Справа № 2-121/2009

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

03 липня 2009 року                                                           Турійський районний суд

                                                                                              Волинської області

в складі:   головуючого-судді                                                   Шмідта С.А.

                 при секретарі                                                             Мисюку П.З.

з участю  відповідача                                                                      ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Волинської обласної дирекції до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про стягнення 6747,65 грн. заборгованості по кредитному договору, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився і від нього не надійшло повідомлення про причини його неявки. Про час, день і місце проведення даного судового засідання ОСОБА_3 був повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заявлені позивачем позовні вимоги не визнала, пояснивши суду, що її заборгованість перед позивачем за кредитним договором        № 014/1139/34010 від 22 лютого 2007 року виникла внаслідок фінансових проблем, які виникли у неї як суб"єкта підприємницької діяльності. Відповідач пояснила, що в даний час у неї немає можливості сплатити банку вказану у позовній заяві кредитну заборгованість в розмірі 6747,65 грн., на її прохання відтермінувати сплату цієї заборгованості банк відмовляє, а тому вона проти пред"явленого позову заперечує.

Представник позивача – начальник Турійського відділення Волинської обласної дирекції відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" Кучерова Н.В. в судове засідання не з"явилася, однак звернулась до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

Суд, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задовольнення повністю.

У відповідності з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в судовому засіданні і що стверджується матеріалами справи, між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 22 лютого 2007 року було укладено кредитний договір № 014/1139/34010 (а.с.4-5), згідно з п.п.1.1, 1.2, 1.3, 1,4, 1.6 якого та додатком до якого (а.с.6) відповідачу ОСОБА_1 надавався кредит в сумі 15000,00 грн. на термін 36 місяців з виплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24 % річних та комісії в розмірі 450 грн. за умови погашення позичальником заборгованості за кредитом та процентами шляхом здійснення в період до 15 числа кожного місяця щомісячних платежів.

Судом встановлено, що 23 лютого 2007 року ОСОБА_1 отримала у Волинській обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" кредит в сумі 15000 грн., що визнано самим відповідачем і підтверджується заявою на видачу готівки № 10 від 23 лютого 2007 року (а.с.7).

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем визнано, що у неї станом на 07 квітня 2009 року виникла кредитна заборгованість перед позивачем в сумі 2164,28 грн. Разом з тим відповідачем не подано суду доказів про її звернення до банку з проханням про відстрочення сплати цієї заборгованості, а тому суд відхиляє її посилання на ці факти, як на такі, що вплинули на її спроможність виконати свої зобов"язання за кредитним договором.

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася,  та сплати належних йому процентів.

Пунктом 10.1 кредитного договору від 22 лютого 2007 року № 014/1139/34010 передбачено сплату  позичальником пені в розмірі 0,5 %  від  суми простроченого платежу   за кожен день прострочення. У пункті 6.5 цього договору зазначено, що банк має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом та неустойки. Таке стягнення здійснюється за умови попереднього (за 30 днів) повідомлення позичальника рекомендованим листом.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 березня 2009 року відповідачу ОСОБА_1 було вручено претензію про дострокове погашення кредиту в повному обсязі (а.с.10).

Як вбачається з розрахунку сплати кредиту по кредитному договору від 22 лютого 2007 року № 014/1139/34010 позичальником ОСОБА_1 станом на 07 квітня 2009 року (а.с.8), заборгованість відповідача перед Волинською обласною дирекцією ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" нарахована правильно і становить: 5833,37 грн. заборгованості по кредиту, 468,06 грн. заборгованості по процентах, 440,22 грн. простроченої заборгованості по пені, а тому суд вважає, що вона в сумі 6730,13 грн. (5833,37  + 474,06  + 440,22 = 6747,65) підлягає стягненню з нього в користь позивача, тому що для цього є законні підстави.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що  і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1, 5.1 договору поруки, укладеного 22 лютого 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_3 (а.с.9),  ОСОБА_3 на добровільних засадах взяв на себе зобов"язання перед позивачем по зобов"язаннях ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору від 22 лютого 2007 року № 014/1139/34010 щодо повернення кредиту, сплати процентів за його користування та пені. Договір поруки, укладений із ОСОБА_3, діє до закінчення забезпеченого ним зобов"язання.

Із претензії-вимоги Волинської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" № 38, надісланої на адресу ОСОБА_3 01 квітня 2009 року (а.с.11 - 12), вбачається, що цього дня позивач поставив перед відповідачем ОСОБА_3 вимогу про дострокове погашення зобов"язань по кредитному договору від 22 лютого 2007 року № 014/1139/34010.

Оскільки ОСОБА_3 взяв на себе зобов"язання перед позивачем по зобов"язаннях ОСОБА_1, які виникають з умов кредитного договору від 22 лютого 2007 року № 014/1139/34010, суд вважає, що кредитна заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем в розмірі 6747,65 грн. підлягає солідарному стягненню з відповідачів ОСОБА_1 та  ОСОБА_3 в користь позивача.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідачів в рівних частках в користь позивача сплачені останнім при зверненні до суду 106,62 грн. судових витрат, а саме 76,62 грн. судового збору та 30.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.526, 536, 553, 554, ч.2 ст.1050, ст.1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, ч.1 ст.88, ст.ст.212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Волинської обласної дирекції солідарно 6747,65 (шість тисяч сімсот сорок сім гривень 65 копійок) кредитної заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Волинської обласної дирекції 53,31 (п"ятдесят три гривні 31 копійку) судових витрат.

Стягнути із ОСОБА_3 в користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Волинської обласної дирекції 53,31 (п"ятдесят три гривні 31 копійку) судових витрат.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Головуючий: