Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2007 р.                                                           Справа № 2-390/2006р.  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді , ,

при секретарі Безлепкіній І.П.

за участю представників сторін:

позивача - Коваленка В.П.

відповідача -  Костенко В.І. (директор)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Коваленка Володимира Петровича (м. Балаклія, Харківської області) (вх. № 964 Х/3) на рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 27.12.06 р. по справі № 2-390/2006р.

за позовом Коваленка Володимира Петровича (м. Балаклія, Харківської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївське ремонтне підприємство" (с. Андріївка, Балаклійського району, Харківської області)

про стягнення 3 023,18 грн., -

встановила:

У травні 2004 року Коваленко Володимир Петрович (м. Балаклія, Харківської області) звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Андріївське ремонтне підприємство" (с. Андріївка, Балаклійського району, Харківської області) про стягнення 3 023,18 грн. вартості частини майна товариства, пропорційно його частці в статутному фонді, у зв'язку з виходом із його членів.

В ході судового розгляду позивачем були письмово уточнені позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача 3 531,54 грн. вартості частини майна, виходячи з балансу товариства за 2000 рік.

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 27 грудня 2006 року по справі № 2-390/2006р. (суддя Нерезенко Ю.Ю.) позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача 391,92 грн. вартості частки майна товариства в зв'язку з його виходом зі складу засновників, 51,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з ТОВ "Андріївське ремонтне підприємство" на користь територіального управління судової адміністрації в Харківській області 30,00 грн. судових витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся з  апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 27.12.2006 р. та прийняти нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідач надав пояснення по апеляційній скарзі, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, заслухавши Коваленка В.П., який підтримав апеляційну скаргу, представника ТОВ "Андріївське ремонтне підприємство" Костенко В.І., який просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 27.12.2006 р. –без змін, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, Балаклійський районний суд Харківської області виходив з наступного.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю згідно з частиною 1 статті 148 Цивільного кодексу України має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Право учасника товариства вийти зі складу засновників за власним бажанням передбачене також і статтею 10 Закону України "Про господарські товариства".

Статутом та установчим договором ТОВ "Андріївське ремонтне підприємство", затверджених на установчих зборах учасників від 08.06.2000 р. не передбачений будь-який строк попередження учасника про свій вихід з товариства.

Момент виходу позивача, зокрема момент припинення прав та обов'язків як учасника товариства пов'язаний зі спливом трьохмісячного строку після подання належне засвідченої заяви про вихід.

Як встановив суд першої інстанції, нотаріально посвідчена заява була подана позивачем 20.06.2003 р. (том 1 а. с. 6)., у зв’язку з чим суд дійшов висновку про  дотримання позивачем вимог частини 3 статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" щодо обов'язкового нотаріального посвідчення заяви про вихід з учасників товариства.

Відповідно до частини 2 статті 148 Цивільного кодексу України учасник, який  виходить із товариства, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Частка позивача в статутному фонді ТОВ "Андріївське ремонтне підприємство" визнана сторонами за установчими та статутними документами і складає 1,42 %. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом. Чинні закони не встановлюють порядок та спосіб визначення вартості частки учасника. Як зазначив суд першої інстанції, статутом ТОВ "Андріївське ремонтне підприємство" теж це питання не вирішене, тому суд за аналогією застосував частину 1 статті 149 Цивільного кодексу України щодо визначення обсягу коштів згідно з балансом на день виходу (за балансовою вартістю чистих активів товариства).

Враховуючи, що сторони відмовилися від проведення експертних досліджень щодо визначення реальної вартості чистих активів товариства на момент виходу позивача в 2003 році суд першої інстанції прийняв за основу показники балансу за 2004 рік щодо зазначення чистих активів товариства на 01.01.2004 р. в стр. 380 - 27600,00 грн., що узгоджується з балансом за 2003 рік (станом на 31.12.2003 р. в рядку 380 теж зазначена сума - 27 600,00 грн.). До такого висновку Балаклійський районний суд Харківської області дійшов на підставі наданих відповідачем пояснень, підтверджених аудиторським висновком від 22.09.2004 р. (том 1 а. с. 93-96), документальних бухгалтерських документів, сприймаючи баланс за 2004 рік як найбільш достовірний.

На думку суду першої інстанції, відсутність рішень загальних зборів товариства про затвердження річних балансів та звітів товариства не є підставою до визнання показників балансу товариства недійсними. Вимога позивача щодо взяття за основу балансу 2000 року, як такого, що затверджений рішенням загальних зборів, при визначенні моменту його виходу в 2003 році, не має правових підстав до задоволення. Тим більше, що підтверджень про затвердження такого балансу за 2000 рік рішенням загальних зборів товариства "Андріївське ремонтне підприємство" суду не надано.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" частка в майні товариства повинна бути виплачена учаснику, що вийшов, після затвердження звіту за рік, в який мав місце вихід із товариства, але не пізніше 12 місяців після виходу. Зокрема, учаснику, який вийшов, виплачується належна частка прибутку, тобто частина балансового прибутку, що відповідає частці учасника в статутному капіталі.

Отже, Балаклійський районний суд Харківської області дійшов обґрунтованого висновку, що вартість частки майна товариства, яка підлягає виплаті позивачу в зв'язку з його виходом з товариства, визначається виходячи з частини активів відповідача, які залишаються після вирахування його зобов'язань, тобто підсумок розділу 1 пасиву річного балансу (рядок 380). Згідно даних балансу ТОВ "Андріївське ремонтне підприємство" за 2004 рік станом на 01.01.2004 р. та балансу за 2003 рік станом на 31.12.2003 р. чисті активи підприємства складали 27,6 тис. грн. (рядок 380). Таким чином, вартість частки активів товариства, яка підлягає виплаті позивачу, становить: 27 600,00 грн. х 1,42 % = 391,92 грн.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Належність доказів –це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі лише потрібних і достатніх доказів.

Однак позивач ні під час вирішення спору у Балаклійському районному суді Харківської області ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав належних доказів обґрунтованості, як свого позову так і висловлених у апеляційній скарзі тверджень  стосовно  правомірності витребування вартості частини майна в сумі 3531,54 грн. у зв'язку з його виходом з товариства.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна та порядок і строки її виплати встановлені статутом товариства.

Пунктом 3.12 Статуту ТОВ "Андріївське ремонтне підприємство" передбачено, що при виході учасника з товариства йому виплачується вартість частини майна товариства, яке пропорційне його частці у статутному фонді. (том 1 а. с. 26). Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, у якому учасник вийшов з товариства, та в термін до дванадцяти місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, який був одержаний товариством у даному році до моменту його виходу (тобто у 2003 році).

Оскільки чинним законодавством не передбачено встановлення порядку та способу визначення вартості частки учасника, а статутом ТОВ "Андріївське ремонтне підприємство"  це питання не було вирішене, тому суд першої інстанції правомірно за аналогією застосував частину 1 статті 149 Цивільного кодексу України щодо визначення обсягу коштів згідно з балансом на день виходу (за балансовою вартістю чистих активів товариства).

Враховуючи те, що сторони відмовилися від проведення експертних досліджень щодо визначення реальної вартості чистих активів товариства на момент виходу позивача в 2003 році, місцевий суд вірно прийняв за основу показники балансу за 2004 рік щодо зазначення чистих активів товариства на 01.01.2004 р. в стр. 380 - 27 600,00 грн., що узгоджується з балансом за 2003 рік (станом на 31.12.2003 р. в рядку 380 теж зазначена сума - 27 600,00 грн.). Це підтверджено аудиторським висновком від 22.09.2004 р. (том 1 а. с. 93-96), документальними бухгалтерськими документами, балансом за 2004 рік як найбільш достовірним.

При цьому колегія суддів зазначає, що відповідно до Свідоцтва про право власності № 61 від 20.06.2003 р. позивач придбав право на майновий пай - 20.06.2003 р. (том 1 а. с. 4).  Зокрема, в позовній заяві самим заявником апеляційної скарги зазначена дата виходу з товариства –25.04.2003 р. (том 1 а. с. 3).

Тому позивачу правомірно було нараховано розмір вартості його частки згідно з балансом підприємства за 2003 рік станом на 01.01.2004 р., а вимога Коваленка В.П. щодо взяття за основу балансу 2000 року, як такого, що затверджений рішенням загальних зборів, при визначенні моменту його виходу в 2003 році, колегія суддів вважає безпідставними.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Коваленка В.П. позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, а рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 27 грудня 2006 року по справі № 2-390/2006р. прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Коваленка Володимира Петровича (м. Балаклія, Харківської області) залишити без задоволення.

Рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 27 грудня 2006 року по справі № 2-390/2006р. залишити без змін.  

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді