ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 р. Справа № 36233/10

          Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Обрізко І.М.,

суддів Дяковича В.П., Яворського І.О.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області на постанову Локачинського районного суду Волинської області від 03 листопада 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання провести нарахування і виплату підвищення до пенсії як дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся 21.10.2010 року в суд з адміністративним позовом та просив зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області провести нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2009 роки та за дев’ять місяців 2010 року, з урахуванням абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

Вимоги мотивовані тим, що він належить до категорії громадян, на яких поширюються соціальні пільги та категорії, передбачені ст. 1 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому має право на одержання щомісячного підвищення до пенсії до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Проте, відповідач з січня 2006 року по 30 листопада 2010 року нараховував таку допомогу в значно меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни» .

Постановою Локачинського районного суду Волинської області від 03 листопада 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області провести нарахування та виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, 22.05.2008 року по 31.12.2008 року 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 30.09.2010 року включно, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та з врахуванням виплачених йому сум за цей період.

Суд виходив з того, що з огляду на рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 позивачу повинна була нараховуватись доплата до пенсії, однак безпідставно із-за відсутності належного фінансового забезпечення державних соціальних гарантій, цього відповідачем зроблено не було, хоча подібне не доведено останнім, а також невиконання чи неналежне виконання законів про виплати через відсутність грошей не є підставою для виправдання дискримінуючої недоплати державної соціальної підтримки дітям війни.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області подало апеляційну скаргу з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вбачає її частково аргументованою.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що вбачається з відмітки в його пенсійному посвідченні.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Як визначено ст. 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» у наведеній нормі відсилає до відповідних законів України. Тобто у даному випаду застосовується спеціальний закон, яким передбачається право на отримання підвищення до пенсії певної категорії осіб – Закон України «Про соціальний захист дітей війни».

Разом з тим, судом першої інстанції не враховано пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, який передбачений ч.2 ст. 99 КАС України.

Зважаючи на те, що підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком не нараховувалось відповідачем, виходячи з позовних вимог, з 01.01.2006 року по 30 вересня 2010 року, колегія суддів вважає, що в даному випадку слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду відповідно до ст. 99 КАС України, оскільки законодавством інших строків з цього приводу не встановлено та відсутні підстави для його поновлення.

З аналізу наведених правових норм та обставин справи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача щодо нарахування державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком в період з 21.04.2010 року по 30.09.2010 року являються обґрунтованими, виходячи зі строку звернення до адміністративного суду (21.10.2010 року), врешті вимоги слід залишити без розгляду.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються частково суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судові витрати слід вирішити у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 195, 196 ч.4, 197, 198 п. 3, 202, 205 ч. 2, 207, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області задоволити частково.

Постанову Локачинського районного суду Волинської області від 03 листопада 2010 року по справі № 2а-335/10/0307 скасувати, та постановити нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області в нарахуванні та виплаті підвищення до пенсії ОСОБА_1.

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Локачинському районі Волинської області провести ОСОБА_1 нарахування та виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 21 квітня 2010 року по 30 вересня 2010 року з врахуванням виплачених сум.

Врешті позов залишити без розгляду.

Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 01,70 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя І.М. Обрізко

Судді В.П. Дякович

ОСОБА_2.