ВИРОК
ІМЕН ЕМ УКРАЇНИ
2009 року червня 25 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Безверхого О.М.
суддів -Гончарова М.В., Сінашенка В.Г.
з участю прокурора - Кравцової Л.М.
засудженого - ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією прокурора Бокатової С.К., яка брала участь в розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Буринського районного суду Сумської області від 17 квітня 2009 року, яким:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Буринь, мешканець с. В. Сагарівка Буринського району Сумської області, громадянин України, не працюючий, не одружений, судимий: вироком Буринського районного суду від 26 листопада 2008 року за ст. ст. 309 ч.1, 315 ч.2, 70, 75, 76 КК України до позбавлення волі на строк 5 років з іспитовим строком 2 роки, -
засуджений за ст. 307 ч.2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць без конфіскації майна;
за ст. 309 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_1 визначено до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць без конфіскації майна.
На підставі ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання не відбутої частини покарання за попереднім вироком Буринського районного суду від 26 листопада 2008 року у вигляді 5 місяців позбавлення волі, ОСОБА_1 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців.
Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області судові витрати в сумі 375 грн. 36 коп. за проведення експертиз по справі.
ВСТАНОВИЛА:
Згідно вироку суду ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за вчинення злочинів за наступних обставин.
Так, в серпні 2008 року, знайшовши на болоті між селами Вознесенка та Верхня Сагарівка Буринського району 5 самостійних рослин коноплі, незаконно придбав їх, зірвавши рослини, які переніс до господарства по АДРЕСА_1, поклав їх сушитися на горищі літньої кухні, та зберігав для власних потреб, без мети збуту, які 09 березня 2009 року були виявлені та вилучені працівниками міліції. Згідно висновку експертизи вилучена речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом "Канабіс (маріхуана)", вагою у висушеному стані 2547,0 г, що згідно "Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів" є особливо великим розміром.
Крім того, 04 березня 2009 року ОСОБА_1, біля свого господарства по АДРЕСА_2, безоплатно надав на прохання ОСОБА_2 8,3г особливо небезпечного наркотичного засобу - "Канабіс (маріхуана)", незаконно збувши особливо небезпечний наркотичний засіб.
В поданій апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, ставить питання про скасування вироку суду у зв'язку із порушенням кримінального закону при призначенні засудженому ОСОБА_1 покарання. Вказує, що суд першої інстанції, визначаючи ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків, в порушення вимог ст. 71 ч.4 КК України призначив остаточне покарання, яке за своїм розміром є менше, ніж невідбута частина покарання за попереднім вироком. Просить суд постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання: за ст. 309 ч.3 КК України у виді 5 років позбавлення волі, за ст. 307 ч.2 КК України у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі без конфіскації майна; на підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити покарання у виді 5 років 5 місяців позбавлення волі, і на підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутого покарання за попереднім вироком, остаточно визначити до відбуття ОСОБА_1 покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
Вислухавши доповідь судді, міркування прокурора Кравцової Л.М. про необхідність скасування вироку у зв'язку із неправильним застосуванням кримінального закону та постановлення відносно ОСОБА_1 нового вироку, думку засудженого ОСОБА_1, який вирішення цього питання залишив на розсуд суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, відповідають фактичним обставинам і ґрунтуються на розглянутих у судовому засіданні доказах, яким дана належна оцінка, й прокурором в апеляції не оспорюється.
Суд правильно кваліфікував злочинні дії засудженого ОСОБА_1 за ст. ст. 309 ч.3, 307 ч.2 КК України за ознаками незаконного придбання, виготовлення та зберігання, повторно, наркотичного засобу без мети збуту в особливо великих розмірах та незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України.
При призначенні ОСОБА_1 основного покарання суд першої інстанції, з дотриманням вимог ст. ст. 65-67, 69 КК України, врахував ступінь тяжкості вчинених засудженим злочинів, дані про особу винного, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання, і призначив йому основне покарання більш м'яке, ніж передбачене санкціями ст. ст. 307 ч.2, 309 ч.3 КК України, належно вмотивувавши своє рішення. Таке призначене засудженому ОСОБА_1 основне покарання за вказані злочини, відповідає вимогам закону, тобто є необхідним і достатнім для виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, тому воно є обґрунтованим і справедливим.
В поданій апеляції прокурор, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, не навівши обґрунтованих мотивів про невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, безпідставно вказав на необхідність призначення більш суворого покарання, у зв'язку із чим, апеляція прокурора в цій частині задоволенню не підлягає.
В той же час, суд першої інстанції призначаючи ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків не врахував, що згідно вимог ч.4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Як вбачається зі справи, ОСОБА_1 вироком Буринського районного суду від 26 листопада 2008 року засуджений за ст. ст. 309 ч.1, 315 ч.2, 70, 75, 76 КК України на 5 років позбавлення волі та звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки, протягом якого він вчинив нові злочини, передбачені ст. ст. 309 ч.3, 307 ч.2 КК України.
Разом з тим, порушуючи зазначені вище вимоги кримінального закону, суд першої інстанції, призначивши ОСОБА_1 покарання за сукупністю злочинів, передбачених ст. ст. 307 ч.2, 309 ч.3, 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць без конфіскації майна, і призначаючи на підставі ст. 71 ч.1 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків частково приєднав невідбуту частину покарання за попереднім вироком Буринського районного суду Сумської області від 26 листопада 2008 року у виді 5 місяців позбавлення волі, та остаточно йому визначив до відбуття покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. Проте, таке остаточне покарання є меншим невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Враховуючи те, що суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання за сукупністю вироків, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду в цій частині скасувати і постановити новий, яким на підставі ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Буринського районного суду Сумської області від 26 листопада 2008 року у виді 2 років 5 місяців позбавлення волі, остаточно визначити до відбуття ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, частково задовольнивши апеляцію прокурора.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 366, 378, 379 КПК України, колегія суддів,-
ЗАСУДИЛА:
Апеляцію прокурора Бокатової С.К., яка брала участь в розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Вирок Буринського районного суду Сумської області від 17 квітня 2009 року відносно ОСОБА_1 в частині призначеного остаточного покарання - скасувати.
Вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 307 ч.2, 309 ч.3, 70 ч.1 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 1 місяць без конфіскації майна, призначеного за вироком Буринського районного суду Сумської області від 17 квітня 2009 року.
На підставі ст. 71 ч.1 КК України до цього покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Буринського районного суду Сумської області від 26 листопада 2008 року у виді 2 років 5 місяців позбавлення волі, і остаточно визначити до відбуття ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців без конфіскації майна.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1- залишити тримання під вартою.
В іншій частині вирок суду залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений на протязі одного місяця з дня його проголошення до Верховного Суду України через Апеляційний суд Сумської області, а засудженим ОСОБА_1 - в той же строк з моменту вручення копії вироку.
СУДДІ:
Безверхий О.М. Гончаров М.В. Сінашенко В.Г.