Справа №2-а-72/2009
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2009 року Дергачівський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді - Остропілець Є.Р.
при секретарі - Сіробаба Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до ВДАІ м. Харкова та АТІ УДАІ ГУМВС України в Харківській області "Про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди", -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом в Дергачівський районний суд до ВДАІ м. Харкова та АТІ УДАІ ГУМВС України в Харківській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та стягнення моральної шкоди.
В підтвердження позову ОСОБА_1 посилається на те, що 10.12.2008 року посадовою (службовою) особою відповідача - інспектором ДПС батальйону ДПС м. Харкова старшиною міліції Скрипником Ю.П. винесено постанову серії АХ №НОМЕР_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП щодо позивача ОСОБА_1.
Вказана постанова не відповідає обставинам справи та вимогам закону з таких підстав:
У справі про адміністративне порушення підлягає доказуванню подія правопорушення, а саме: час, місце, спосіб та інші обставини і лише наявність усіх елементів складу правопорушення є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Текст постанови і фото, що додається, дають беззаперечні підстави вважати, що у справі відсутні дані про місце і спосіб вчинення правопорушення. У постанові зазначено, що правопорушення вчинено у м. Харкові на вул. Дерев*янко №1, але нічим це не підтверджено. ч.6 ст. 258 КУпАП передбачає фіксацію правопорушення за допомогою спеціальних засобів контроля за безпекою руху, які працюють в автоматичному режимі, тобто, встановлені стаціонарно та нерухомо.
Виходячи з цього, у матеріалах про адміністративне правопорушення повинно бути зазначено місце (адреса) такого приладу, що працює саме в автоматичному режимі, а прилад «візир» ніяк не є таким, яким повинен бути прилад, зазначений у ч.6 ст. 258 КУпАП і може бути використаний для фіксації швидкості у будь-якому місці та на будь-якій автодорозі. За таких умов, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.
У тексті постанови зазначено, що позивач, власник транспортного засобу, «керував транспортним засобом» у зазначений у постанові час, у зазначеному місці. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці порушення позивача ніхто не зупинив, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст. 14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню як винесена з порушенням закону.
Відповідно до ч.2 ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом*якшують відповідальність. Ці вимоги закону були теж невиконані, а обране стягнення - штраф у розмірі 340 грн, яке є максимально можливим, призначено без урахування будь-яких вищевказаних ознак.
Згідно зі ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк, за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Відбитком печатки поштового відділення підтверджується, що постанова надійшла на пошту 20.12.2008 року, а до позивача 28.12.2008 року. Строк на подання скарги теж був пропущений за вини співробітників ДАІ, тому повинен бути поновлений. Крім того, постанова була надіслана на адресу позивача загальною поштою і взагалі позивач міг її не отримати.
На підставі ст. 293 КУпАП при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення має бути перевірена законність та обгрунтованість винесення постанови та може бути прийнято рішення про скасування постанови та закриття справи.
Вищевикладене містить достатньо аргументів про те, що постанова винесена з суттєвими порушеннями вимог чинного законодавства і підлягає скасуванню.
Водночас, на скаргу позивача на постанову НОМЕР_1 від 10.12.2008 року начальником відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та ATI ГУМВСУ в Харківській області С.В. Лук*янчуком, який скаргу позивача назвав заявою, а це різні речі, а також фактично проігнорував обгрунтовані та законні аргументи щодо скасування означеної постанови. До того ж, слід вказати, що відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України, обов'язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
Незаконність та необґрунтованість винесення постанови НОМЕР_1 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності доведено фактично, тому за таких обставин позивач має право, згідно зі ст. 23 цивільного кодексу України на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав.
П. 4 ч.2 ст. 105 КАС України передбачає можливість стягнення з відповідача, суб'єкта владних повноважень, коштів на відшкодування спричиненої його незаконними діями шкоди як матеріальної, так і моральної. Таку шкоду позивачу дійсно спричинено. У відповідності до ст. 25 ч.3 Закону України „Про міліцію", заподіяні збитки працівником міліції відшкодовуються державою, а відповідач є органом державної влади і відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов*язків.
Моральна шкода полягає у тому, що відносно позивача було необгрунтовано винесено постанову, не обгрунтованою звинувачено у вчиненні правопорушення. При цьому позивачу фактично було відмовлено у будь-якій можливості захисту своїх інтересів, враховуючи те, у якому порядку винесено постанову. Позивач відчув абсолютну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади, що підірвало у останнього віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами. До того ж, внаслідок неправомірних дій посадової (службової) особи відповідача позивач був змушений витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду, участь у судових засіданнях. У позивача змінилися життєві плани, він змушений нервуватися, уся ця ситуація (починаючи із винесення несправедливої постанови щодо нього) є для позивача морально тяжкою, і кожне судове засідання у справі призводить до поглиблення цього стану. Причинену позивачу таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити моральні страждання позивача, він оцінює у 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити, просить розглядати справу у його відсутності.
Представник відповідача ВДАІ м. Харкова та АТІ УДАІ ГУМВС України в Харківській області в судове засідання не з’явився, хоча про місце та час розгляду справи сповіщений своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають задоволенню частково.
Судом було встановлено, що 10.12.2008 року посадовою (службовою) особою відповідача - інспектором ДПС батальону ДПС м. Харкова старшиною міліції Скрипником Ю.П. винесено постанову серії АХ №НОМЕР_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.1 КУпАП щодо позивача ОСОБА_1.
Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху України "У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю 60 км/год." Додане до постанови фото виконане не з стаціонарно розміщеної камери, а приладом "Візир" який можливо переміщати. З доданого до постанови фото не вбачається, а також не додано жодних доказів, що позивач на той час, коли було зроблено фото, рухався саме в населеному пункті м. Харкова.
Відповідно до п.12.6 Правил дорожнього руху України "Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю: г) транспортним засобам, включаючи і легкові автомобілі: на автомагістралях - не більше 130 км/год., на дорогах для автомобілів - не більше 110 км/год., на інших дорогах - не більше 90 км/год.
Згідно ч.6 ст. 258 КУпАП, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд дійшов висновку, що вищевказане фото, яке виконане за допомогою приладу „Візир” №0711209, який не є спеціальним технічним засобом, що працює в автоматичному режимі, що має функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
З наданої до постанови АХ №НОМЕР_1 по справі про адміністративне правопорушення від 10.12.2008 року фотографії, на якому було сфотографовано автомобіль, що належить ОСОБА_1 (вигляд ззаду), не можливо визначити точне місце вчинення правопорушення, а тому, як доказ не може бути визнаний.
Стягнення моральної шкоди встановлено ст. 23 ЦК України і визначається судом залежно від характеру порушених прав, глибини фізичних і душевних страждань та ін. Позов ОСОБА_1 у частині стягнення моральної шкоди суд вважає таким, що не підлягає задоволенню з підстав того, що позивачем по справі не було надано жодного доказу, який би свідчив про спричинення йому моральних страждань у зв*язку з притягненням його до адміністративної відповідальності і в якій мірі йому була спричинена моральна травма.
Керуючись ст.ст. 18, 122, 158-163 КАС України, ст.ст. 251, 258 КУпАП суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову АХ №НОМЕР_1 по справі про адміністративне правопорушення від 10.12.2008 року винесену інспектором ДПС батальону ДПС м. Харкова старшиною міліції Скрипником Юрієм Петровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення – скасувати .
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити .
Заява про апеляційне оскарження постанови Дергачівського районного суду подається протягом 10-ти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову Дергачівського районного суду подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Остропілець Є.Р.