КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"19" серпня 2016 р. Справа №910/21086/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.07.2016 (суддя Шкурдова Л.М.) прийняту за результатами розгляду скарги Служби автомобільних доріг Київської області на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Євро-Азіатська будівельна корпорація «Євраскон»

до Служба автомобільних доріг у Київській області

про стягнення коштів -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.07.2016 задоволено скаргу, визнано недійсною та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу від 17.02.2016.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.07.2016 повністю та прийняти нову, якою в задоволені скарги відмовити повністю.

Крім того, в апеляційній скарзі, апелянт заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу апеляційної скарги, мотивуючи тим, що апелянт є бюджетною установою та з урахуванням скорочених строків оскарження ухвал місцевого суду не мав змоги вчасно сплатити судовий збір.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що вона не може бути прийнята до розгляду Київським апеляційним господарським судом, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із п. 3 ст. 94 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, в редакції Закону № 484, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; ставки судового збору встановлюються, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 складає 1378 грн.

Як вбачається з апеляційної скарги, позивач оскаржує ухвалу місцевого господарського суду.

Згідно із підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на ухвалу суду, сплачується судовий збір в розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1378 грн.).

Проте, до апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у загальному розмірі 1378 грн., а подане клопотання про відстрочку сплати судового збору.

Звертаючись з клопотанням про відстрочку сплати судового збору, апелянт мотивує його тим, що Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України та лише в межах відкритих асигнувань.

Проте колегія суддів не приймає такі доводи, як належні та достатні для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, зважаючи на наступне.

Частина 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Необхідно зазначити, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін; клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом; особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Пунктом 12 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України N 01-06/1175/2011 в редакції від 04.03.2013 року визначено, що єдиною підставою для вчинення судом дій зазначених у ст. 8 Закону України «Про судовий збір» є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Відповідно частини 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, заявлене клопотання не обґрунтованим та безпідставним, оскільки до апеляційної скарги не додано жодного доказу відсутності на рахунках апелянта коштів в розмірі, потрібному для сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду, не надано доказів, підтверджуючих обставини, викладені в заяві, а також не надано доказів того, що після винесення постанови по даній справі, за результатами розгляду апеляційної скарги, у апелянта з`явиться можливість для сплати вказаного судового збору.

Зважаючи на заявлене суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Таким чином, апеляційна скарга Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Київським апеляційним господарським судом до апеляційного провадження не приймається і повертається з доданими до неї документами скаржнику без розгляду, оскільки не надано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі № 910/21086/15.

При цьому, згідно ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись ст.ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У клопотанні про відстроченням сплати судового збору за подання апеляційної скарги Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відмовити.

Не приймати до розгляду апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.07.2016 у справі № 910/21086/15 та повернути її заявникові.

Матеріали справи № 910/21086/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов