ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2009 року                                                                                    Справа № 2а-3424/09/2370

10 год. 50 хв.                                                                                                                                м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кульчицького С.О.,

при секретарі Руденко Ю.В.,

за участю представників:

позивача- ОСОБА_1. (за паспортом) ,

відповідача-Кривошия О.А. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання рішення протиправним та нечинним,

ВСТАНОВИВ:

      Приватний підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до  державної податкової інспекції в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання протиправним та нечинним рішення від 15.01.2009р. № 0000062303.

      Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем було допущено порушення порядку проведення перевірки, внаслідок чого просить визнати протиправним та нечинним рішення про застосування штрафних санкцій.      

      В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

     Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову та надав суду письмові заперечення від 30.06.2009р. № 4638/10-028, в якому просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.    

     Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення  представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з огляду на таке.

      09.01.2009р. о 18 годині 03 хвилини працівниками державної податкової адміністрації в Черкаській області відповідно до затвердженого 29.12.2008р. головою ДПА в Черкаській області ОСОБА_2. плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на січень 2009р. (далі-план) проведено планову перевірку господарської одиниці позивача щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що складено акт № 000122 від 09.01.2009р. За результатами перевірки встановлено факт порушення вимог п. 1,2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (№265/95 - ВР), а саме: ОСОБА_3.-бармен кафе-бару «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1, прийняв гроші за виконане замовлення на суму 415,40 грн., проте розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій не провів та чек не видав. Проведено перевірку готівкових коштів на місці проведення розрахунків, де фактично на час проведення перевірки знаходилось 0,00 грн. та згідно даних денного звіту РРО теж рахувалось 0,00 грн. Таким чином було встановлено порушення п.1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

       З боку позивача вказаний акт підписав ОСОБА_3., в якому підтвердив факт невидачі чеку. За наслідками планової перевірки відповідачем прийнято рішення від 15.01.2009р. № 0000062303, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2 077 грн., які підлягають сплаті у десятиденний термін від дня отримання рішення.

      Позивач в позовній заяві наголошує на тому, що зазначена перевірка була позаплановою, а отже мала здійснюватися лише на підставі рішення суду. Надана відповідачем копія  плану проведення перевірок застосування реєстраторів розрахункових операцій, торгових патентів та правил реалізації і зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів на січень 2009р. спростовує дане твердження.

       До проведення перевірки посадові особи податкової служби найманими працівниками позивача фактично допущені.

      Стаття 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ від 04.12.1990р. передбачає право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені.

      Статтею 11-2 Закону України № 509-ХІІ вказано, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку   та копію наказу про проведення такої перевірки.   Недотримання процедури перевірки при фактичному допуску до її проведення не має наслідком визнання протиправними застосованих податковою інспекцією до позивача за результатами такої перевірки фінансових санкцій за встановлені порушення Закону.

    Вимоги п.1,2 ст. 3 Закону України №265/95-ВР від 06.06.1995р. передбачають наступне.

    Суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок,  видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

     Правовою підставою адміністративного позову позивач наводить невідповідність проведеної перевірки вимогам Закону України «Про державну податкову службу України» та Указу Президента України «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності», однак таке посилання є помилковим з огляду на те, що дані правовідносини регулюється Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.06.1995р., який в даному випадку є спеціальним нормативно - правовим актом, що підлягає до застосування до спірних правовідносин та вимогам якого оскаржуване рішення відповідає.

       Більш того, відповідачем надано суду копію постанови Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 29.01.2009р., якою встановлено вину ОСОБА_3. у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В постанові зазначено про визнання ОСОБА_3. своєї вини, що підтверджується копією акту перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Дана постанова не оскаржувалась, набрала законної сили та є фактичним визнанням позивачем правопорушень, зазначених посадовими особами податкової служби.

      Частиною 4 ст.72 КАС України зазначається, що постанова суду у справі про адміністративний проступок, яка набрала законної сили, є обов'язковою для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалена постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

       Ст. 17 Закону України №265/95-ВР передбачає за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосування фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг) у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

      Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку  про  відсутність підстав для задоволення позову.

     Отже, з врахуванням ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із  зазначенням способу його здійснення.    

       Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

       Судові витрати розподіляються згідно ст. 94 КАС України.

       Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 72, 94, 97, ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

         У задоволенні адміністративного позову   приватного підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції в Корсунь-Шевченківському районі Черкаської області про визнання рішення протиправним та нечинним відмовити повністю.

    Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постану подається протягом двадцяти днів після подання заяви про  апеляційне оскарження.