Справа 2- 95/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2009 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Тютюник М.С.,
при секретарі Андрос М.А.,
за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника позивачів ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6, розглянув у судвовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, 3-і особи: КП «ВРЄЖО-10» м. Запоріжжя, відділ громадянства , імміграції реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
П озивачі звернулись до суду з позовом про визнання ОСОБА_5 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, змінити умови договору найму житлового приміщення, зобов’язати зняти відповідача з реєстраційного обліку у спірній квартирі, зазначаючи у позові, що з листопада 2005 року відповідач, зареєструвавши шлюб з ОСОБА_8 виїхав на постійне місце проживання за місцем проживання дружини, а саме до АДРЕСА_1.
При розгляді справи позивачі уточнили позовні вимоги, прохаючи визнати ОСОБА_5 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в АДРЕСА_2 з 04.06.2008 року, у зв’язку з виїздом на інше постійне місце проживання (а.с.124).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала уточнений позов у повному обсязі та надала судові пояснення: усі позивачі мешкають в квартирі АДРЕСА_3, квартира є комунальною власністю та знаходиться на балансі КП «ВРЄЖО №10». В спірній квартирі проживають позивачі. Колишній чоловік позивачки- Захаренко О.В. з червня 2008 року в вище зазначеній квартирі жодного дня не мешкав, оскільки виїхав у інше житлове приміщення, а саме у буд. 136 по вул. Цегельній в м.Запоріжжі, яка і є місцем постійного проживання відповідача. Перешкод відповідачу в користуванні квартирою позивачі не чинять, але саме відповідач, не знімаючись з реєстрації, бажає в такий спосіб отримати житлову площу у квартирі. Між позивачами та відповідачем склалися напружені відносини. Крім того, спірна квартира є дуже малою за площею і це викликає труднощі в її користуванні . ОСОБА_1 просить позов задовольнити та визнати ОСОБА_5 таким, що втратив право користування жилим приміщенням у зв’язку з виїздом на інше постійне місце проживання .
Позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представника позивачів ОСОБА_4, кожен окремо, підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, уточненні до нього та підтвердили пояснення позивача ОСОБА_1 додаючи, що з 2005 року відповідач не проживає у спірній квартирі, оскільки покинув їх та матір заради іншої жінки. Адреса: буд. 136 по вул. Кірпічній в м.Запоріжжі і є місцем фактичного проживання відповідача. Прохають позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_7 у судове засідання не з’явилась, повідомлялась належним про день, час та місце розгляду справи, її інтереси представляє ОСОБА_4
Представники третіх осіб у судове засідання не з’явились, повідомлялись належним про день, час та місце розгляду справи. Представник відділ громадянства , імміграції реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області про причини неявки суду не повідомив.Представник КП «ВРЄЖО-10» м. Запоріжжя надав суду заяви з проханням розглянути справу за його відсутності, рішення винести на розсуд суду.
За вище наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності позивача ОСОБА_7, представників третіх осіб.
Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки він є колишнім чоловіком ОСОБА_1 , а ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7 сумісні діти. У квартирі АДРЕСА_3, котра є комунальною власністю зареєстровані усі позивачі та він. Починаючи з 2005 року позивачі намагаються позбавити його права користування житловою площею, останній раз, після примусового вселення в спірну квартиру, яке відбулось 04.06.2008 року. Після чого, виїхав у зв’язку з робочою необхідністю у м. Бердянськ повернутися до квартири не зміг, оскільки позивачі змінили вхідні двері. У зв’язку з чим вимушений був тимчасово винайняти житлову площу та звернутися до суду з позовом про вселення до квартири. На постійне місце проживання за адресами: АДРЕСА_1 чи буд. 136 по вул. Кірпічній в м. Запоріжжі не вибував. За житлово-комунальні послуги сплачував по можливості, оскільки його позов про зміну договору найма житлового приміщення не був задоволений. Шлюб з ОСОБА_8 розірвав. Іншого житлового помешкання, окрім квартири АДРЕСА_4 не має. Вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Представник відповідача підтримала заперечення ОСОБА_5 та зазначила, що даний позов виник із-за поганих відносин між сторонами. Відсутність відповідача у спірній квартирі не можливо вважати такою, що призвела до втрати права користування житлом, та не пов’язанні з вибуттям ОСОБА_5 на інше постійне місце проживання.
Заслухавши пояснення позивачів, представника позивачів, відповідача та його представника, заслухавши показання свідків, ознайомившись з матеріалами цивільної справи , оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 з 01.09.1981 року перебували у шлюбі, який було розірвано 31 жовтня 2002 року (а.с.87). Наявність дітей ОСОБА_2, ОСОБА_3 підтверджено свідоцтвами про народження (а.с. 94,95).
Відповідно ордеру на житлове приміщення № 3647 від 17.07.1989 р.(а.с.88) - ОСОБА_1 на сім’ю із чотирьох осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідно рішення виконкому Шевченківської районної ради м.Запоріжжя від 30.06.1989 року отримали право на житлове приміщення трикімнатну квартиру АДРЕСА_4.
Квартира АДРЕСА_4 є комунальною власністю та знаходиться на балансі КП ВРЄЖО № 10 м. Запоріжжя.
Згідно довідки ЖЄД № 41 від 02.07.2008 року - у зазначеній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та без реєстрації проживає ОСОБА_9, яка є дружиною ОСОБА_5 (а.с.89, 96).
Рішенням суду від 08.02.2007 року вимоги ОСОБА_5 про вселення в к вартиру № 271 в будинку № 119 по вул. Чарівній в м. Запоріжжі були задоволенні. Зазначене рішення, ухвалою Верховного Суду України від 05.12.2007 року залишено без змін (а.с. 22-23, 108-109).
08.02.2007 року було видано виконавчий лист (а.с. 157). 18.06.2007 року було відкрито провадження та проведені виконавчою службою певні дії, спрямовані на виконання рішення суду (а.с. 158-181,190). 04.06.2008 року ОСОБА_5 було вселено в к вартиру № 271 в будинку № 119 по вул. Чарівній в м. Запоріжжі у примусовому порядку, про що складено акт (а.с.182).
Пояснення відповідача про його періодичні знаходження у командировках з 03.03.2008 року по 29.12.2008 року підтверджені довідками (а.с. 202-203) та не спростовані у судовому засіданні.
Згідно пояснень ОСОБА_10 – свідок підтвердив, що ОСОБА_5 у 2008 році проживав у ОСОБА_11 по вул. Вербовій,30-а, знімаючи у неї житлову площу, а на теперішній час відповідач проживає у нього по вул. Вербовій,19 в м. Запоріжжі.
Дані пояснення узгоджуються з договорами найму житлового приміщення (а.с.209-221) та поясненнями відповідача про вимушену оренду ним житлового приміщення, спрямованою кореспонденцією на адресу: вул. Вербова,30-а м. Запоріжжя на ім’я відповідача (а.с.146-156, 167,170,173, 176, 178,180, 181).
Суд не приймає до уваги довідку (а.с.90) стосовно проживання відповідача з ОСОБА_12 з грудня 2005 року по адресі: буд. 136 по вул. Цегельній в м.Запоріжжі, оскільки довідка видана станом на 16.08.2007 року, тобто на період, який не є предметом розгляду зазначеної справи.
Ствердження позивачів про неправдивість пояснень ОСОБА_5 щодо встановлення ними металевих дверей після його примусового вселення до спірної квартири не знайшли підтвердження.
Так, відповідно змісту уточненої позовної заяви, позивачі зазначили про те, що вхідні двері в квартирі не змінювали, а на прохання сусідів поставили додаткові металеві двері на площадці.
Однак, ці ствердження позивачів спростовуються поясненнями свідка ОСОБА_13, яка є сусідкою родини ОСОБА_11 та була допитана у судовому засіданні за клопотанням позивачів. Свідок надала пояснення про те, що у грудні 2008 році ОСОБА_1 встановила додаткові металеві двері у свою квартиру АДРЕСА_4 , металеві двері на площадці не встановлювались. Свідок підтвердила пояснення ОСОБА_1 про те що остання віддала ключі від двері для відповідача, однак коли ОСОБА_5 з’явився за ними – ключів не було, свідок їх повернула ОСОБА_1
Наявність у спірній квартирі металевих дверей також підтвердив свідок ОСОБА_14
Крім того, у судовому засіданні 24.04.2009 року позивач ОСОБА_1 пояснила, що на встановлення металевої двері, яке відбулось 28-29 грудня 2008 року, договір не укладався.
Однак, у судовому засіданні 24.06.2009 року надала суду угоду від 24.12.2008 року, укладену між нею та ОСОБА_15, згідно якої встановлені металеві двері за адресою: квартира АДРЕСА_4.
У зв’язку з даними протиріччями у поясненнях позивача ОСОБА_1 стосовно встановлення металевої двері, суд не приймає до уваги вище зазначену угоду.
Знаходження відповідача з 30 жовтня по 29 грудня 2008 року у командировці у м. Бердянськ підтверджено довідкою (а.с.203).
Свідок ОСОБА_16, пояснила, що у липні 2008 року до неї звернувся ОСОБА_5, оскільки не зміг зайти до квартири АДРЕСА_4. Разом з відповідачем намагались зайти до квартири, однак двері зачинені, а ключ, який був у ОСОБА_5 не підходив до замка на металевій двері квартири. Відповідач пояснив, що тимчасово проживає на квартирі.
У позовній заяві чи уточненнях до неї, позивачі не наводять точної адреси, за якою, на їх думку, постійно з червня 2008 року проживає відповідач. У судовому засіданні пояснили, що не можуть достовірно повідомити адресу постійного місця проживання відповідача, посилаючись спочатку на квартиру АДРЕСА_5, а потім буд. 136 по вул. Цегельній в м. Запоріжжі, тобто за адресами власницею яких є дружина відповідача ОСОБА_8
Натомість свідок ОСОБА_17, яка є сусідкою ОСОБА_8, пояснила, що в квартирі АДРЕСА_5 ОСОБА_5 не проживає, там мешкають колишній чоловік ОСОБА_8 та її двоє дітей. У мешканців зазначеного будинку відповідач робив ремонт.
Свідок ОСОБА_18, яка є сусідкою ОСОБА_8 по вул. Цегельній,136 в м. Запоріжжі, пояснила, що остання даний будинок використовує як дачний, в будинку забиті вікна. ОСОБА_8 обробляє город, прохає сусідів доглядати за будинком, оскільки в ньому не проживає. Свідок пояснила, що ОСОБА_5 в зазначеному будинку не проживає.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19, пояснив, що ОСОБА_8 будинок № 136 по вул. Цегельній в м. Запоріжжі використовує під дачу, оскільки він в поганому стані та не є житловим. Згідно сезону ОСОБА_8 обробляє город. Свідок пояснив, що ОСОБА_5, якого в останній раз у будинку бачив 2005-2006 роках, в будинку не проживає.
Між тим, посилання представника позивачів на рішення суду від 21.06.2006 року, яким встановлено, що будинок № 136 по вул. Цегельній в м. Запоріжжі є житловим (а.с.17-19), само по собі не спростовує факту його використання ОСОБА_8 як дачного помешкання.
Натомість, пояснення свідків щодо не проживання відповідача у будинку № 136 по вул. Цегельній в м. Запоріжжі підтверджують пояснення ОСОБА_5 з цього приводу .
Крім того, відповідно свідоцтва (а.с.74) – шлюб між ОСОБА_20 та ОСОБА_8 було розірвано 29 листопада 2008 року.
До того ж свідок ОСОБА_21 зазначила що, за адресою будинок № 136 по вул. Цегельній в м. Запоріжжі більше ніж два роки ОСОБА_5 не бачить.
Суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_21 стосовно проживання у зазначеному будинку ОСОБА_5 з вище наведених підстав, та, у зв’язку з тим, що свідок пояснила про такий висновок нею зроблено, виходячи з того, що на городі даного будинку бачила теплицю, однак при цьому додаючи, що город обробляє ОСОБА_8, яку більше двох років як не бачить разом з ОСОБА_5
Довідки ВАТ «Запоріжгаз», ВАТ «Запоріжжяобленерго», КП «Водоканал (а.с.171-174) не спростовують пояснення свідка ОСОБА_19 про те, що у зв’язку з аварійним станом труб, у будинку № 136 по вул. Цегельній в м. Запоріжжі було власними силами за допомогою сусідів перекрито водопостачання та у зв’язку з аварійністю обладнання, вимкнуто електропостачання. Зазначені довідки містять відомості щодо наявної заборгованості за водопостачання, газопостачання та електроенергію та відомості про відсутність офіційного відключення від комунальних мереж та в одно час відомості щодо відкриття особового рахунку на ім’я ОСОБА_12, нарахування послуг водопостачання на одну особу абонента ОСОБА_22
Також суд не приймає до уваги пояснення ОСОБА_21 щодо наявності в будинку № 136 по вул. Цегельній в м. Запоріжжі газу та води, оскільки свідок зробила ці висновки з підстав проведення до будинку газопостачання та води, при цьому пояснюючи, що не знає, чи отримує в дійсності ці комунальні послуги власниця будинку.
Свідчення ОСОБА_23 про встановлення факту не проживання у ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 та, як наслідки складання актів (а.с.97,98,101), пояснення свідків ОСОБА_14, ОСОБА_13 з цього приводу, суд знаходить такими, що не протирічать поясненням відповідача з приводу неможливості проживання у спірній квартирі у зв’язку з опором, який чинять позивачі. Що також узгоджується з поясненнями позивачів у судовому засіданні про їх небажання проживати разом з ОСОБА_5 та можливістю приватизувати ними спірну квартиру за умови зняття з реєстраційного обліку в зазначеному помешканні відповідача.
Крім того, свідок ОСОБА_23, стосовно відомостей акту про відсутність в квартирі АДРЕСА_4 речей ОСОБА_5, у судовому засіданні пояснила, що не знає які речі є у відповідач, зазначила, що огляд помешкання відбувався поверхнево.
Ствердження позивачів та їх представника, що ОСОБА_1 на протязі довгих років самостійно виховувала дітей, без участі відповідача, який не цікавився їх долею, а висловлює зацікавленість житловою площею в квартирі, суд не приймає до уваги, оскільки ці пояснення знаходяться в площині сімейних правовідносин та не мають значення для вирішення спірного питання, яке регулюється нормами житлового законодавства.
Свідок ОСОБА_24, яка є головою квартального комітету, надала пояснення, що відповідач проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2, власником якого є ОСОБА_8 та у журналі відміток про реєстрацію є зареєстрованим за цією адресою.
Аналізуючи показання свідка ОСОБА_24 суд, приймає їх критично, оскільки свідок, пояснюючи про порядок реєстрації осіб, зазначила про необхідність надходження заяви від зацікавленої у реєстрації особи, однак такої заяви чи письмово чи в усній формі від ОСОБА_5 до неї не надходило.
Відповідно відомостей довідок, паспорта відповідача – місцем реєстрації останнього є квартира АДРЕСА_4.
В матеріалах справи міститься довідка голови квартального комітету від 04.02.2009 року (а.с.102), згідно якої ОСОБА_24 зі слів ОСОБА_25, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, відомо , що ОСОБА_5 та ОСОБА_8 проживають у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2005 року, однак з’являються до будинку тайно.
Таким чином, свідок джерелом своєї обізнаності назвала повідомлення ОСОБА_25, у якої з ОСОБА_8 склалися особисті неприємні стосунки, що встановлено постановою ДІМ Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області від 2006 року.
ОСОБА_25 у судовому засіданні допитана не була.
У зв’язку з зазначеним вище, згідно вимогам ст. 59 ЦПК України та принципу безпосередньості судового розгляду, передбаченного ч. 1 ст. 159 ЦПК України – суд не приймає до уваги згадану довідку та пояснення ОСОБА_24 з цього приводу .
У відповідності до вимог ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; обов'язок довести обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень покладено на сторони. Однак, позивачі не надали суду переконливих доказів та не довели обставини, які б свідчили про добровільне обрання відповідачем іншого постійного місця проживання. Згідно з ч. 2 ст. 107 Житлового кодексу України у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому самому населеному пункті, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
Натомість у судовому засіданні знайшло підтвердження факти відсутності ОСОБА_5 в місці постійного проживання, саме у спірній квартирі, у зв’язку з неправомірною поведінкою позивачів, що також підтверджується постановами 2008 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з приводу відмови від виконання рішення суду щодо вселення в спірну квартиру відповідача (а.с.103, 104), заміну металевої двері, за умовами й характером роботи відповідача, яка пов'язана з пересуванням, що підтверджено довідкою ПП «Виробничо-комерційне підприємство Чепурной». Встановлені обставини не спростовані в судовому засіданні іншими дослідженими доказами.
Відсутність у ОСОБА_5 іншого постійного місця проживання, його зацікавленість житловою площею у спірній квартирі, з наміром проживання у помешканні в подальшому, підтверджуються неодноразовими зверненнями відповідача зі скаргами, позовами про вселення (а.с. 186, 187, 204-208). Таким чином, вище наведені, встановлені у судовому засіданні обставини спростовують ствердження позивачів про добровільне залишення відповідачем ОСОБА_5 спірної квартири АДРЕСА_4 з 04 червня 2008 року. Тому позовні вимоги позивачів є необгрунтованими.
Керуючись ст.ст. 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 107 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року N 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»,суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, 3-і особи: КП «ВРЄЖО-10» м. Запоріжжя, відділ громадянства, імміграції реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копії скарги до апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Тютюник М.С.
Справа 2- 95/09
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2009 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Тютюник М.С.,
при секретарі Андрос М.А.,
за участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представника позивачів ОСОБА_4, відповідача ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6, розглянув у судвовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, 3-і особи: КП «ВРЄЖО-10» м. Запоріжжя, відділ громадянства , імміграції реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИВ:
Зважаючи на складність у викладенні повного рішення суду, пов’язаного з потребою в обгрунтуванні доводів сторін, на що може бути витрачений значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини. Керуючись ст.ст. 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 107 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року N 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»,суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, 3-і особи: КП «ВРЄЖО-10» м. Запоріжжя, відділ громадянства, імміграції реєстрації фізичних осіб Шевченківського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області, до ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копії скарги до апеляційного суду або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Тютюник М.С.