Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 2-а-8589/10

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" вересня 2010 р. Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючої – судді Лешко С.М., при секретарі Янковій Ю.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати неправомірними дії відповідача та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недоплачені кошти, що передбачені ст.37 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за період з 01.08.2008р. по 01.08.2009р. та передбачені ст.39 цього ж Закону за період з 01.08.2006р. по 01.08.2009р., мотивуючи це тим, що він є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії, постійно проживає і працює у зоні гарантованого добровільного відселення.

Вважає, що проведення виплат в твердих сумах, встановлених Постановою КМУ №836 від 26.07.1996 року, а не у розмірах визначених ЗУ “Про статус і соціальний захист населення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ порушує його права.

В судове засідання позивач не з'явився, надав заяву де просить розглянути справу у його відсутність, заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі і просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, надав заперечення де зазначає, що позов не визнає і просить розглянути справу у його відсутність. Вказує, що виплати за ст.39 ЗУ «Про статус…» виплачуються пропорційно відпрацьованому часу. Крім того, позовні вимоги заявлені поза межами строку позовної давності, а тому наполягає на застосуванні судом ст.100 КАС України.

Дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Встановлено, що позивач постійно проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Відповідно до посвідчення серії Б №552315 від 11.05.1993р. ОСОБА_1 є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії і з 09.12.2003р. по 27.07.2009р. постійно працював на ВАТ «Коростенський машинобудівельний завод», тобто у зоні гарантованого добровільного відселення, що стверджується письмовими доказами.

Позивач отримує кошти, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи...“, якою встановлені компенсації та доплати громадянам, що проживають і працюють на територіях радіоактивного забруднення. Розмір цих виплат стверджується наданими суду довідками.

Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, в межах строку звернення із позовом до адміністративного суду, як то передбачено вимогами ст.99 КАС України, згідно проведеного судом розрахунку.

Відповідач наполягає на застосуванні позовної давності, строк якої відповідно до ст.99 КАС України становить один рік, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пропуск строку позовної давності є підставою для відмови у позові (ст.100 КАС України).

Виплати, про стягнення яких просить позивач, носять періодичний характер, виплачуються щомісячно, і про порушення своїх прав позивач був обізнаний безпосередньо після отримання компенсаційних виплат за кожен конкретний часовий період – відповідний місяць, відповідного року.

Позивач не заявляв клопотань про поновлення строку позовної давності, отже позов підлягає задоволенню у межах строку позовної давності.

Так, суд враховує строк звернення позивача до суду 25.01.2010 року, у зв’язку з чим задовольняє лише вимоги за ст.39 ЗУ «Про статус…», як доплату до заробітної плати за роботу на забрудненій радіоактивній території, за період з 01.01.2007р. по 01.08.2009р.; та за ст.37 цього ж закону, як соціальні виплати на чисте харчування, – за період з 01.01.2009р. по 01.08.2009р. – в межах заявлених вимог, за фактично відпрацьований період. Решта позовних вимог – задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме: -з 1.12.2006р. – 400грн.; -з 1.04.2008р. – 525грн.;

-з 1.04.2007р. – 420грн.; -з 1.10.2008р. – 545грн.;

-з 1.07.2007р. – 440грн.; -з 1.12.2008р. – 605грн.;

-з 1.10.2007р. – 460грн.; -з 1.04.2009р. – 625грн.;

-з 1.01.2008р. – 515грн.; -з 1.07.2009р. – 630грн.

Відповідно до ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ громадянам, що проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, проводиться доплата в розмірі 40% мінімальної заробітної плати, щомісяця.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» громадянам, що працюють на території радіоактивного забруднення, проводиться доплата в розмірі 2–х мінімальних заробітних плат у зоні гарантованого добровільного відселення.

Вищевказані виплати відповідно до Закону України від 28.02.1991 року №796-ХІІ громадянам проводились за місцем роботи та входять в структуру заробітної плати.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про оплату праці” до структури заробітної плати, окрім основної, входить додаткова заробітна плата, яка включає доплати, надбавки, компенсаційні та інші грошові виплати.

В зв'язку з викладеним, розмір недоплачених позивачу коштів становить:

- передбачених ст.37 Закону - у розмірі 40% мінімальної заробітної плати щомісяця, за мінусом одержаних коштів по 2,10грн. (7 міс. х 2,10грн. = 14,70грн.):

-з 1.01.2009р. по 01.04.2009р. - (605грн. х 40%) х 3 міс. = 726грн.;

-з 1.04.2009р. по 01.07.2009р. - (625грн. х 40%) х 3 міс. = 750грн.;

-з 1.07.2009р. по 01.08.2009р. - (630грн. х 40%) х 1 міс. = 252грн.;

Таким чином: 1728,00 - 14,70 = 1713,30грн.

- передбачених ст.39 Закону - у розмірі 2-х мінімальних заробітних плат щомісяця, за мінусом одержаних коштів в сумі 251,04грн., за фактично відпрацьований період часу, згідно наданих позивачем довідок (а.с.6-8):

-з 1.01.2007р. по 01.02.2007р. - (400грн. х 2) х 1 міс. х 0,95ст. = 760грн.;

-з 1.02.2007р. по 01.04.2007р. - (400грн. х 2) х 2 міс. = 1600грн.;

-з 1.04.2007р. по 01.07.2007р. - (420грн. х 2) х 3 міс. = 2520грн.;

-з 1.07.2007р. по 01.08.2007р. - (440грн. х 2) х 1 міс. = 880грн.;

-з 1.08.2007р. по 01.09.2007р. - (440грн. х 2) х 1 міс. х 0,76 ст. = 668,80грн.;

-з 1.09.2007р. по 01.10.2007р. - (440грн. х 2) х 1 міс. = 880грн.;

-з 1.10.2007р. по 01.12.2008р. - (460грн. х 2) х 2 міс. = 1840грн.;

-з 1.12.2007р. по 01.01.2008р. - (460грн. х 2) х 1 міс. х 0,90ст. = 828грн.;

-з 1.01.2008р. по 01.02.2008р. - (515грн. х 2) х 1 міс. х 0,95ст. = 978,50грн.;

-з 1.02.2008р. по 01.04.2008р. - (515грн. х 2) х 2 міс. = 2060грн.;

-з 1.04.2008р. по 01.07.2008р. - (525грн. х 2) х 3 міс. = 3150грн.;

-з 1.07.2008р. по 01.08.2008р. - (525грн. х 2) х 1 міс. х 0,20ст. = 210грн.;

-з 1.08.2008р. по 01.09.2008р. - (525грн. х 2) х 1 міс. = 1050грн.;

-з 1.09.2008р. по 01.10.2008р. - (525грн. х 2) х 1 міс. х 0,68ст. = 714грн.;

-з 1.10.2008р. по 01.11.2008р. - (545грн. х 2) х 1 міс. = 1090грн.;

-з 1.11.2008р. по 01.12.2008р. - (545грн. х 2) х 1 міс. х 0,75ст. = 817,50грн.;

-з 1.12.2008р. по 01.01.2009р. - (605грн. х 2) х 1 міс. х 0,52ст. = 629,20грн.;

-з 1.02.2009р. по 01.03.2009р. - (605грн. х 2) х 1 міс. х 0,15ст. = 181,50грн.;

-з 1.03.2008р. по 01.04.2009р. - (605грн. х 2) х 1 міс. х 0,48ст. = 580,80грн.;

-з 1.04.2009р. по 01.05.2009р. - (625грн. х 2) х 1 міс. х 0,43ст. = 537,50грн.;

-з 1.05.2009р. по 01.06.2009р. - (625грн. х 2) х 1 міс. х 0,34ст. = 425грн.;

-з 1.06.2009р. по 01.07.2009р. - (625грн. х 2) х 1 міс. х 0,3ст. = 375грн.;

-з 1.07.2009р. по 01.08.2009р. - (630грн. х 2) х 1 міс. х 0,48ст. = 604,80грн.;

Таким чином: 23380,60 – 251,04 = 23129,56грн.

А всього: 1713,30грн. + 23129,56грн. = 24842,86грн.

Відповідно до Законів України “Про Державний бюджет України на 2007 рік" та "Про Державний бюджет України на 2009 рік“ та Порядку використання коштів Державного бюджету України на виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Наказом №147 від 02.04.2004 року Міністерства праці та соціальної політики України – головним розпорядником бюджетних коштів, призначених для видатків на соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи є Міністерство Праці та соціальної політики України, а на місцях відповідні Управління праці та соціального захисту населення та Управління Пенсійного фонду України, а тому ці кошти підлягають стягненню з відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.7-12, 99, 122 ч.3, 159–163 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.ст.37, 39, 70 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, Постановою Кабінету Міністрів України №987 від 20.06.2000 року “Про затвердження порядку використання коштів фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення”, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради – неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на користь ОСОБА_1 недоплачені кошти, передбачені ст.37 ЗУ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 1713,30грн. за період з 01.01.2009 року по 01.08.2009 року, та передбачені ст.39 цього ж Закону в розмірі 23129,56грн. за період з 01.01.2007 року по 01.08.2009 року, а всього 24842 (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок дві) гривні 86 копійок.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення, - за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського вищого адміністративного суду протягом десяти днів з дня її постановлення, або в той же строк з моменту її отримання.

Суддя Коростенського

міськрайонного суду ОСОБА_2