КОПІЯ

Справа № 2-а-5 25.

12.2006 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

8 лютого 2007 року                               Іванівський районний суд Херсонської області

в особі Крисанової В.І. при секретарі Кидрук О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с м т. Іванівна адміністративний позов ОСОБА_1 до головного спеціаліста управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області Ізмайлової Олени Олександрівни про відміну рішення посадової особи,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного спеціаліста управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області (далі - Пенсійний фонд України) Ізмайлової Олени Олександрівни про відміну рішення посадової особи, посилаючись на те, що він, являючись приватним підприємцем - платником єдиного податку звільняється від сплати зборів до Пенсійного фонду України відносно працівників, які перебувають з ним у трудових відносинах. На підставі акту головного спеціаліста управління Пенсійного фонду України від ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - акт перевірки) Ізмайлової О.О. на нього покладено зобов'язання перерахувати до Пенсійного фонду України 6 715,93 грн. Вважає акт перевірки незаконним і необгрунтованим, так як відповідно до пункту 2 абзацу 5 Указу Президента України від З липня 1998 р. № 747/98 платники єдиного податку звільняються від сплати зборів в цільові фонди, в тому числі і до Пенсійного фонду України. Щомісяця із суми єдиного податку перераховується в пенсійний фонд 42 % єдиного податку, який за 22 місяці становить 2 751 грн. Просить суд відмінити акт перевірки, в частині, що стосується покладення на нього обов'язку перерахувати до Пенсійного фонду України страхові внески в сумі 6 615,93 грн. В судовому засіданні позивач підтримав вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач Ізмайлова О.О. позов не визнала і пояснила, що нею була проведена перевірка приватного підприємця ОСОБА_1 по своєчасності сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування за період з ІНФОРМАЦІЯ_2., за результатами якої складено акт ІНФОРМАЦІЯ_3. При перевірці виявлена розбіжність між фондом оплати праці та фактично нарахованою сумою страхових внесків в розмірі 6 715 грн. 93 коп. На приватного підприємця покладено обов'язок сплатити до Пенсійного фонду України 6 715 грн. 93 коп. Статтею 64 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Право на соціальний захист гарантується державою за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ, організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також бюджетних та інших джерел. Внески на обов'язкове державне пенсійні страхування справляються до Пенсійного фонду України згідно Закону України від 9 липня 2003 р. № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону), платниками внесків є фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору. Розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування таких платників становить 32,3 % в 2005 p., 31,8 % у 2006 р. та 2 % із заробітної плати працівника із сукупного оподатковуваного доходу. Позивач є приватним підприємцем, використовує найману працю, є роботодавцем, а значить і страхувальником. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17

2 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Позивач перерахував до Пенсійного фонду України тільки внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на себе, а щодо найманих працівників не зробив того. Просила суд в задоволенні позову відмовити.

Управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області вступило в справу як третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору.

Представник третьої особи ОСОБА_2 позов не визнала і пояснила, що позивач, позбавляє шість найманих працівників права на соціальний захист в разі їх непрацездатності у передбачених законом випадках, тим що не провів нарахування та не сплатив до Пенсійного фонду України внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Протягом першого кварталу 2005 р. за розпорядженням Прем'єра Міністрів України від 10 березня 2005 р. № 58-р перевірка юридичних та фізичних осіб - платників єдиного і фіксованого податку щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування була тимчасово зупинена, тому перевірка приватного підприємця ОСОБА_1 проводилася починаючі з другого кварталу. Акт перевірки є законним.

Заслухавши пояснення сторін та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в установленому законом порядку як фізична особа - підприємець, йому видано свідоцтво серіїІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.8); ІНФОРМАЦІЯ_5. суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 видано свідоцтво серії ІНФОРМАЦІЯ_6 про сплату ним єдиного податку (а.с.12); ІНФОРМАЦІЯ_7 головним спеціалістом Управління ПФУ в Іванівському районі Ізмайловою О.О. проведена перевірка своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування приватного підприємця ОСОБА_1 за період з ІНФОРМАЦІЯ_2, за результатами перевірки складено акт НОМЕР_1, виявлено, що страхові внески нараховуються тільки на найманих працівників, які працюють за направленням центру зайнятості, а іншим найманим працівникам страхові внески не нараховувались і до Пенсійного фонду України не сплачувались, відхилення між фондом оплати праці та фактично нарахованою, сумою страхових внесків становить 6 715 грн. 93 коп., на приватного підприємця покладено обов'язок сплати їх до Пенсійного фонду України в десятиденний термін (а.с.9-10).

Пунктом 1 статті 14 Закону установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону страхувальниками цих осіб є роботодавці, які відповідно до частини 1 статті 15 цього Закону є платниками страхових внесків та зобов'язані на підставі пункту 6 частини 2 статті 17 зазначеного Закону нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

За змістом статті 18 Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування, на ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги щодо сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлені Законом України від 26 червня 1997 р. № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", який разом із Законом не встановлює такої пільги, як звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування

3 для суб'єктів  підприємницької діяльності,  що  перейшли  на спрощену систему оподаткування, в тому числі єдиний податок.

Суд дійшов висновку про те, що страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Оскільки, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не зумовлюється статусом платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності, то позивач, який є роботодавцем, зобов'язаний всім найманим працівникам нарахувати і сплатити страхові внески. Вимоги головного спеціаліста Пенсійного фонду України Ізмайлової О.О. щодо донарахуванню та покладення на позивача обов'язку сплатити страхові внески є законними і обґрунтованими.

Суд не приймає до уваги заперечення позивача в тій їх частині, що Указ Президента України від 3 липня 1998 р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі-Указу) є підставою для звільнення його від збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і відповідач безпідставно нарахував його та зобов'язав у десятиденний строк сплатити до Пенсійного фонду України, так як відповідно до вимог статті 15 Прикінцевих положень Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення статті 6 Указу про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок; від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, суперечать Закону і тому не можуть застосовуватися.

Керуючись ст. ст.161,163 КАС України, суд

постановив:

В позові ОСОБА_1 до головного спеціаліста управління Пенсійного фонду України в Іванівському районі Херсонської області Ізмайлової Олени Олександрівни про відміну акту ІНФОРМАЦІЯ_3 перевірки своєчасності, достовірності, повноти, нарахування та сплати страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування приватного підприємця ОСОБА_1 в частині, що зобов'язує приватного підприємця сплатити до управління Пенсійного фону України в Іванівському районі страхові внески в сумі 6 715,93 грн. відмовити.

Постанова може, бути оскаржена до апеляційного суду Херсонської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її скла дання в повному обсязі та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.