ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65-в

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2009 року                                      Справа № 2а - 3509/09/0870

10 год. 40 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Каракуші С.М.

при секретарі: Святенко О.В.

За участю представника позивача Куюн О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду  адміністративну справу

ВСТАНОВИВ:

    Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області звернулося з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Аккумшина» про стягнення 465 грн. 70 коп. у рахунок погашення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, посилаючись на те, станом на 01.05.2008 р.  відповідач має заборгованість з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 465грн. 70коп., вказуючи, що всі платники незалежно від форм власності та господарювання, а також від обраної системи оподаткування зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески та сплачувати їх у встановлені строки у повному обсязі.

    Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі,  просила їх задовольнити та дала пояснення в обґрунтування позову аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, про причини неявки представника не повідомив, у зв'язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних доказів.

Вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що дана заборгованість виникла в результаті несвоєчасної сплати ПП «Аккумшина»  до Пенсійного фонду України, які були нараховані підприємству  згідно наданих відповідачем Розрахунків суми страхових на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті, яка має найманих працівників,  із яких утримуються внески в розмірі 32%, до сплати за період з листопад  2008 року по травень 2009 року  на загальну суму 439 грн. 24 коп.

Крім того,  згідно з нормами Закону України «Про збір на обов'язкове пенсійне страхування» №400/97 від 26.06.1997р. за період з листопад  2008 року по травень 2009 року   відповідач повинен був сплатити до Пенсійного фонду України відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 2% сукупного оподаткованого доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором, що у грошовому вираженні складає 26 грн. 46 коп.

Таким чином, станом на 01.05.2009р. ПП «Аккумшина»  має борг перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області в сумі 465 грн. 70 грн.

Зазначена обставина підтверджується наданими позивачем та дослідженими в судовому засіданні копіями карток особового рахунку страхувальника юридичної особи - ПП «Аккумшина».

Згідно із ст.5 Закону України від 09.07.2003 р. №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 р, вказаний Закон регулює відносини, що вникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить йому.

П. 1 ст. 11 Закону №1058-ІV встановлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних  осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних і фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, придбали спеціальний торговий патент, на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавство.

Згідно з п.1 ст. 14 Закону № 1058- ІV страхувальниками цих осіб є їх роботодавці, які відповідно до ч.1 ст.15 цього Закону є платниками страхових внесків і зобов'язані на підставі п.6 ч.2 ст.17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.

Ст. 18 Закону № 1058-ІV визначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України від 26 червня 1997 р. № 400/97 ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п.6 ст.19 Закону №1058- ІV страхові внески нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат,у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагороди фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги по тимчасовій непрацездатності, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до п.6 ст. 20 вищевказаного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

Відповідач  відповідно до чинного законодавства є платником страхових внесків до пенсійного фонду.

Враховуючи те, що відповідач за період з 01.11.2008 р. по 01.05.2009 р. має заборгованість з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ставкою 33,2% в сумі 439грн. 24 коп., заборгованість з внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ставкою  2% в сумі 26 грн. 46 коп.,   суд приходить до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню в повному обсязі.  

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

    Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Аккумшина» 465 (чотириста шістдесят п'ять) грн.. 70 коп. заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України на користь управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок №25606301001085, ЗКПО 20508663, банк МФ ЗОУ ВАТ «Держощадбанк» №8024, МФО 313957.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

    Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а у разі складання постанови в повному обсязі - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено в повному обсязі 02 вересня 2009 року.

Суддя                                                                              С.М. Каракуша