Справа № 2-3820/06

Р I Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01 лютого 2007 року Солом'янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді - Сітайло Л.Г.

при секретарях - Ріпенко Л.С, Гринь І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Буднапрямок" (ТОВ „Буднапрямок") про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньої заробітної плати та моральної шкоди-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заробітної плати з квітня по 26 червня 2006 року в сумі 2600,05 грн., виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що 10.04.2006 року він уклав трудовий договір з ТОВ „Буднапрямок" відповідно до умов якого його зараховано на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1. В підтвердження укладання трудових відносин з ним проведено інструктаж по охороні праці 10.04.2006 року. Однак, відповідач видав наказ про призначення його на посаду з 03.05.2006 року. 27 червня 2006 року, відповідно до наказу ТОВ "Буднапрямок" його звільнено за власним бажанням. При звільненні відповідач не провів з ним повний розрахунок, оскільки, за домовленістю, він повинен був отримувати заробітну плату в розмірі 1600 грн., однак він фактично отримував 600 грн. На підставі вищевикладеного просив стягнути невиилачену заробітну плату в сумі 2 600,05 грн., середній заробіток за час затримки виплати під час звільненні та моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

В судовому засіданні 22.01.2007 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути заборгованість по заробітній платі за червень 2006 року в сумі 1000 грн. та за травень в розмірі 500 грн., середню заробітну плату за час вимушеного прогулу та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що позивача прийнято на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 з 03.05.2006 року з посадовим окладом, згідно штатного розкладу в розмірі 750 грн. Первинний інструктаж проведено перед фактичним допуском до роботи. Підтвердити час проведення інструктажу з питання охорони праці він не має можливості, оскільки відповідні журнали втрачено. В червні 2006 року, під час розрахунку при звільненні позивача, йому виплачено всі належні суми, що підтверджується розрахунковим листком. На підставі вищевикладеного, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Судом встановлено, що наказом директора ТОВ „Буднапрямок" від 03.05.2006 року позивача прийнято на посаду ІНФОРМАЦІЯ_1 з 03.05.2006 року згідно з штатним розкладом.

Відповідно до ст. 5 Закону України „Про оплату праці" організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.

В судовому засіданні встановлено, що Загальними Зборами трудового колективу ТОВ „Буднапрямок" від 10.02.2006 року прийнято Колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом ТОВ „Буднапрямок".

Відповідно до довідки ГОВ „Буднапрямок" від 29.01.2007 року колективний договір по технічним причинам не зареєстровано в Подільській районній в м. Києві державній адміністрації.

Згідно з штатним розписом ТОВ „Буднапрямок" на 2006 рік посадовий оклад ІНФОРМАЦІЯ_1 становить 750 грн.

Доводи позивача щодо розміру її заробітної плати в сумі 1600 грн. суд не приймає до уваги, оскільки позивачем в судовому засіданні не надано відповідних доказів. Крім того, це спростовується штатним розкладом товариства, відповідно до якого посадовий оклад позивача складав 750 грн.

Нарахування позивачу заробітної плати відповідно до штатного розкладу в сумі 750 грн. підтверджується платіжними відомостями за травень та червень 2006 року.

Відповідно до наказу НОМЕР_1 від 27.06.2006 року ТОВ „Буднапрямок" позивача звільнено з посади ІНФОРМАЦІЯ_1 з 27.06.2006 року на підставі ст.38 КЗпП України.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у вищезазначені строки при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до розрахункової відомості за червень 2006 року заробітна плата позивача нарахована з посадового окладу в розмірі. 750 грн. та, як підтвердив в судовому засіданні позивач, виплачена останньому в повному обсязі.

Таким чином, доводи позивача щодо стягнення на його користь середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

Керуючись ст. ст. 94, 116, 177, 235 КЗпП України, Законом України „Про оплату праці". Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року „Про

судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Буднапрямок" про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення середньої заробітної плати та моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м, Києва протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення.