Справа № 512/897/13-ц
07.11.2013
Провадження № 2/512/294/13
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 листопада 2013 року Савранський районний суд Одеської області в складі: головуючого – судді Лепехи В.А.,
при секретарі Шаповал Н.Г., -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Саврань справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей (орган опіки та піклування) Савранської районної державної адміністрації Одеської області, про звільнення від сплати аліментів, –
в с т а н о в и в:
30.09.2013 року позивачка звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення від сплати аліментів.
В позовній заяві ОСОБА_1 просить суд звільнити його, як платника аліментів, від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 за виконавчим листом 2-97/2010 від 01.03.2010р. та припинити виконавче провадження по виконавчому листу № 2-97/2010 від 10.03.2010р. про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі ? частини доходів (заробітку) на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
На обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що до 11.03.2010р. він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою. Від шлюбу сторони мають спільну доньку чумак ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу, суд своїм рішенням визначив місце проживання неповнолітньої доньки біля її матері – відповідачки.
За рішенням Савранського районного суду Одеської області позивач починаючи з 09.11.2009р. сплачує аліменти на користь відповідачки на утримання доньки. Заборгованості по сплаті аліментів не має.
Відповідачкою чинились перепони щодо спілкування позивача з донькою. Розпорядженням голови Савранської РДА № 560/А-2010, позивачеві, як батьку дитини визначено спосіб його участі у вихованні та спілкуванні з дочкою. Але відповідачка не виконувала дане розпорядження і в період з 2012-2013рр. без дозволу позивача вивезла дитину проживати до м. Умань.
З червня 2013р. відповідачка дозволила позивачеві аби донька відпочила в нього на літніх канікулах. За період з червня по день звернення до суду з вказаним позовом відповідачка лише один раз з'явилась до доньки.
В кінці серпня 2013р. позивач звернувся до відповідачки для вирішення питання щодо зібрання доньки до школи та відправлення доньки до матері в м. Умань. Однак відповідачка змінила місце свого мешкання, на телефонні дзвінки не відповідає. За таких обставин позивач здійснив перевід доньки на навчання з м. Умань до Савранської ЗОШ. Та за власні кошти в повному обсязі забезпечив доньку необхідними речами для проживання в смт. Саврань та навчання в школі.
За весь період позивач без заборгованості сплачував аліменти на утримання доньки на користь відповідачки. Аліменти відраховуються у позивача із заробітної плати примусово. Перераховані кошти за весь час перебування доньки в позивача відповідачка використовувала на власні цілі, а не за призначенням, не на користь доньки.
При звернення позивача до ВДВС Савранського РУЮ щодо припинення стягнення з нього аліментів, йому було порекомендовано звернутись з даним питанням до суду, оскільки припинити виконавче провадження можливо лише за рішенням суду.
Зазначені обставини змусили позивача звернутись до суду з вказаним позовом.
Позивач в судове засідання не з'явився. Надав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с. 26).
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. Будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи через засоби масової інформації (а. с. 17, 24, 25).
У відповідності до положень частини 2 статті 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 1 ст. 224 ЦПК України, - у разі неявки в судове відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого рішення.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує, чи мали місце обставини справи, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правових відносин та інші.
Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст. 212 ЦПК України з урахуванням положень ст. ст. 57-66 ЦПК України.
Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, суд, розглядаючи цивільну справу у порядку позовного провадження, повинен повно і всебічно з’ясувати фактичні обставини справи, однак не вправі виходити за межі заявлених позовних вимог та тієї доказової бази, яка сформована за рахунок доказів, поданих до суду самими учасниками процесу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.
11.03.2010р. між сторонами розірвано шлюб (а. с. 6). Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 4).
На виконанні у ВДВС Савранського РУЮ знаходиться виконавчий лист № 2-97/2010 виданий Савранським районним судом Одеської області за яким з позивача стягуються аліменти на користь відповідачки на утримання доньки ОСОБА_3 (а. с. 10). Відрахування на сплату аліментів здійснюються із заробітної плати позивача (а. с. 11).
Згідно акту обстеження умов проживання від 16.09.2013р. – неповнолітня ОСОБА_3 проживає разом з батьком ОСОБА_1 з червня 2013р. по день проведення обстеження. Мати неповнолітньої умовами проживання дитини не цікавиться. Батьком дитини створені всі необхідні умови проживання, навчання та відпочинку дитини. Проживання дитини поруч з батьком є доцільним, її права та інтереси не порушуються (а. с. 8).
Таким чином судом встановлено, що позивач сплачує на користь відповідачки аліменти на утримання дитини в той період коли дитина постійно проживає з батьком і знаходиться на його повному утриманні.
Даний факт свідчить про те, що відповідачкою отримані кошти в якості аліментів на утримання дитини використовуються не за призначенням, тобто не задля утримання дитини, а на власні потреби відповідачки.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 2 ст. 188 СК України, батьки можуть бути звільненні від обов’язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.
Ст. 141 СК України, встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ.
Зважаючи на вказані обставини суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 підлягає звільненню від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 за виконавчим листом № 2-97/2010, а виконавчий лист підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-97/2010 – підлягає закінченню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 180-183, 267-271, 273 Сімейного кодексу України, статтями 10, 60, 213, 215, 218 ЦПК України, –
в и р і ш и в:
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити.
2. Звільнити ОСОБА_1, від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 за виконавчим листом № 2-97/2010 виданим Савранським районним судом Одеської області 22.03.2010 року, та який перебуває на примусовому виконанні у Відділі Державної виконавчої служби Савранського районного управління юстиції Одеської області.
3. Виконавчий лист № 2-97/2010 виданий Савранським районним судом Одеської області 22.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини усіх видів заробітку і доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину певного віку щомісячно, починаючи з 09 листопада 2009 року і до досягнення нею повноліття, тобто до 13 липня 2021 року – визнати таким, що не підлягає виконанню.
4. Виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-97/2010 виданого Савранським районним судом Одеської області 22.03.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частини усіх видів заробітку і доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину певного віку щомісячно, починаючи з 09 листопада 2009 року і до досягнення нею повноліття, тобто до 13 липня 2021 року – закінчити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідачка має право протягом десяти днів з дня отримання копії рішення подати заяву про перегляд заочного рішення.
Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Савранського районного суду Одеської області.
Особи які приймали участь в справі, але не були присутні в судовому засіданні при оголошенні рішення мають право подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копій судового рішення.
Суддя В.А. Лепеха