УКРАЇНА

Суворовський районний суд міста Одеси

                              Справа № 2- 1275

                              2011 рік

УХВАЛА

          21 березня 2011 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Гудіної Н.І.

при секретарі Мельніченко А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі

справу за позовом

          ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Голова правління ЖБК «Суворовський-2»ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди та матеріальної втрати від безпідставного перерозподілу спільної квартири та визначення права власності на її у цілому

                    Установив:

          В судовому засіданні представником позивача ОСОБА_4 було заявлене клопотання про забезпечення позову. Свою вимогу представник позивача обґрунтував наступним:

По даної справі з боку позивачки та іі довіреного представника неодноразово надавалась заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно по розгляду справи, яке являється предметом судового спору. Але по невідомим обставинам судом це залишено без належної уваги згідно умов ЦПК України.

          За даним провадженням існують моральні та матеріальні вимоги позивачки, які становлять зазначеним встановленим вартостям обставин по розгляду справи, відшкодування позивачці проплати за державне мито та ІТЗ розгляду справи, судових витрат та оплати за юридичні послуги.

          Відповідач по справі ОСОБА_2 на численні прохання позивачки ОСОБА_1 сплатити борг у добровільному порядку категорично відмовляється, та ще переодично здійснюя психологичний та фізичний вплив погрожує, що він у квартирі , що є предметом судового спору по даної справі зареєструє власниками даної квартири інших невідомих осіб та доведе до обставин, що буде неможливим провести виконання рішення суду по справі.

          Тому необхідно вжити заходів, щодо забезпечення позову для попередження умисного створення відсутності майна у відповідача ОСОБА_2 , шляхом накладення арешту на майно відповідача, та яке мається за предметом судового спору по даної справі.

          Також відомо, що у відповідача маються спільні грошові заощадження разом з позивачкою по даної справі на рахунках у АКБ " Інвестбанк" за адресою - у місті Одесі по вул. Велика Арнаутська 2-6 . Також відповідач користується , як член кооперативу ЖБК " Суворовський —2 " квартирою за адресою: АДРЕСА_1, та має незаконно отримане фіктивне свідоцтво про право власності даної квартири на своє ім'я у цілому. А також відповідач незаконно висиливши позивачку у 2005 році, захопив та користується майном позивачки, яке мається за адресою даної квартири .

          Він прохає: накласти арешт та заборонити вчиняти будь якого роду дії з грошовими заощадженнями на рахунках зареєстрованих на ім'я ОСОБА_2 у банку АКБ " Інвестбанк" , який розташований за адресою: м.

Одеса вул. ОСОБА_5 б. 2-6. Також витребувати у даної банківської установи відомості про поточні рухи даних рахунків. Накласти арешт та заборонити вчиняти будь якого роду дії з Ѕ частиною квартири АДРЕСА_2, яка мається у користуванні у ОСОБА_2, як члена кооперативу ЖБК " Суворовський - 2 " у м. Одесі.

Описати, накласти арешт та заборонити вчиняти будь якого роду дії з майном яке знаходиться у квартирі АДРЕСА_2.

Зобов'язати, заборонити ОСОБА_2 отримувати встановлені визи та дозволи на виїзд за кордони України.          

           Обговорив заявлене клопотання, вислухав думку представника відповідача, котрий заперечував проти задоволення клопотання, суд дійшов до висновку про те, що в задоволенні клопотання належить відмовити з наступних підстав:

          Позивачем по справі сплачене державне мито в сумі 51.00 гр., та витрати на інформаційне-технічне забезпечення в сумі 7,00 грн.( а.с.80-81, том 1).

           У відповідності до ст. 79 ЦПК України: 1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

2. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

3. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

1) витрати на інформаційно-технічне забезпечення;

2) витрати на правову допомогу;

3) витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;

4) витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

          5) витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи.

          У відповідности до ст. 80 ЦПК України :» 1. Ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

2. Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні

справи.

3. У разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до частини першої статті 83 цього Кодексу.

          У відповідности до ст. 81 ЦПК України :» 1. До витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відносяться витрати, пов'язані з інформуванням учасників цивільного процесу про хід і результати розгляду справи, а також витрати, пов'язані з виготовленням та видачею копій судових рішень.

           2. Розмір та порядок оплати витрат на інформаційно-технічне

забезпечення розгляду справи залежно від категорії справ встановлюються Кабінетом Міністрів України.

3. Не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:

1) поновлення на роботі;

2) стягнення заробітної плати, компенсацій працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати;

3) відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи;

4) стягнення аліментів;

5) визнання батьківства або материнства.

                    4. Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах про:

           1) обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання

фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності

фізичної особи;

2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності;

3) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку;

4) обов'язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу;

5) відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями або бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

5. Не підлягають оплаті витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах, в яких, у випадках, встановлених законом, представництво інтересів громадянина або держави в суді здійснює прокурор.

          У відповідности до ст. 88 ЦПК України :»

1. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

          2. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено

від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

                    3. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення,

звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

           4. У разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від оплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави.

          5. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.»

                     У відповідности до ст. 151 ЦПК України :» 1. Суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

2. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

3. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

4. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити позов до подання позовної заяви з метою запобігання порушенню права інтелектуальної власності. До заяви про забезпечення позову додаються документи та інші докази, які підтверджують, що саме ця особа є суб'єктом відповідного права інтелектуальної власності і що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову. До заяви додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову.

5. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

          У відповідности до ст. 152 ЦПК України :» 1. Позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;

5) зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

                     2. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші

види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів

забезпечення позову.

3. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

4. Не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, яка

виплачується у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, завданих злочином.

5. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються.

6. Не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії тимчасовому адміністратору, ліквідатору банку або Національному банку України при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. «

                    У відповідності до ч.8 ст.153 ЦПК України «:

8. Суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано

без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її

заявнику, про що постановляє ухвалу. «          

          Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення витрат ні є спів мирними вартості частині квартири, на котру представник позивача прохає накласти арешт .

          В частині, що стосується накладення арешту на поточні рахунки відповідача, котрі знаходяться у різних банківських установах, то це клопотання також не підлягає задоволенню, оскільки в позовної заяві взагалі не йдеться мова про розподіл лицьових поточних грошових рахунків, та розподіл грошей між сторонами. Витребування відомостей про наявність поточних рахунків теж не може бути задоволена, оскільки ця вимога не відноситься до даного спору між сторонами.

          В підтвердження вимоги , що відповідач незаконно висиливши позивачку у 2005 році, захопив та користується майном позивачки, яке мається за адресою даної квартири, представник позивача не надав переліку майна котре знаходиться у спірної квартирі.

          Суд не може позбавити відповідача права на роботу, заборонив йому виїзд за межі України, оскільки він по роду своїй роботи має тривали закордонні командировки.

          Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, суд вимагав від заявника подати додаткові документи та інші докази, що підтверджують необхідність забезпечення позову, однак представник позивача відмовився зробити це.

          Таким чином, суд вважає, що заява про забезпечення позову подано

без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, тому її повідано бути повернено заявнику .

          На підставі викладеного, керуючись ст.151-153 ЦПК України, суд .-

                              Ухвалив:

           Представникові позивача ОСОБА_4 в задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити.

          Заяву про забезпечення позову повернути.

          Ухвала може бути оскаржена в 5 денний строк з дня її проголошення в Одеський апеляційний суд через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя-