справа № 2-а-732/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.02.2011 м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська у складі:головуючого суддіГібалюк Т.Я.

при секретарі Бардадим О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС ДАІ м. Дніпропетровська ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом посилаючись на те, що постановою інспектора ДПС БДПС ДАІ м. Дніпропетровська ОСОБА_2 24 листопада 2010 р., за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. У зв'язку з тим, що дане рішення прийняте суб'єктом владних повноважень не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, просить суд визнати його протиправним та скасувати.

Позивач в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Від інспектора ДПС БДПС ДАІ м. Дніпропетровська ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи без його участі, просить винести рішення згідно діючого законодавства.

Суд вважає можливим проводити розгляд справи у відсутності сторін, на підставі наданих суду документів. Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

24 листопада 2010 року інспектором ДПС БДПС м. Дніпропетровська ОСОБА_2 відносно позивача було винесено постанову АЕ1 № 002497 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 24 листопада 2010 року, на підставі якого відповідачем винесено оскаржувану постанову, позивач, керуючи автомобілем НОМЕР_1 на пр. К Маркса та пл. Леніна в м. Дніпропетровську не надав дороги пішоходам, які переходили проїзну частину дороги по нерегульованому пішохідному переходу, позначеному дорожнім знаком 5.35.1, чим порушив вимоги п. 18.1 ПДР України.

Відповідно до п. 18.1 ПДР України, на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

В своєму позові позивач посилається на те, що 24 листопада 2010 року він наближаючись на своєму автомобілі ВАЗ до пішохідного переходу, який розташований на перехресті по пр. К. Маркса та пл. Леніна в м. Дніпропетровську, зменшив швидкість, щоб перевірити наявність пішоходів, які можуть переходити проїзну частину нерегульованого перехрестя, після чого, переконавшись, що пішоходів немає, продовжив рух по пр. К. Маркса, тобто діяв відповідно до ПДР України. Проте, відразу після закінчення проїзду пішохідного переходу позивач був зупинений інспектором ДАІ, який вказав на нібито вчинене позивачем порушення п. 18.1 ПДР України. Після цього інспектором був складений протокол про адміністративне правопорушення та винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд вважає, що відповідачем оскаржувану постанову винесено необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для справи. Так, не було враховано, що позивач діяв в межах, передбачених Правилами дорожнього руху України, тобто наближаючись до пішохідного переходу перевірив наявність пішоходів, які б переходили проїзну частину, зменшив швидкість, після чого переконавшись, що пішоходи немає, продовжив рух, тобто своїми діями позивач не створив перешкод для руху пішоходів, зазначивши про це в поясненнях по суті правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення.

При складанні протоколу та винесенні постанови про адміністративне правопорушення інспектором ДПС не були враховані пояснення та незгода позивача з адміністративним правопорушенням. Свою незгоду з протоколом про адміністративне правопорушення позивачем було зазначено в поясненнях по суті правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь які відомості про свідків даної пригоди - пішоходів, яким позивач, нібито, створив перешкоду, та які могли б підтвердити його провину, або її відсутність.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п. 1.6 розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року, передбачено «Виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показань свідків тощо).

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, в них відсутні відомості про наявність свідків скоєння позивачем правопорушення, фото- або відеоматеріалів фіксації правопорушення. Тобто відповідачем суду не надано фактичних доказів, які б підтверджували вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові правопорушення.

Згідно положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящий посадовій особі) або в районний, районний у місті, міській чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що постанова про адміністративне правопорушення АЕ1 № 002497 від 24 листопада 2010 року відносно ОСОБА_1 накладена протиправно та підлягає скасуванню, оскільки прийнята необгрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Керуючись ст.ст.2, 4-12, 48, 50, 56, 104, 158-163, ч.4 ст.167 КАС України, суд –

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення суб'єкта владних повноважень - постанову АЕ1 № 002497 інспектора ДПС БДПС ДАІ м. Дніпропетровська ОСОБА_2 від 24 листопада 2010 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на користь держави.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Гібалюк .Т .Я