ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2009 року Справа № 2а-3954/09/2370
12 год. 39 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кульчицького С.О.,
при секретарі - Руденко Ю.В.,
за участю:
представника позивача - Савчука Р.А. (за довіреністю),
відповідача - ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом, управління Пенсійного фонду України в м. Сміла до фізичної особи, яка займається адвокатською діяльністю ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в м. Сміла звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи, яка займається адвокатською діяльністю - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 2 336 грн. 39 коп. штрафних санкцій.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач, в порушення вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058 не в повному обсязі сплатив нараховані штрафні санкції, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 2 336 грн. 39 коп.
Представник позивача позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити повністю, пояснивши, що зазначена сума штрафних санкцій стягується на підставі рішення про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески від 14.05.2009 року № 326. Одночасно, на підставі зазначеного рішення позивачем виставлено вимогу від 10.07.2009 року № Ф - 407, яка прийнята до виконання Смілянською ДВС та відкрито виконавче провадження.
Відповідач позовні вимоги визнав повністю, проти задоволення позову не заперечував за умови відкликання позивачем вимоги від 10.07.2009 року № Ф - 407 із Смілянської ДВС.
Представник позивача звернувся в судовому засіданні з письмовою заявою про зобов'язання відкликати вимоги від 10.07.2009 року № Ф - 407 із Смілянської ДВС у разі задоволення позовних вимог судом.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Фізична особа ОСОБА_1 займається адвокатською діяльністю, що підтверджується копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.12.1994 року НОМЕР_1.
15.04.2009 року позивачем відповідно до Законів України «Про здійснення контролю за сплатою збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та збору на соціальне страхування», «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на підставі направлення від 14.04.2009 року № 27, виданого начальником управління Пенсійного фонду України в м. Сміла та відповідно до наказу управління Пенсійного фонду України в м. Сміла від 13.04.2009 року № 69 проведена перевірка правильності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем за період з 01.01.2008 року по 13.04.2009 року, за результатами якої було складено акт від 15.04.2009 року № 14Ф.
За результатами перевірки виявлено порушення п.4.6 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та п.5.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Встановлено приховування платником суми чистого доходу в розмірі 3 667 грн., внаслідок чого платнику було донараховано страхових внесків на суму 1 220 грн. 76 коп.
14.05.2009 року на підставі акту від 15.04.2009 року № 14Ф відповідно до пункту 3 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивачем винесено рішення про застосування фінансових санкцій за приховування (заниження) страхувальником сум заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески № 326, згідно якого до відповідача застосовано фінансові санкції в сумі 3 667 грн. Рішення було одержано відповідачем 16.05.2009 року, що підтверджується копією поштового повідомлення № 675167.
Судом встановлено, що вказане рішення було оскаржено відповідачем в судовому порядку. Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.06.2009 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1. до управління Пенсійного фонду України в м. Сміла про скасування рішення про застосування фінансових санкцій було закрито у зв'язку із відмовою ОСОБА_1. від заявленого позову.
Відповідно до картки особового рахунку 29.05.2009 року відповідачем було частково виконано зобов'язання по сплаті боргу та зараховано фінансових санкцій у сумі 1 340 грн. 61 коп.
Таким чином, борг відповідача перед Пенсійним фондом України становить 2 336 року 39 коп. ( 3 667 грн. - 1 340 грн. 61 коп.).
Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті третьої Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.
Частиною 1 статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх помічники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу.
Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Статтею першою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
З огляду на викладені вище норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.
Відповідно до п.6 ч.2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 статті 20 зазначеного Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, базовим звітним періодом є квартал. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.
Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 2 статті 2 цього Закону.
Згідно пункту другому статті другої Закону № 400/97-ВР об'єктом оподаткування для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є сума оподатковуваного доходу (прибутку), яка обчислена в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства України.
За результатами перевірки правильності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем за період з 01.01.2008 року по 13.04.2009 року, проведеної позивачем 15.04.2009 року виявлено порушення ОСОБА_1. п. 4, 6 ч.2 ст.17 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.
Відповідно до п.4, 6 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV страхувальник зобов'язаний: подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом та нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Пунктом 3 частини 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV передбачено, що за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу).
За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 86, 94, 97, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області (20700, Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 45/а, р/р 25608301362 в Черкаському обласному управлінні ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 354507, код ЄДРПОУ 21366449) борг в сумі 2 336 (дві тисячі триста тридцять шість) грн. 39 коп. штрафних санкцій.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 31 серпня 2009 року.
Головуючий С.О. Кульчицький