Судове рішення #5751816

       Справа №1-90/2009

           

ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

 27 серпня  2009 року                                                                                                          м. Мена

     Менський районний суд Чернігівської  області

в складі : головуючого - судді Кухти В.О.  

     при секретарі  Романовій І.С.

     з участю прокурорів Сокол К.В., Джими Д.Г.

                                         підсудного – ОСОБА_1

                                 захисника – ОСОБА_2

                                 потерпілого – ОСОБА_3

         

розглянувши у відкритому судовому засіданні  в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Мена, українця, громадянина України, освіта професійно-технічна, працюючого машиністом котка ЗАТ «Менське ШРБУ-82», неодруженого, проживаючого вАДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 286 КК України

 

                                                    ВСТАНОВИВ :

          17 квітня 2009 року біля 19 години ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Чері амулет» державний номерний знак НОМЕР_1 та рухаючись по вулиці Воровського, що в м.Мена в напрямку автовокзалу, в порушення вимог п.2.3.(б), п.12.3, п.13.1, п.13.3 Правил дорожнього руху України не був уважний, не слідкував за дорожньою обстановкою та її змінами, не вибрав безпечної дистанції та безпечного бокового інтервалу, маючи технічну можливість уникнути наїзду на попутно їдучого велосипедиста не вжив заходів передбачених вимогами Правил дорожнього руху України та здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_3, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого останній отримав травми у вигляді закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, саден волосяної частини голови, саден в ділянці лівої гомілки, закритої травми грудної клітини, що супроводжувалась переломами ребер зліва 4,5,7 по середньо-пахвовій лінії, та 9 по лопатковій лінії, закритої травми лівого плечового поясу, які в комплексі відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Допущені порушення Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1, знаходяться в прямому причинному зв’язку з заподіянням тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3.

По справі прокурором заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілого в розмірі 5324 гривні 86 копійок.

Потерпілим заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1287 гривень 12 копійок та моральної шкоди в сумі 13000 гривень.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні злочину визнав повністю, в скоєному щиро кається, як каяття і визнання своєї вини наводить той факт, що він частково відшкодував завдані матеріальні та моральні збитки потерпілому ( а саме: 1000 гривень за ліки, 1000 гривень за пошкоджений велосипед та 3000 гривень моральної шкоди), і показав, що 17.04.2009 року він маючи дозвіл на керування, взяв автомобіль батьків та їздив ним на роботу. Близько 19 години їдучи по вул.Воровського в м.Мена в напрямку автовокзалу бачив, що попереду їде велосипедист в попутному напрямку. Коли наздогнав велосипедиста, то не врахувавши бічний інтервал зачепив його правим дзеркалом. Потім, перелякавшись за пошкоджений автомобіль батьків, він не зупиняючись зник з місця ДТП та поставив автомобіль у дворі знайомих. Вранці він повідомив працівників міліції про свою причетність до ДТП. Потерпілому відшкодував шкоди скільки зміг. Цивільний позов прокурора визнає в повному обсязі. Цивільний позов потерпілого визнає частково при його вирішенні просить врахувати його майновий стан.  

Винність підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується сукупністю доказів досліджених судом.

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні показав, що 17.04.2009 року їхав додому по вул.Воровського в м.Мена. Тримався правої сторони. Потім ззаду його вдарила машина. Зустрічного транспорту не було. Він впав та втратив свідомість. Автомобіль після зіткнення не зупинявся. В лікарню до нього приїздили батьки підсудного, сам підсудний не заходив. Підсудний частково відшкодував йому шкоду (на 5000 гривень), але потерпілий вважає, що цього не достатньо та просить стягнути з підсудного іншу шкоду, яку він зазначив у позові в повному розмірі з урахуванням відшкодованого.

З протоколу допиту свідка ОСОБА_4 /а.с.117/, оголошеного в судовому засіданні з’ясовано, що 17.04.2009 року біля 19 години він знаходився у власному автомобілі, який стояв на узбіччі по вул.Воровського, що в м.Мена, та бачив як зі сторони залізничного вокзалу в напрямку автовокзалу по краю дороги рухається велосипедист. Потім його наздогнав сріблястий автомобіль та вдарив у задню частину внаслідок чого велосипедист впав на узбіччя, а автомобіль поїхав з місця пригоди. Свідок викликав швидку допомогу та міліцію.

         Відповідно до протоколу огляду місця ДТП та схеми до нього від 17.04.2009 року /а.с. 5-11/ видимість в усіх напрямках на місці події необмежена, погодних умов, що погіршують видимість не виявлено. При огляді місця події зафіксовано: велосипед, який лежить на правому узбіччі дороги при рухові до автовокзалу, заднім колесом за 0,45 м, а переднім колесом за 1,6 м від краю дороги, речі потерпілого розкидані на правому узбіччі дороги, уламки автомобіля на правій смузі дороги за 1,1 м від правого краю при рухові на автовокзал, слідів гальмування та юзу не виявлено.

    За протоколом огляду місця події від 18.04.2009 року /а.с.13-17/ автомобіль «Чері Амулет» д.н. НОМЕР_1 було затримано в м.Мена по вул.Польовій, 2, на ньому маються пошкодження.

    Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 148 /а.с.87-89/ ОСОБА_3 отримав травми у вигляді закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, саден волосяної частини голови, саден в ділянці лівої гомілки, закритої травми грудної клітини, що супроводжувалась переломами ребер зліва 4,5,7 по середньо-пахвовій лінії, та 9 по лопатковій лінії, закритої травми лівого плечового поясу, які в комплексі відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості. Зазначені тілесні ушкодження могли утворитись під час та при обставинах даної дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно висновку експертизи технічного стану №229 /а.с.34-38/ автомобіль «Чері Амулет» державний номерний знак НОМЕР_1 до ДТП перебував у технічно справному стані і підсудний мав технічну можливість діяти згідно Правил дорожнього руху України.

За висновком судово-трасологічної експертизи № 228 /а.с.44-55/ контакт між автомобілем «Чері Амулет» державний номерний знак НОМЕР_1 та велосипедом потерпілого мав місце, кут відхилення між вісями транспортних засобів на час контакту між ними був не більше 5-8 градусів, що вказує на попутній рух транспортних засобів.

Відповідно до висновку трасологічної експертизи /а.с. 61-64/, уламки вилучені 17.04.2009 року при огляді місця події з вул.Воровського в м.Мена раніше складали одне ціле з елементами автомобіля «Чері Амулет» державний номерний знак НОМЕР_1.

Висновком судово-автотехнічної експертизи №288 /а.с.112-115/ встановлено, що підсдудний в даній дорожній обстановці вибрав небезпечний боковий інтервал під час випередження велосипедиста, він мав технічну можливість уникнути наїзду на велосипедиста шляхом застосування гальмування.

Оцінюючи зібрані докази в сукупності, суд вважає доведеною винність підсудного ОСОБА_1 в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження, а його дії кваліфікуються за ч.1 ст. 286 КК України.

 Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, який являє собою злочин невеликої тяжкості, вчинений з необережності, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання та відомості про особу винного.

Обставинами, що пом’якшують покарання ОСОБА_1, суд визначає щире каяття підсудного, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування потерпілому матеріальної та моральної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1, не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, займається суспільно корисною працею, характеризується  позитивно за місцем проживання та роботи.

Враховуючи викладене, суд вважає достатнім для виправлення підсудного і попередження вчинення нових злочинів призначити йому покарання у виді виправних робіт у межах передбачених санкцією частини 1 статті 286 КК України.

     Розглядаючи питання про призначення додаткової міри покарання, суд враховує характер і конкретні умови дорожньо-транспортної пригоди, те що підсудний працював водієм, і вважає за можливе не призначати підсудному додаткову міру покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вирішуючи цивільні позов суд звертає увагу на наступне.

Згідно ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, тому витрати закладу охорони здоров’я на лікування потерпілого підлягають стягненню з підсудного.

Згідно ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до фіскальних чеків /а.с.159-161/ потерпілим підтверджені матеріальні витрати, викликані лікуванням, на загальну суму 1287,12 грн..

Згідно розписки потерпілий отримав від підсудного 1000 гривень в якості відшкодування за велосипед; 1000 гривень - за лікування; 3000 гривень - за моральну шкоду.

Таким чином, враховуючи положення ст.23 ЦК України, де зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення та враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд приходить до висновку, про часткове задоволення позову потерпілого. З підсудного на користь потерпілого підлягає стягненню матеріальна шкода в розмірі 287,12 гривень та моральна шкода 6000 гривень.

Судові витрати у вигляді вартості проведених криміналістичних експертиз підлягають стягненню з підсудного на користь держави.

          Речові докази – автомобіль «Чері Амулет» державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 та зберігається на території Менського РВ УМВС, велосипед потерпілого, який зберігається на території Менського РВ УМВС, необхідно повернути власникам; уламки з автомобіля, що зберігаються в кімнаті речових доказів Менського РВ УМВС, підлягають знищенню.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в законну силу необхідно залишити у виді підписки про невиїзд.

        Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

З А С У Д И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (двох) років виправних робіт з відрахуванням у доход держави 10 (десяти) відсотків його заробітку без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов прокурора Менського району в інтересах держави в особі Менської районної лікарні про стягнення з ОСОБА_1 витрат на стаціонарне лікування потерпілого на підставі ст.1206 ЦК України задовольнити в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 5324 (п’ять тисяч триста двадцять чотири) гривні 86 копійок на користь Менської районної лікарні на р/р 35427005002543 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 02006343.

Цивільний позов потерпілого на підставі статей 23, 1187 ЦК України задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 287 (двісті вісімдесят сім) гривень 12 копійок матеріальної шкоди та 6000 (шість тисяч) гривень моральної шкоди.

            Речові докази: автомобіль «Чері Амулет» державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5 та зберігається на території Менського РВ УМВС, велосипед потерпілого, який зберігається на території Менського РВ УМВС, - повернути власникам; уламки з автомобіля, що зберігаються в кімнаті речових доказів Менського РВ УМВС, - знищити.

    Судові витрати у вигляді вартості проведених криміналістичних експертиз на загальну суму 2266 гривень 93 копійки підлягають стягненню з підсудного на користь держави.

             Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити у виді підписки про невиїзд.

          На вирок може бути подано апеляцію протягом 15 діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Чернігівської області через Менський районний суд.

       

 Суддя                                                                                                      В.О. Кухта

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація