ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.06 Справа № 7/177/06
Суддя Кутищева Н.С.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю фірма “Орион Ко”, м. Запоріжжя
Відповідач: Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі Філії “Запорізьке Центральне відділення “Промінвестбанку”, м.Запоріжжя
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа Ібрагімлі Ібрагім Велі-Огли, с.Стульневе, Чернігівський район, Запорізька область
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Позивача Савулій В.Г. –юрист, довіреність №1 від 05.01.2006 р.
Відповідача Кріль О.М. –юрисконсульт, довіреність 804 від 06.05.2006 р.
Третьої особи не з’явився
Розглядається позов про визнання дійсним договору купівлі-продажу обладнання від 11.05.2006 р. №181-06і (далі –договір).
Позивач обґрунтовує свої вимоги ч.2 ст.220 ЦК України і пояснює, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору в зв’язку з тим, що в нього відсутні заплановані кошти для нотаріального посвідчення договору, чим порушив умови договору (пункт 8.2 договору).
Відповідач визнав заявлений позов (відзив додано до матеріалів справи).
Представник 3-ої особи в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.
Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України, по наявним в справі матеріалам.
За клопотанням представників сторін судовий процес ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що в позові слід відмовити, виходячи зі слідуючих підстав:
11 травня 2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №181-06і купівлі-продажу майна (обладнання), яке складалось із:
- обладнання для отримання високосортного борошна ОПМ-0.6 “Фермер”;
- лінія по виробництву круп з зернових культур ЛПК-1.0;
- лінія по виробництву макаронних виробів;
- хлібопекарське обладнання;
які знаходяться за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, смт. Пришиб, вул. Пролетарська, буд. 32
та:
- лінія по виробництву вакуумних макаронних виробів моделі АМБ;
- обладнання для виробництва макаронних виробів
які знаходяться за адресою: Запорізька область, Михайлівський район, с. Любимівка, вул. Леніна, 63а., яке належить на правах власності Ібрагімлі Ібрагім Вели-Огли, який відповідно до тимчасової довідки “На постійне проживання” ЗП №371/42463, виданої УМВС України в Запорізькій області 25 червня2003 р., ідентифікаційний №2798521691, мешкає за адресою: Запорізька область, Чернігівський район, с.Стульневе, вул. Перемоги, 235-б, майно (обладнання) було відповідачем продано ТОВ фірма “Орион Ко” на підставі ст. ст. 35, 36, 38 ЗУ “Про іпотеку”, договорів про заставу майна №971 від 19.11.2004 р., №604-04з від 07.10.2004 р., №835-04з від 04.11.2004 р., укладених відповідачем з Ібрагімлі Ібрагім Вели-Огли, ЗУ “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.
Пунктом 8.2 договору передбачено, що цей договір надирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором. Нотаріальне посвідчення цього договору повинно відбутися протягом трьох днів з моменту підписання цього договору.
За домовленістю сторін нотаріальне посвідчення договору було назначене на 16.05.2006 р. Проте в назначений день уповноважений представник для нотаріального посвідчення договору по невідомій причині не прибув. 24.05.2006 р. листом №24/1 позивач вдруге запросив відповідача направити 30.05.2006 р. до державного нотаріуса, смт. Михайлівка, свого уповноваженого представника для нотаріального посвідчення договору. В назначений день представник відповідача знову не прибув.
26.05.2006 р. відповідач, на лист позивача від 24.05.2006 р. №24/1, направив відповідь за №05-03/72, в якій неможливість прибуття уповноваженого представника для нотаріального посвідчення договору обґрунтовує відсутністю запланованих коштів для нотаріального посвідчення договорів.
Укладена сторонами угода № 181-06і від 11.05.2006 р. є багатосторонньою угодою, поскільки укладена трьома сторонами. Згідно з ч.4 ст. 202 ЦК України, дво –або багатосторонньою угодою визнається дія двох або більше сторін.
Згідно ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст угоди не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно ч.4 цієї ж статті, угода повинна здійснюватись у формі, встановленій законом.
Питання укладання угод купівлі-продажу врегульовані ст. ст. 655-711 ЦК України.
Згідно ч.2 ст.656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Відповідно до ч.5 ст.656 ЦК України, особливості договору купівлі продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
Тобто, по відношенню до купівлі-продажу деякого майна закон встановлює особливі правила. Законодавчими актами України встановлені спеціальні умови, порядок набуття права власності особами на окремі види майна.
Статтею 657 ЦК України передбачена форма деяких видів договорів купівлі-продажу.
Договір №181-06і від 11.05.2006 р. купівлі-продажу обладнання не входить до переліку видів договорів купівлі-продажу, що регулюються ст.657 ЦК України. Закон не вимагає його нотаріального посвідчення, тому посилання позивача на ст. 220 ЦК України є безпідставними, так як дана стаття має посилання на невиконання сторонами вимог закону про нотаріальне посвідчення договорів.
Згідно п.8.2 договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, тобто з 11.05.06 р., та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за цим договором.
Таким чином, нотаріальне посвідчення не є суттєвою умовою даного виду договору купівлі-продажу. Виходячи з чого, відповідачем вимоги закону не порушувались.
Згідно ст. 1 ГПК України, суб’єкти, вказані в даній статті мають право звертатись до господарського суду за захистом порушених і охоронюваних законом інтересів.
Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що охоронювані законом інтереси позивача відповідачем не порушені, вимоги є безпідставними, не ґрунтуються на законі і задоволенню не підлягають.
Судові витрати, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, слід залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Рішення підписане “24” липня 2006 р.
Суддя Н.С. Кутіщева