Справа № 512/936/13-ц
29.10.2013
Провадження № 2/512/301/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2013 року. Савранський районний суд Одеської області
в складі: головуючого-судді Лепехи В.А.,
при секретарі Шаповал Н.Г., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Саврань, Одеської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, -
в с т а н о в и в:
08.10.2013р. до Савранського районного суду Одеської області звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями.
На обґрунтування позовних вимог, позивач в позові зазначив, що в квітні 2012р. між сторонами досягнуто взаємної згоди про купівлю-продаж житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований в с. Гетьманівка, вул. Героїв партизан, 10.
Сторони у простій письмовій формі уклали договір купівлі-продажу даного будинку, домовившись провести його нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію.
08.04.2012р. позивач на підтвердження намірів купівлі-продажу в рахунок вартості житлового будинку сплатив відповідачеві 1000 доларів США. Вказаний факт підтверджується розпискою від 08.04.2013р..
Відповідач на протязі року ухиляється від нотаріального посвідчення договору. Для прискорення укладання договору та нотаріального посвідчення позивач за власні кошти замовив технічну документацію на будинок з господарськими будівлями.
Вказані обставини перешкоджають реалізації ОСОБА_1 свого права власності на придбаний будинок, що змусило його звернутись до суду з позовом.
Позивач 29.10.2013р. в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву в якій вказав, що підтримує позовні вимоги та просить провести розгляд справи за його відсутності (а. с. 21).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 29.10.2013р. не з'явився будучи належним чином повідомленим про дачу, час та місце розгляду справи. 28.10.2013р. надав суду письмову заяву про визнання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності (а. с. 22).
Суд вважає за необхідне розглянути справу без особистої участі сторін, оскільки матеріали справи містять всі необхідні відомості про їх права та взаємовідносини.
У відповідності до положень частини 2 статті 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими
доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.
Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст. 212 ЦПК України з урахуванням положень ст.ст. 57-66 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з’ясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.
Суд повно, всебічно та об'єктивно оцінивши наявні у справі матеріали та докази, прийнявши до уваги думку позивача і відповідача, викладені ними у заявах, вважає позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між сторонами 08.04.2012р. у простій письмовій формі укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований в с. Гетьманівка, вул. Героїв партизан, 10, Савранського району (а. с. 7).
08.04.2012р. позивач під розписку сплатив відповідачеві обумовлену суму вартості будинку з господарськими будівлями (а. с. 8).
На виконання договору відповідач зобов’язувався привести в порядок правовстановлюючі документи та здійснити нотаріальне посвідчення зазначеного договору.
На день звернення позивачем до суду з даним позовом відповідач не вчинив дій щодо нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу будинку.
Згідно вимог статті 3 ЦПК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних чи оспорюваних прав.
Згідно до вимог статті 328 ЦК України право власності набувається в тому числі із правочинів.
Стаття 204 ЦК України встановлює, що правочин є дійсним, якщо його недійсність не встановлена законом чи судом.
Ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами статті 657 ЦК України угоди стосовно передання права власності на нерухоме майно підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно приписів частини 2 статті 219 ЦК України суд може визнати дійсним правочин, який не набув нотаріального посвідчення, якщо правочин дійсно відповідає справжній волі сторін, а нотаріальне посвідчення не відбулось, з підстав які не залежали від волі сторони, яка звертається за визнанням угоди дійсною.
Також, відповідно приписів частини 2 статті 220 ЦК України, якщо сторони домовились до всіх істотних умов і це підтверджено письмовими доказами, а також відбулось повне або часткове виконання цього правочину, суд може визнати цю угоду дійсною.
Враховуючи положення статті 16 Цивільного Кодексу України, одним із способів захисту цивільного права є зокрема визнання права.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно норм ст. 658 ЦК України, право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
На час укладання договору купівлі-продажу відповідач не був власником житлового
будинку з господарськими будівлями, що розташований в с. Гетьманівка, вул. Героїв партизан, 10,
Савранського району, так як не були виготовлені правовстановлюючи документи на будинок, а тому в розумінні вимог п. 13. Постанови пленуму Верховного Суду України № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів не дійсними» та вимог ст. 210 та ст. 640 ЦК України, укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна може відбутися лише шляхом визнання права власності, здачі будинку в експлуатацію, і лише після цього можливо здійснити продаж будинку, та укладати будь-які інші договори та посвідчувати їх у нотаріуса.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 126, 197, 213-215, 218 ЦПК України, статтями 16, 204, 219, 220, 319, 321, 328, 334, 368, 376, 392, 526, 655, 657, 658, 662 ЦК України, -
в и р і ш и в:
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями - відмовити.
2. Судові витрати по справі покласти на позивача ОСОБА_1 леонідовича.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Савранський районний суд Одеської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В. А. Лепеха