Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

25 вересня 2013 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Панька В.Ф.

суддів – Ігнатюка Б.Ю., Мацунич М.В.

при секретарі – Саварина Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного чоловіка та стягнення витрат на лікування,-

в с т а н о в и л а :

Зазначеним рішення позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного чоловіка та стягнення витрат на лікування задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 30 711,90 грн. витрат на лікування, в решті позовних вимог відмовлено.

З цим рішенням не погодилася відповідачка, порушила питання про його скасування та ухвалення нового, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суд обставинам справи.

В судовому засіданні представник апелянтки скаргу з наведених підстав підтримав.

Інші сторони в судове засідання не явились, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому суд розглянув справу у їх відсутності, відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, представника апелянтки та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржено лише в частині стягнення витрат на лікування, колегія суддів, відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в цій частині.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 частково щодо стягнення витрат на лікування суд першої інстанції виходив з того, що належними та допустимими доказами встановлено вартість медичних послуг, пов’язаних з проведенням операції ОСОБА_2 61 423, 80 гривень, що стверджується рахунком на оплату №ЦС-76 від 21.06.2012 року, виданого Київською міською клінічною лікарнею «Київський міський центр серця», які позивач ОСОБА_2 не має змоги оплатити, так як перебуває у важкому матеріальному становищі та є непрацездатним.

Однак, з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна на підставі наступного.

Ч.1 ст. 76 СК України передбачає, що розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім вимог, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, заявляючи вимогу про стягнення з відповідачки коштів на проведення лікування, ОСОБА_2 послався на рахунок на оплату №ЦС-76 від 21 червня 2012 року (а.с.8).

Однак, судом при винесенні оскаржуваного рішення не взято до уваги той факт, що позивачем не надано жодного доказу проведення такої оплати, посилання на вищевказаний рахунок не є допустимим доказом. Інших якихось належних та допустимих доказів позивачем на підтвердження факту оплати лікування не надано.

З врахування вищенаведеного та відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України підставою для зміни рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст.307, 309, 315 ЦПК України, судова колегія

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 20 червня 2013 року в частині стягнення коштів на лікування скасувати, відмовити в задоволенні цих позовних вимог.

В решті зазначене рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді :