Справа № 2-118/2009

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

25 червня 2009 року                                                           Турійський районний суд

                                                                                              Волинської області

в складі:   головуючого-судді                                                   Шмідта С.А.

                 при секретарі                                                             Гаврилюк Н.В.

з участю  представника позивача                                                  Кучерової Н.В.,

                 відповідача                                                                      ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Турійського районного суду в смт.Турійськ Волинської області справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Волинської обласної дирекції до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про стягнення 6730,13 грн. заборгованості по кредитному договору, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася і від неї не надійшло повідомлення про причини її неявки. Про час, день і місце проведення даного судового засідання ОСОБА_4 була повідомлена належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені позивачем позовні вимоги не визнав, пояснивши суду, що його заборгованість перед позивачем за кредитним договором    № 014/1139/34009 від 22 лютого 2007 року виникла внаслідок фінансових проблем, які виникли у нього як суб"єкта підприємницької діяльності. Відповідач пояснив, що в даний час у нього немає можливості сплатити банку вказану у позовній заяві кредитну заборгованість в розмірі 6730,13 грн., на його прохання відтермінувати сплату цієї заборгованості банк відмовляє, а тому він проти пред"явленого позову заперечує.

Представник позивача - відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції Кучерова Н.В. в судовому засіданні позов підтримала повністю, ствердила наведені в ньому факти. Крім того, суду пояснила, що 22 лютого 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі начальника Турійського відділення Кучерової Н.В. та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 014/1139/34009 про надання відповідачу кредиту в сумі 15000,00 грн. на строк 36 місяців з виплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24 % річних та комісії в розмірі 450 грн. за умови погашення позичальником заборгованості за кредитом та процентами шляхом здійснення в період до 15 числа кожного місяця щомісячних платежів відповідно до графіку. Представник позивача ствердила, що банк умови договору виконав в повному обсязі, перерахувавши відповідачу на його розрахунковий рахунок 15000 грн., а позичальник ОСОБА_2, порушуючи їх, з січня 2009 року взагалі перестав виплачувати кредит, в зв’язку з чим у нього станом на 07 квітня 2009 року виникла кредитна заборгованість в сумі 2146,76 грн. Письмову вимогу банку про дострокове погашення грошових зобов”язань відповідач залишив без відповіді. Так як ОСОБА_2 перестав сплачувати будь-які кошти на погашення кредиту, підстав для розстрочення боргу у банку не було.

Крім цього, 22 лютого 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі начальника Турійського відділення Кучерової Н.В. та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, в якому остання на добровільних засадах взяла на себе зобов"язання перед позивачем по зобов"язаннях ОСОБА_2, що виникають з умов кредитного договору від 22 лютого 2007 року № 014/1139/34009. Поручителю було надіслано претензію-вимогу про добровільне погашення заборгованості по цьому кредитному договору, однак ОСОБА_4 на неї не відреагувала. Зважаючи на ці обставини, представник позивача просить стягнути із відповідачів у свою користь всю позику, що залишилася, проценти за користування кредитом та пеню в загальному розмірі 6730,13 грн., а також понесені банком судові витрати по справі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задовольнення повністю.

У відповідності з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено в судовому засіданні і що стверджується матеріалами справи, між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_2 22 лютого 2007 року було укладено кредитний договір № 014/1139/34009 (а.с.4-5), згідно з п.п.1.1, 1.2, 1.3, 1,4, 1.6 якого та додатком до якого (а.с.6) відповідачу ОСОБА_2 надавався кредит в сумі 15000,00 грн. на термін 36 місяців з виплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24 % річних та комісії в розмірі 450 грн. за умови погашення позичальником заборгованості за кредитом та процентами шляхом здійснення в період до 15 числа кожного місяця щомісячних платежів.

Судом встановлено, що 23 лютого 2007 року ОСОБА_2 отримав у Волинській обласній дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" кредит в сумі 15000 грн., що визнано самим відповідачем і підтверджується заявою на видачу готівки № 11 від 23 лютого 2007 року (а.с.7).

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем визнано, що у нього станом на 07 квітня 2009 року виникла кредитна заборгованість перед позивачем в сумі 2146,76 грн. Разом з тим відповідачем не подано суду доказів про його неодноразові звернення до банку з проханням про відстрочення сплати цієї заборгованості, а тому суд відхиляє його посилання на ці факти, як на такі, що вплинули на його спроможність виконати свої зобов"язання за кредитним договором.

Згідно з ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася,  та сплати належних йому процентів.

Пунктом 10.1 кредитного договору від 22 лютого 2007 року № 014/1139/34009 передбачено сплату  позичальником пені в розмірі 0,5 %  від  суми простроченого платежу   за кожен день прострочення. У пункті 6.5 цього договору зазначено, що банк має право вимагати дострокового погашення позичальником заборгованості за кредитом, нарахованих процентів за користування кредитом та неустойки. Таке стягнення здійснюється за умови попереднього (за 30 днів) повідомлення позичальника рекомендованим листом.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 березня 2009 року відповідачу ОСОБА_2 було вручено претензію про дострокове погашення кредиту в повному обсязі (а.с.10).

Як вбачається з розрахунку сплати кредиту по кредитному договору від 22 лютого 2007 року № 014/1139/34009 позичальником ОСОБА_2 станом на 07 квітня 2009 року (а.с.8), заборгованість відповідача перед Волинською обласною дирекцією ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" нарахована правильно і становить: 5831,55 грн. заборгованості по кредиту, 473,96 грн. заборгованості по процентах, 424,62 грн. простроченої заборгованості по пені, а тому суд вважає, що вона в сумі 6730,13 грн. (5831,55  + 473,96  + 424,62 = 6730,13) підлягає стягненню з нього в користь позивача, тому що для цього є законні підстави.

У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що  і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 4.1, 5.1 договору поруки, укладеного 22 лютого 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4 (а.с.9),  ОСОБА_4 на добровільних засадах взяла на себе зобов"язання перед позивачем по зобов"язаннях ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору від 22 лютого 2007 року № 014/1139/34009 щодо повернення кредиту, сплати процентів за його користування та пені. Договір поруки, укладений із        ОСОБА_4, діє до закінчення забезпеченого нею зобов"язання.

Із претензії-вимоги Волинської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" № 40, надісланої на адресу ОСОБА_4 10 березня 2009 року (а.с.11 - 12), вбачається, що цього дня позивач поставив перед відповідачем ОСОБА_4 вимогу про дострокове погашення зобов"язань по кредитному договору від 22 лютого 2007 року № 014/1139/34009.

Оскільки ОСОБА_4 взяла на себе зобов"язання перед позивачем по зобов"язаннях ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору від 22 лютого 2007 року № 014/1139/34009, суд вважає, що кредитна заборгованість ОСОБА_2 перед позивачем в розмірі 6730,13 грн. підлягає солідарному стягненню з відповідачів ОСОБА_2 та       ОСОБА_4 в користь позивача.

У відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України, суд стягує з відповідачів в рівних частках в користь позивача сплачені останнім при зверненні до суду 97,30 грн. судових витрат, а саме 67,30 грн. судового збору та 30.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.526, 536, 553, 554, ч.2 ст.1050, ст.1054 ЦК України, ст.ст.10, 11, 60, ч.1 ст.88, ст.ст.212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Волинської обласної дирекції солідарно 6730,13 (шість тисяч сімсот тридцять гривень 13 копійок) кредитної заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_2 в користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Волинської обласної дирекції 48,65 (сорок вісім гривень 65 копійок) судових витрат.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі його Волинської обласної дирекції 48,65 (сорок вісім гривень 65 копійок) судових витрат.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана апеляційному суду Волинської області через Турійський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

Головуючий: