Справа № 2-а-26/11

Категорія 29

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2011 року Михайлівський районний суд Запорізької області

У складі: головуючого судді, - ОСОБА_1

при секретарі, - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора взводу ВДАІ м. Запоріжжя молодшого сержанта міліції ОСОБА_4 про продовження строку для звернення до суду та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та визнання дій відповідача незаконними, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до інспектора взводу ВДАІ м. Запоріжжя молодшого сержанта міліції ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення від 03.07.2010 року серії АР № 359006. Свій позов позивач обґрунтовує тим, що 03.07.2010 року відносно нього відповідачем по справі було винесено постанову про адміністративне правопорушення від 03.07.2010 року серії АР № 359006 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 430 гривень. Винесену постанову позивач вважає незаконною і необґрунтованою, яка не відображає дійсних обставин справи, винесена за відсутністю належних доказів та з грубим порушенням чинного законодавства. Згідно постанови, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 03.07.2010 року перебуваючи на перехресті пр-ту Леніна та вул.. Комсомольській проїхав на заборонений червоний сигнал світлофору. Інспектором ВДАІ в постанові не вказані усі дійсні обставини справи, які суттєво вплинули би на прийняття законного рішення по справі. Так, 03.07.2010 року він рухався по проспекту Леніна в м. Запоріжжя в напрямку залізничного вокзалу. В автомобілі перебувала його дружина –ОСОБА_5. На перехресті вул.. Комсомольській він зупинився на світлофорі, в крайній правій смузі шляху, попереду нього перебував один автомобіль (АУДІ) з реєстраційними номерами іншої області (Дніпропетровської). Позаду нього перебували інші автомобілі. Через декілька секунд, автомобіль який перебував попереду нього почав рухатись, почувши позаду себе звукові сигнали інших автомобілів він потихеньку почав рухатись по автошляху. Візуально він бачив світлофор, який перебував по правій стороні автошляху, однак який саме перебував колір під час його руху він не бачив, бо заважали гілки дерев. Проїхавши близько 5 метрів його автомобіль та автомобіль який рухався попереду зупинили співробітники ДАІ. Один із співробітників повідомив його що він порушив Правила дорожнього руху України, проїхавши перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофору. Про аналогічне порушення Правил дорожнього руху повідомили також водію автомобіля АУДІ. Працівник ДАІ взяв його документи і почав заповнювати документи. Він йому вказував на те, що він не винен у порушенні Правил дорожнього руху так як вважав, що почав рух автомобіля на зелений сигнал світлофору, тому що попереду нього почав рух водій автомобіля АУДІ а позаду нього водії інших автомобілів почали подавати звукові сигнали. Ці сигнали вказують на те, що він затримує рух автомобілів. Він вказав інспектору ДАІ, що світлофор бачив, однак бачити червоний сигнал світлофору йому перешкоджала гілка дерева, на що вказував також і водій автомобіля АУДІ. Він запропонував інспектору ДАІ отримати пояснення від водія автомобіля АУДІ, але його через нетривалий час відпустили. Однак, інспектор ДАІ не прийняв до уваги його зауваження та почав складати протокол, після чого надав йому постанову в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до якої його притягнуто до адміністративної відповідальності. В порушення КУпАП копія протоколу про вчинення адміністративного правопорушення йому надана не була, права передбачені Конституцією України та КУпАП не були роз’ясненні. Відповідно до ст.. ст. 251, 252 КУпАП, докази у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показанням технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Орган, (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Просить суд визнати противоправним дії відповідача інспектору взводу № 2 ВДАІ ОСОБА_4 та скасувати постанову серії АР № 359006 про накладення відносно нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн. Справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

До судового позивач ОСОБА_3 не з’явився, але надав суду заяву в якій просить суд розглянути адміністративну справу без його участі. На задоволені позовних вимог наполягає.

Відповідач інспектор ДПС взводу № 2 роти ДПС ВДАІ ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, але надав до суду заперечення в якому зазначив, що 03.07.2010 року він ніс службу на перехресті пр. Леніна –вул.. Комсомольській в м. Запоріжжя. Приблизно о 12-00 год. ним було помічено автомобіль ВАЗ 21121, д/н. АР 3068 ВВ, водій якого в порушення вимог п. 8.7.3. ПДР України, проїхав перехрестя на заборонений (червоний) сигнал світлофору. Керуючись ст.. 255 КУпАП, він склав відносно ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП (проїзд на заборонений сигнал світлофору), при цьому водієві були роз’яснені його права та обов’язки згідно ст.. 63 Конституції України та ст.. 268 КУпАП. Після складання протоколу про адміністративне правопорушення з дотриманням усіх вимог чинного законодавства, здійснив підготовку до відкритого розгляду справи. Керуючись ст.. 222, 283 КУпАП ним була винесена постанова про адміністративне правопорушення АР 359006 від 03.07.2010 року про накладення на водія –порушника адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 430 грн. Справа розглядалась згідно зі ст.. 276 КУпАП за місцем скоєння правопорушення. При розгляді справи про адміністративне правопорушення ним було виконано вимоги ст.. ст. 245-279, 280, 8, 12, 17-20, 34, 35 КУпАП. Свої дії вважає законними на підставі того, що він діяв лише в межах повноважень що передбачені ст.. 19 Конституції України та ст.. 9 КАС України та Законом України “Про міліцію”. Адміністративне стягнення було винесено відносно ОСОБА_3 з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Суд, розглянувши пояснення позивача, розглянувши заперечення відповідача, вивчивши докази по справі: світлокопію постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР 359006, повідомлення про вручення поштового листа, вважає, що адміністративний позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушення з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч.2 ст. 2 КАС України, встановлює, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачається з пояснень позивача, 03.07.2010 року він рухався по проспекту Леніна в м. Запоріжжя в напрямку залізничного вокзалу. В автомобілі перебувала його дружина –ОСОБА_5. На перехресті вул.. Комсомольській він зупинився на світлофорі, в крайній правій смузі шляху, попереду нього перебував один автомобіль (АУДІ) з реєстраційними номерами іншої області (Дніпропетровської). Позаду нього перебували інші автомобілі. Через декілька секунд, автомобіль який перебував попереду нього почав рухатись, почувши позаду себе звукові сигнали інших автомобілів він потихеньку почав рухатись по автошляху. Візуально він бачив світлофор, який перебував по правій стороні автошляху, однак який саме перебував колір під час його руху він не бачив, бо заважали гілки дерев.

Керуючись ст. ст. 124, 129 Конституції України, ст. ст. 11, 71, 94, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до інспектора взводу № 2 ВДАІ ОСОБА_4 про визнання дій відповідача противоправними та скасування постанови про адміністративне правопорушення –задовольнити.

Визнати дії інспектора взводу № 2 ВДАІ м. Запоріжжя молодшого сержанта міліції ОСОБА_4 –противоправними.

Постанову серії АР № 359006 по справі про адміністративне правопорушення від 03.07.2010 року, відповідно до якої ОСОБА_3 піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу в сумі 430 гривень –скасувати, провадження по справі закрити на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП України, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Ворожбянов