Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 2-а-2317/11

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"13" липня 2011 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області суддя Біла Л. М. розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Хмільницькому районі Вінницької області про зобов’язання нарахувати і виплатити підвищення до пенсії як дитині війни, –

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду 28.06.2011року з позовом і просить визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати його нарахувати та виплатити їй, як дитині війни, не сплачену у повному обсязі щомісячну державну соціальну допомогу, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 7 грудня 2010 року і до втрати такого права з відрахуванням тих сум, які виплачувались згідно довідки ПФУ.

Відповідач 8 липня 2011 року надав суду свої заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України справа розглядається в порядку скороченого провадження одноособово суддею без проведення судового засідання та виклику сторін.

Дослідивши докази та давши їм належну правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Згідно зі ст. 6 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про прожитковий мінімум” прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім’ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року, прикінцеві положення доповнено пунктом 4, в якому серед іншого зазначено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

Аналізуючи норми діючого законодавства, матеріали справи, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови позивачу у здійсненні нарахування та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»є протиправними.

Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захисту прав позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд прийшов до висновку про необхідність захисту цих прав шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період, що знаходиться в межах шестимісячного строку звернення до суду, а саме з 28.12.2010 року до 18.06.2011 включно року з урахуванням проведених виплат.

Суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не може бути причиною невиконання покладених на управління Пенсійного фонду України в Хмільницькому районі зобов'язань, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується, на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведена правомірність своїх дій щодо відмови позивачу у здійсненні нарахування та виплати підвищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Оцінивши за правилами, встановленими ст. 86 КАС України повідомлені позивачем та відповідачем обставини, а також наявні у матеріалах справи докази, з урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства України, суд вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи положення абзацу дев’ятого частини 1 статті 256 КАС України, відповідно до якого, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, постанова суду підлягає негайному виконанню.

Позовні вимоги в частині зобов"язання відповідача виплачувати підвищення до пенсії по дату втрати права на таке підвищення слід залишити без задоволення, оскільки суд не наділений повноваженнями на зобов"язання вчиняти дії з приводу майбутніх правовідносин, оскільки судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання і не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 11, 69-71, 79, 86, 94, 158-163, 167,183-2, 256 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Хмільницькому районі щодо відмови у здійсненні нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з підвищенням її розміру на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" –протиправними

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Хмільницькому районі здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" обчисленої виходячи з вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 28.12.2010 року до 18.06.2011 року включно, з врахуванням проведених виплат.

Постанова суду підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_2