56,8 кв. м., житловою площею 39,2 кв. м., зазначений під літерою "А", з верандою "а", вартістю 30 521 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення можна оскаржити до апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя М.В. Тарнавський