Судове рішення 2а-3425/09/2370 від 03.09.2009

Судове рішення #5753623

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2009 р. Справа № 2а-3425/09/2370

15 год. 05 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Кульчицького С.О.,

суддів: - Мишенка В.В., Холода Р.В.,

при секретарі - Ватажок-Сташинської А.В.,

за участю:

позивачів - ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4.,

представника позивачів - ОСОБА_5. (за усними заявами);

представника відповідачів - Савенко Ю.Н. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., що виступає в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6. до Державної податкової адміністрації України та Державної податкової інспекції в м. Черкаси про зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., що виступає в своїх інтересах та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_6. звернулись до суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації України та Державної податкової інспекції в м. Черкаси про зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі зазначають, що відповідачі, в порушення вимог Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22.12.1994р. № 320/94 не визнають за позивачами права на проживання без ідентифікаційного номера.

Позивачі зазначали, що в даний час процедура внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби визначена Порядком унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. № 602/1226.

Вважаючи, що зазначений Порядок суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема положенням Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22 грудня 1994 року № 320/94-ВР, позивачі просять:

? зобов'язати ДПА України:

• ліквідувати у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер позивачів;

• зберегти за позивачами раніше встановлену форму обліку платника податків та інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру (за прізвищем, іменем та по батькові);

• виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про ідентифікаційний номер позивачів та загальні відомості про них, що містяться у Державному реєстрі;

• знищити облікові картки позивачів з особистими даними, що були внесені до Державного реєстру;

? зобов'язати ДПІ в м. Черкаси:

• поставити в паспортах позивачів відмітки про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою;

• зберегти за позивачами раніше встановлену форму обліку платника податків та інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру (за прізвищем, іменем та по батькові);

• виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про ідентифікаційні номери позивачів та загальні відомості про них;

• знищити облікові картки з особистими даними позивачів, що були заповнені та на підставі яких були внесені дані до Державного реєстру та присвоєні їм ідентифікаційні номери;

• видати неповнолітній дитині - ОСОБА_6 довідку з текстом: «Має право здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера» та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою;

• після отримання неповнолітньою дитиною - ОСОБА_6 паспорта громадянина України, внести на сторінку 7 або 8, або 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою.

Представник відповідачів позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю, посилаючись на те, що при зверненні із заявою про відмову від ідентифікаційного номера позивач не дотримався Порядку унесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. № 602/1226, в зв'язку з чим позивачеві запропоновано виконати вимоги Порядку.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.08.2009 року адміністративний позов ОСОБА_7. до Державної податкової адміністрації України та Державної податкової інспекції в м. Черкаси про зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення позивачів та представників позивачів та відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивачі є парафіянами Свято - Михайлівського кафедрального собору м. Черкаси УПЦ, що підтверджується довідками секретаря Черкаської єпархії, та через свої релігійні переконання відмовляються від ідентифікаційного номера.

12.01.2009 року ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. звернулись із заявами до Державної податкової адміністрації України про ліквідування їх ідентифікаційного номеру з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, виключення з інформаційного фонду відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер та знищення облікової картки з відповідними даними та до державної податкової інспекції у м. Черкаси про проставлення в паспорті відмитки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою, зберегти за ними раніше встановлену форму обліку платника податків та інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру, виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відповідних відомостей та знищення облікових карток.

Рішеннями Державної податкової адміністрації України та державної податкової інспекції у м. Черкаси оформленими у вигляді листів, повідомлено заявників, що питання щодо вилучення із Державного реєстру ідентифікаційного номера позивачів та внесення до паспорту відмітки про право здійснювати платежі без номера здійснюється згідно з Порядком внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. № 602/1226.

Частиною першою статті 1 Закону України «Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів» від 22 грудня 1994 року N 320/94-ВР (Далі - Закон № 320) визначено, що Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів (далі - Державний реєстр) - це автоматизований банк даних, створений для забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 320 для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи дійсно передбачена можливість збереження раніше встановлених форм обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Положеннями частини другої статті 2 Закону № 320 встановлено, що до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.

Положеннями частини третьої статті 5 Закону № 320 встановлено, що реєстрація фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів проводиться державними податковими інспекціями по районах, районах у містах і містах без районного поділу за місцем постійного проживання платників, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Відповідно до частини 8 статті 5 Закону № 320 зміни та уточнення щодо даних, занесених до Державного реєстру під час реєстрації, вносяться державними податковими інспекціями за місцем постійного проживання платників податків та інших обов'язкових платежів, а для осіб, які не мають постійного місця проживання в Україні, - за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.

Тобто, законодавством передбачено та не заперечується відповідачем право платника податків в межах діючого законодавства виконати свій конституційний обов'язок сплати податків і зборів без присвоєння ідентифікаційного номера, обравши альтернативну форму обліку платників податків.

Позивачі ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_6. виконали вимоги Закону № 320 щодо відмови від ідентифікаційного номера, офіційно повідомивши відповідні державні податкові органи, при цьому в заявах пояснили мотиви своєї відмови через релігійні переконання та зазначили про свою незгоду з Порядком внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів.

Порядок внесення відмітки до паспорта громадянина України щодо ідентифікаційного номера фізичної особи - платника податків та інших обов'язкових платежів, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства внутрішніх справ України від 19 жовтня 2004 р. N 602/1226, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2004 р. за N 1345/9944 (Далі - Порядок № 602).

Порядок № 602, розроблений згідно із Законом України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" (зі змінами) та Постановою Верховної Ради України від 26.06.92 N 2503-XII "Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження", визначає процедуру внесення відмітки про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера до паспорта фізичної особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це орган державної податкової служби.

Посилання представника відповідачів на правомірність відмови у задоволенні заяв ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. органами державної податкової служби через недотримання ними процедури, визначеної Порядком № 602, суд вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до ст.10 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні» та ч.1 ст.3, ч.8 ст.5 Закону № 320, обов'язок внесення в паспорт відомостей щодо ідентифікаційного номера покладено саме на податкову інспекцію за місцем проживання платника податків та інших обов'язкових платежів. Перекладання притаманних податковим органам функцій і обов'язків на структурні підрозділи органів внутрішніх справ суд вважає неприпустимим, навіть якщо це питання врегульовано спільним наказом керівників ДПА України та МВС України. Наявність вказаного Порядку не може бути підставою для невиконання посадовими особами органів державної податкової служби Закону та не позбавляла їх можливості вчинити дії по проставлянню у паспортах позивачів ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4. відповідної відмітки, завіреної належним чином гербовою печаткою податкового органу та підписом посадової особи, скасувати ідентифікаційний номер та виключити його з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, оскільки такі дії відповідачів порушили права позивачів, гарантовані Конституцією України та відповідними Законами та які слід поновити.

Також судом встановлено, що Державна податкова адміністрація та державна податкова інспекція у м. Черкаси на заяви позивачів фактично дали роз'яснення з приводу порядку отримання громадянами відповідної відмітки у паспортах та вилучення ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб платників податків, посилаючись на Порядок № 602.

Враховуючи наведене та проаналізувавши норми Закону № 320 та Порядку № 602, колегія суддів переконана в безспірності права позивачів на виключення ідентифікаційного номера із Державного реєстру фізичних осіб платників податків з усіма відповідними наслідками, зокрема збереження раніше встановленої форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. Оскільки згідно вимог Закону № 320 саме на податкові інспекції покладено вимогу про внесення ряду даних позивачів в облікові картки, то при задоволенні позову в цій частині вимогу про їх знищення разом з ідентифікаційним номером слід покласти на державну податкову інспекцію в м. Черкаси.

Оскільки позивачі повідомили відповідачів про свою відмову від ідентифікаційного номера з релігійних переконань і таке їх право прямо передбачено Законом № 320, бездіяльність податкових органів щодо неприйняття цієї відмови слід розглядати як обмеження у реалізації законного права позивачів, а отже, як противоправну.

Також судом встановлено, що 12.01.2009 року ОСОБА_4. в інтересах своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_6. звернулась із заявою до Державної податкової адміністрації України про ліквідування ідентифікаційного номеру неповнолітньої дитини ОСОБА_6. у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів, виключення з інформаційного фонду відомостей про індивідуальний ідентифікаційний номер неповнолітньої дитини ОСОБА_6. та знищення облікової картки неповнолітньої дитини ОСОБА_6. з відповідними даними та до державної податкової інспекції у м. Черкаси про видачу довідки з текстом: « Має право здійснювати буд-які платежі без ідентифікаційного номера» та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою, після отримання неповнолітньою дитиною - ОСОБА_6 паспорта громадянина України, внести на сторінку 7 або 8, або 9 запис про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідальної особи круглою гербовою печаткою, зберегти за неповнолітньою дитиною ОСОБА_6 раніше встановлену форму обліку платника податків та інших обов'язкових платежів без застосування ідентифікаційного номеру (за прізвищем, ім'ям та по-батькові), знищити облікову картку та виключити з інформаційного фонду Державного реєстру відомості про індивідуальний ідентифікаційний номер неповнолітньої дитини - ОСОБА_6.

Відповідно до вимог пунктів 1.2 та 1.3 Порядку № 602 відмітка про наявність права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера вноситься до паспорта громадянина України. Громадяни України, які відмовились від прийняття ідентифікаційного номера, обліковуються як платники податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта.

З огляду на вимоги Порядку № 602 щодо обліку громадян, які відмовились від прийняття ідентифікаційного номера за своїми релігійними переконаннями, як платники податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта, суд зазначає, що особі, інтереси якої представляє ОСОБА_4., на момент звернення до суду не виповнилося 16 років, тому вона не має паспорта громадянина України, та, відповідно, у неї відсутня можливість її обліку як платника податків та інших обов'язкових платежів за серією та номером паспорта.

Відповідно до пункту 13 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 року № 20/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 3 березня 2004 року за № 283/8882 при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулись за вчиненням нотаріальних дій. Особа неповнолітнього, до 16 років, установлюється за свідоцтвом про народження за умови підтвердження батьків (одного з батьків) про те, що ця особа є їх дитиною.

Пунктом 19 Інструкції при посвідченні правочинів майнового характеру нотаріусом у текстах правочинів зазначається: для фізичних осіб - ідентифікаційний номер за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

На підтвердження наявності ідентифікаційного номера (коду) нотаріусу подається відповідна, завірена уповноваженою особою, довідка або витяг, фотокопія якої(го) долучається до примірника правочину, який залишається у справах нотаріуса.

Якщо особа через свої релігійні або інші переконання у встановленому законом порядку відмовилась від прийняття ідентифікаційного номера, нотаріус перевіряє цей факт за її паспортом. Копія сторінки паспорта з відміткою про наявність у такої особи права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера залишається в справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.

При посвідченні правочинів ці вимоги закону є обов'язковими та не передбачають будь-якого іншого порядку.

Таким чином, особи які не мають ідентифікаційних номерів, можуть відмовитись від їх отримання лише після досягнення ними 16-річного віку та отримання паспорту.

Ці обставини унеможливлюють у повному обсязі користуватись зазначеній вище особі її цивільними правами, оскільки ненадання ідентифікаційного номеру чи паспорту з відміткою про можливість здійснювати платежі без ідентифікаційного номеру, є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Відповідно до вимог статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України, що визначає адміністративну процесуальну правосуб'єктність, як здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Таким чином, суд приходить до висновку, що особа, в інтересах якої заявлений адміністративний позов, у спорах з приводу публічно-правових відносин, що є предметом цього спору, з настанням віку, коли вона відповідно до законодавства може самостійно брати участь, звертається до суду з відповідним позовом про захист своїх прав, свобод та інтересів, приймаючи таке рішення самостійно.

Відповідно до статті 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу думки, совісті та релігії. Свобода сповідувати свою релігію або переконання підлягає лише таким обмеженням, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах громадської безпеки, для охорони публічного порядку, здоров'я чи моралі або захисту прав і свобод інших осіб.

У відповідності до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 35 Конституції України закріпила право кожного на свободу світогляду і віросповідання та передбачила, що здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Згідно із частини 2 статті 24 Конституції України не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 69-71, 99, 103, 112, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у м. Черкаси скасувати ідентифікаційний номер та ліквідувати інформацію з державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у м. Черкаси здійснювати в подальшому облік ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 як платників податків та інших обов'язкових платежів за прізвищем, іменем, по-батькові та місцем проживання за раніше встановленими формами обліку без застосування ідентифікаційного номера.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у м. Черкаси проставити в паспортах ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмітку про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номеру та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.

Зобов'язати державну податкову інспекцію у м. Черкаси видати ОСОБА_6 довідку про право здійснювати будь-які платежі та облік без ідентифікаційного номера до досягнення нею 16-річного віку.

В інший частині позовних вимог - відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий С.О. Кульчицький

Судді В.В. Мишенко

Р.В. Холод

Повний текст постанови виготовлений 17 серпня 2009 року.