Справа № 2- 241/2009
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2009 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Сіліча І.І.
при секретарі - Форсюк Т.М.
з участю позивача, відповідача за
зустрічним позовом - ОСОБА_1
представника позивача за
первісним позовом, представника
відповідача за зустрічним позовом - ОСОБА_2
відповідача, позивача за зустрічним
позовом- Білана В.М.
представника позивача за
зустрічним позовом, представника
відповідача за первісним позовом- Радовець І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рожище справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що вона разом зі своїм сином ОСОБА_4 зареєстровані і проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1. Дане житлове приміщення відноситься до державного житлового фонду. Разом з ними на проживанні в даному житловому приміщенні зареєстрований ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Покликаючись на те, що відповідач по справі вже понад 6 років не проживає за вказаною адресою, не бере участі в її утриманні, не проводить оплату за комунальні послуги, хоча відповідно до вимог ст.64 ЖК України зобов’язаний це робити, в квартирі відсутні будь-які його речі, просить суд визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування квартирою №1 по вул.Пушкіна, 1 в м.Рожище.
В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали та подали суду заяву про зміну підстав позову. В даній заяві ОСОБА_1 просила суд задовольнити її позовні вимоги виходячи з наступних підстав. Відповідач вже досить довгий час не проживає за місцем своєї реєстрації. Спочатку він разом зі своєю матір’ю та братом вибув на проживання до своєї баби в одне з сіл Маневицького району, а згодом переїхав на проживання в м.Луцьк, до своєї троюрідної сестри. При таких обставинах вона вважає, що відповідач втратив право на користування квартирою №1 по вул.Пушкіна, 1 в м.Рожище, в зв’язку з вибуттям на інше постійне місце проживання.
ОСОБА_3 звернувся в суд з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом.
2
В обґрунтування своїх вимог вказує, що в квартирі АДРЕСА_1 він зареєстрований з моменту свого народження, проживає в ній по сьогоднішній день. В силу об’єктивних причин в останній період часу рідше буває вдома, це зумовлено необхідністю тимчасового виїзду з постійного місця проживання у зв’язку з навчанням в Київському національному університеті, а також в зв’язку з піклуванням про непрацездатну матір-інваліда, яка проживає в іншій місцевості. З метою позбавлення його державної реєстрації за місцем його проживання та права на користування житловим приміщенням ОСОБА_1 почала створювати йому різні перешкоди в користуванні квартирою. Зокрема, змінила замок від вхідних дверей квартири, в результаті чого він був позбавлений можливості користуватися своїм житлом. Усі його намагання вирішити спір в досудовому порядку позивачем ігноруються.
Покликаючись на викладене просив суд зобов’язати ОСОБА_1 не чинити йому перешкод в користуванні житловим приміщенням, що знаходиться в АДРЕСА_2.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_2. заявлені вимоги підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві і просять задовольнити їх. Проти зустрічного позову ОСОБА_3 заперечили.
Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3, представник позивача за зустрічним позовом та представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 заявлені вимоги підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві і просять задовольнити їх. Первісний позов ОСОБА_1 не визнали.
Заслухавши пояснення сторін, покази свідків суд прийшов до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, слід задовольнити, а в задоволені зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом – відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач та її син ОСОБА_4 проживають в ІНФОРМАЦІЯ_3. Дане житлове приміщення відноситься до комунального житлового фонду, що підтверджується довідкою виданою Рожищенським підприємством житлово-комунального господарства (а.с.21).
Як вбачається з довідки про склад сім’ї в вищезазначеному житловому приміщенні разом з позивачем та її сином зареєстрований на проживанні відповідач по справі, ОСОБА_3 (а.с.5).
З пояснень ОСОБА_3 та показів свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 вбачається, що ОСОБА_3 в 1993 році вибув разом зі своєю матір’ю та братом з місця своєї реєстрації в село Боровичі, Маневицького району Волинської області.
Так, свідок ОСОБА_6, який є братом відповідача, в своїх поясненнях повідомив суд про те, що відповідач не проживає в спірному житловому приміщенні з моменту їхнього вибуття разом з матір’ю на інше місце проживання в ІНФОРМАЦІЯ_4. В спірній квартирі був неодноразово, однак жодних речей належних відповідачу не бачив.
Допитані в якості свідків сусіди ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10 своїми показами підтвердили, що ОСОБА_3 вибув разом з матір’ю та меншим братом на інше місце проживання, однак, куди саме суду повідомити не можуть.
З показів ОСОБА_11, який є сином позивача, вбачається, що він проживав в спірній квартирі протягом 2005-2007 років. За час проживання в даному житловому
3
приміщення він жодного разу не бачив відповідача по справі, крім того в квартирі відсутні будь-які речі належні ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_9 посвідчила, що є сусідкою позивача, за час свого проживання в ІНФОРМАЦІЯ_5 бачила відповідача лише два чи три рази. Він після вибуття разом з братом та матір’ю в спірній квартирі не проживав.
Факт не проживання відповідача в вищезазначеному житловому приміщенні підтверджується довідкою виданою Рожищенським РВ УМВС України у Волинській області №1728 від 20.03.2009 року, з якої вбачається, що згідно пояснень сусідів громадянин ОСОБА_3 по місцю реєстрації не проживає (а.с.4).
Відповідно до ч.2 ст.107 ЖК України якщо з житлового приміщення вибуває не вся сім’я, то договір найму житлового приміщення не розривається, а член сім’ї, який вибув втрачає право на користування цим житловим приміщенням з моменту вибуття.
Згідно з п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» наймач або член його сім’ї, який вибув на інше постійне місце проживання, втрачає право користування жилим приміщенням з дня його вибуття, незалежно від пред’явлення позову про це. На ствердження вибуття суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про обрання стороною іншого постійного місця проживання (повідомлення про це в листах, розписка, переадресовка кореспонденції, утворення сім’ї в іншому місці, перевезення майна в інше жиле приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
При таких обставинах суд приходить до висновку, що відповідач втратив право на користування квартирою №1 в будинку №1 по вул.Пушкіна в м.Рожище з моменту його вибуття з матір’ю та братом на проживання в ІНФОРМАЦІЯ_6.
Відповідач, позивач за зустрічним позовом та його представник не довели в судовому засіданні про створення ОСОБА_1 перешкод ОСОБА_3 перешкод, в користуванні спірним житловим приміщенням.
Частиною 1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що в задоволені зустрічного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 9, 60, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 64, 107 ЖК України суд,-
ВИ Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право на користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_3.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні житлом відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Рожищенський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
4
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
СУДДЯ: /підпис/ ОСОБА_12
Оригіналу відповідає.
Суддя Рожищенського
районного суду ОСОБА_12