ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-8751/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2009 р. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
при секретарі - Фейдаш Х.М.,
за участю представників позивача ОСОБА_1., ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3., ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овація» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування рішення про застосування штрафних санкції від 21.06.2007 року № 0002292330/2315/238, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, в якому просить скасувати рішення про застосування штрафних санкції від 21.06.2007 р. № 0002292330/2315/238.
В обґрунтування позову зазначає, що працівниками Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова була проведена перевірка в порушення вимог ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», за наслідком якої було прийнято акт та прийнято рішення про застосування штрафних санкцій від 21.06.2007 р. № 0002292330/2315/238, з яким не погоджується, оскільки вважає, що застосування штрафних санкцій повинно здійснюватися за не оприбуткування готівки до каси, що спростовується в даному випадку книгою обліку розрахункових операцій, в яку було внесено відомості на підставі фіскального звітного чеку РРО за 29.05.2007 р., а також виконано умови глави 4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 15.12.2004 р.. Також позивач не погоджується щодо правомірності зазначення у рішенні про застосування штрафних санкцій від 21.06.2007 р. № 0002292330/2315/238 норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р., оскільки згідно ст. 2 Закону України від 25.06.1991 р. № 1251-12 «Про систему оподаткування» штрафні санкції не вважаються податковим зобов'язанням, а тому таке зазначення вважає недоречним.
На адресу суду 05.06.2009 р. представник позивача подав уточнення підстав адміністративного позову. Вважає, що відповідно до п.1. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004 р. товариством здійснено оприбуткування готівки, шляхом відображення її фактичного надходження у касовій книзі. Також наполягає на тому, що застосування податковою інспекцією Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 р. з наступними змінами і доповненнями, а саме щодо розміру фінансової санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки є неправомірним. Крім цього, представник позивача наголошує на самому факті неправомірності проведення перевірки за 29.05.2007 р., під час якої виявлені порушення за період, що не охоплювався планом перевірки.
Відповідач Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова подала до суду письмові заперечення в обґрунтування яких вказує на те, що актом перевірки № 223/23-2/22392394 від 14.06.2007 р. встановлено не відображення у книзі ОРО коштів в сумі 64026,67 грн, які були проведені через РРО (фіскальний номер 1306003037), та на підставі цього акта винесено рішення про застосування штрафних санкцій від 21.06.2007 р. № 0002292330/2315/238, яким до товариства застосовано фінансову санкцію в сумі 320133,35 грн., та в якому встановлено порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні № 637 від 15.12.2004 р. з наступними змінами та доповненнями, а саме: не здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Пояснює, що кошти, які 29.05.2007 р. надійшли до каси ТзОВ «Овація» на момент перевірки не були оприбутковані в книзі обліку розрахункових операцій, а тому фінансову санкцію у п'ятикратному розмірі за не оприбуткування готівки згідно Указу Президента України № 436/95 від 12.06.1995 р. застосовано правомірно. Крім цього стверджує, що вказівка на положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. у даному рішенні має рекомендаційний характер, оскільки дані санкції не є податковим боргом, а тому у примусовому порядку не стягуються. Відповідач посилається на Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій N 253 від 21.06.2001 р., яким встановлена виключна форма рішень за наслідками такого порушення.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав з підстав, зазначених у запереченнях, просить у задоволенні позову відмовити.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України в судовому засіданні 20 серпня 2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини Постанови.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну податкову службу в Україні» 4 грудня 1990 р. № 509-XII з наступними змінами (далі-Закон № 509) , Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі-Закон № 265), Постановою Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» № 637 15.12.2004 р. з наступними змінами (далі-Положення № 637), Наказом Державної податкової адміністрації № 614 від 01.12.2000 року «Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок» з наступними змінами (далі-Порядок № 614).
Судом встановлено, що позивач зареєстрований Реєстраційною Палатою Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської Ради - Свідоцтво про державну реєстрацію від 05.08.1996 р.. Взято на податковий облік 28.04.1998 р., ліцензія на право оптової торгівлі алкогольними напоями № 106614 серії АВ, ліцензія на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями № 758500 серії АВ та № 282594 серії АВ, ліцензія на право оптової торгівлі тютюновими виробами № 001155 серії АА, ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 758936 серії АВ та № 282544 серії АВ, Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 18079899 від 14.06.2004 р., перебуває на загальній системі оподаткування і використовує у своїй діяльності реєстратор розрахункових операцій та надає послуги в сфері торгівлі, що по вул. Мучна, 56/3 у місті Львові.
Працівниками Державної податкової інспекції у Личаківському районі міста Львова на підставі направлень № 598 від 11.05.2007 р. та 31.05.2007 р. на проведення планової виїзної перевірки ТзОВ «Овація» з 11.05.2007 р. по 06.06.2007 р. було проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р..
Відповідно до частини третьої статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України. Положеннями ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України» ( далі Закон № 509) передбачено, що планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності платника податків за письмовим рішенням керівника відповідного органу державної податкової служби не частіше одного разу на календарний рік.
Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону № 509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Перевірка господарської діяльності ТзОВ «Овація» була передбачена Планом перевірок відділу документальних перевірок суб'єктів господарювання юридичних осіб ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 11.05.2007 р..
Судом встановлено, що перевірка дотримання порядку ведення операцій з готівкою, згідно плану, була здійснена податковою інспекцією з порушенням правил такої перевірки. Відповідно до направлень від 11.05.2007 р. № 513 та від 31.05.2007 р. № 598 податковою інспекцією піддано перевірці період господарської діяльності товариства за 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р.
Перевіркою встановлено, що готівкові кошти за 29.05.2007 р. у сумі 64026,67 грн. не оприбутковані у касі підприємства, а саме не здійснено облік готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскального звітного чеку за 29.05.2007 р., тобто у Книзі обліку розрахункових операцій за 29.05.2007 р. відсутні записи про рух готівки.
За висновками акта перевірки, порушення виявлені за 29.05.2007 р., тобто за період, який не відповідає періоду, що згідно направленню, перевірявся. Потрібно зазначити, що порушення, виявлені в іншому періоді, ніж той що перевірявся, повинні належно зазначатись у відповідному акті, за розглядом якого, рішенням податкової інспекції до підприємства застосовуються штрафні санкції.
Таким чином, згідно положень ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.
Як передбачено п.1.2 Положення № 637, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
При винесенні оспорюваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 320133,35 грн. відповідач керувався пунктом 2.6 Положення № 637 згідно якого, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.
Як встановлено судом, готівкова виручка за 29.05.2007 р. в сумі 64026,67 грн. була здана до каси підприємства та оприбуткована згідно прибуткового касового ордера № 510 та № 512 від 29.05.2007 р., видаткового касового ордера № 544 і № 546 від 29.05.2007 р., супровідної відомості № 11 та № 12В від 29.05.2007 р., виписки з банківського рахунку за 29 та 30 травня 2007 року.
Крім цього Положення № 637 передбачає, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Відповідно до ст. 2 Закону № 265 книгою обліку розрахункових операцій є прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг). Тобто запис до КОРО є лише звітом щодо фактичного надходження грошових коштів до каси. Проте сам факт відсутності звіту не заперечує факт фактичного надходження грошових коштів до каси.
Судом встановлено, що запис про денну виручку за 29.05.2007 р. був здійснений в КОРО 29.05.2007 р. за № 226, але працівниками в ході перевірки належним чином не взято до уваги, оскільки такий перебував на іншій сторінці КОРО.
Пунктом 9 ст.3 Закон № 265 передбачено щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій. Законом не зобов'язано у певний конкретний спосіб зберігати у КОРО фіскальні звітні чеки, лише пп. 7.5 розділу 7 Порядку № 614 передбачено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках книги ОРО ; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.
Суд вважає, що наявність запису в КОРО про рух готівки на іншій сторінці не є фактом не оприбуткування грошових коштів, що надійшли до каси, що крім цього підтверджується записом у касовій книзі.
Абзацом 2 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. № 436/95 передбачена відповідальність за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.
Аналіз вищезазначеної норми Указу дає підстави для висновку про те, що штраф за цією нормою може бути застосований лише у разі встановлення факту неоприбуткування (неповного та/або несвоєчасного) оприбуткування готівки у касах підприємств.
Посилання позивача на невідповідність Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995 р. з наступними змінами і доповненнями нормам Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР з наступними змінами та доповненнями, судом не приймається до уваги, оскільки даний нормативний акт є чинним, та не визнавався недійсним у встановленому законодавством України порядку.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки представниками відповідача доказів в спростування заявлених позовних вимог не наведено, а судом встановлені порушення при проведенні первірки, і тому суд погоджується з представником позивача, що рішення відповідача про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій було прийнято без дотримання принципів обґрунтованості та розсудливості, тобто без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.
Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, та доведені у судовому засіданні, і тому слід скасувати рішення про застосування штрафних санкції від 21.06.2007 р. № 0002292330/2315/238.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 128, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати рішення про застосування штрафних санкції від 21.06.2007 р. № 0002292330/2315/238.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя /підпис/ Шинкар Т.І.
З оригіналом згідно
Постанова не набрала законної сили
Суддя Шинкар Т.І.
Повний текст Постанови виготовлено 27.08.2009 року
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 2а-8751/08/1370
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(вступна та резолютивна частини постанови)
20 серпня 2009 р. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Шинкар Т.І.,
при секретарі - Фейдаш Х.М.,
за участю представників позивача ОСОБА_1., ОСОБА_2, представників відповідача ОСОБА_3., ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Овація» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про скасування рішення про застосування штрафних санкції від 21.06.2007 року № 0002292330/2315/238, -
ВСТАНОВИВ:
При розгляді справи суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ч. 3 ст. 160 КАС України відкласти складення повного тексту постанови суду на п”ять днів з дня закінчення розгляду справи , проголосивши вступну і резолютивну частину постанови. З мотивувальною частиною постанови особи, які беруть участь у справі зможуть ознайомитися 27.08.2009 року.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 128, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати рішення про застосування штрафних санкції від 21.06.2007 р. № 0002292330/2315/238.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Львівський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя Шинкар Т.І.