Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-8569/10

Провадження № -

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" липня 2010 р. м. Коростень

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Скобельського С.І. розглянувши в письмовому провадженні в місті Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недовиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",

ВСТАНОВИВ:

Позивачка 09 вересня 2009 року звернулась до суду з позовом до відповідача, зазначивши, що вона працює в Коростенському центрі поштового зв'язку № 2 та проживає в зоні добровільного гарантованого відселення в м. Коростені. Згідно ст.ст. 37 і 39 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на щомісячну грошову допомогу у зв’язку з обмеженням вживання продуктів харчування місцевого виробництва і особистого підсобного господарства в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати та доплату до заробітної плати в розмірі не більше 2,0 мінімальної заробітної плати. Однак, відповідач дані виплати проводить в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 рокув сумі 2,10 грн. і 10,50 грн.. Вважає своє право на отримання вказаної виплати порушеним, оскільки Закон має пріоритетне значення ніж постанова КМУ, тому просить стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачених коштів, передбачених ст. 37 Закону в розмірі2998,80 грн. за період з 01.08.2008 року по

1.08.2009року та передбачені ст. 39 цього ж Закону в сумі 44982,00 грн. за період з 1.08.2006 року по

31.07.2009року.

В судове засідання позивачка не з’явилась, звернулась до суду з заявою і просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, звернувся з листом і просить суд розглядати справу у відсутність представника, позовні вимоги не визнають та просять в задоволенні вимог позивачки відмовити. Суд уважає, що справу можливо розглянути у відсутність представника відповідача та позивача ,за наявністю матеріалів, що є в справі.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності судом встановлено, що позивач проживає і працює в м. Коростені, територія якого відноситься до зони гарантованого добровільного відселення,являється потерпілою від аварії на ЧАЕС, а тому має право на пільги та компенсації встановлені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стаття 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачає компенсації громадянам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення у вигляді щомісячної грошової допомоги у зв’язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати.

Стаття 39 цього ж Закону передбачає доплату громадянам , які працюють у зоні гарантованого добровільного відселення на територіях радіоактивного забруднення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Дія вказних норм на 2006 , 2007 і 2008 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати зупинялася згідно із Законами України"Про Державний бюджет України на 2006 рік "та 2007 і 2008 роки.

Рішеннями Конституційного суду України від 09.07.2007 року і 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконстутиційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України" на 2007 рік і 2008 рік, абзац другий, третій, четвертий частини першої та частини другої ст.39 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Дане рішення є чинним з моменту його винесення і має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.

Згідно п.1,2,4 Постанови КМУ №936 від 20.09.2005 року „Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, використовуються кошти державного бюджету, головним розпорядником яких є Мінпраці, а розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня за програмами визначаються Міністерством праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, головні управління праці та соціального захисту населення обласних, Головне управління соціального захисту населення Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської, управління (відділи) праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад, Фонд соціального захисту інвалідів.

Виплата компенсацій та допомог певних видів, в т.ч. і передбачених ст. ст. 37, 39 Закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам проводиться центрами по нарахуванню і виплаті соціальних допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських) держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем реєстрації.