Справа № 11а-1035/2007 Головуючий у 1 інстанції - Строна Т.Г.
Категорія - ст. 286 ч.2 КК України Доповідач - Гаврилов В.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 грудня 2007 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі: головуючого: Пайонкевича Т.Т. суддів: Партики І.В., Гаврилова В.М. з участю прокурора: Гнатіва Я.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляціями потерпілих ОСОБА_1. і ОСОБА_2. та захисника ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_4на вирок Турківського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком ОСОБА_4, 1981 року народження, не судимого, не працюючого, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, засуджено за ч.2 ст. 286 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Запобіжний захід засудженому змінено на взяття під варту і початок строку відбуття покарання встановлено з 17 жовтня 2007 року.
Вирішено питання з речовими доказами і судовими витратами.
За вироком суду ОСОБА_405.07.2007 року о 23 год. 50 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за кермом автомобіля „Фольксваген-Кадді" і рухаючись по вул. Міцкевича в м. Турка Львівської області, порушивши п.п. 1.2, 1.3, 1.5, 2.36, 2.9а, 10.1, 11.2, 12.1; 12.4, 12.96, 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, проявив злочинну недбалість та неувагу до дорожньої обстановки, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не дотримався безпечного бокового інтервалу до правої межі проїжджої частини дороги, на ділянці дороги із заокругленням ліворуч, що навпроти будинку №47, не справився з керуванням автомобіля, виїхав за межі проїжджої частини дороги вправо, де автомашина вдарилась у фундамент будинку кафе-бару ПП „Бабич", внаслідок чого пасажир ОСОБА_5. отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці події, а пасажир ОСОБА_1. отримав ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Апеляції потерпілих ОСОБА_1. , ОСОБА_2. та захисника ОСОБА_3. в інтересах засудженого мотивуються схожими аргументами і в них зазначено, що суд призначив покарання, яке за своєю суворістю не відповідає тяжкості злочину та особі ОСОБА_4., що не враховано його щире каяття, сприяння розкриттю злочину, відшкодування заподіяної шкоди, позбавлення можливості в подальшому надавати допомогу потерпілим з колонії, позитивні характеристики, що на утриманні він має 9-ти місячну дитину і жінку, яка не працює. На думку апелянтів, основними причинами ДТП стали темна пора доби, неосвітлений крутий поворот і будівля, яка межує з проїжджою частиною автодороги, і, враховуючи викладене, вони просять вирок змінити - застосувати відносно засудженого ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законний і обгрунтований вирок, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню.
2
Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами винуватість ОСОБА_4. у скоєнні інкримінованого йому злочину при вказаних у вироку обставинах повністю доведена і в апеляціях не оспорюється.
Твердження апелянтів про основні причини настання ДТП спростовуються дослідженими судом першої інстанції доказами.
Так, з протоколів огляду місця ДТП, огляду і перевірки технічного стану автомобіля, висновків судових автотехнічних експертиз вбачається, що до пригоди автомашина була технічно справна і з повноцінним освітленням, будівля, в яку вона вдарилась, розташована за межами проїжджої частини і саме порушення водієм Правил дорожнього руху України, зокрема перевищення встановленої швидкості руху та перебування його в стані алкогольного сп'яніння, призвели до зіткнення з будинком. Заперечення засудженого щодо перебування у нетверезому стані за кермом спростовується дослідженням його крові, в якій виявлено алкоголь в кількості 1, 25 промілле, що відповідає середньому ступеню алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання, суд врахував вимоги ст. 65 КК України, в тому числі ті, на які посилаються апелянти, і обрав його мінімальним за санкцією статті КК України, що є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляції потерпілих ОСОБА_1. і ОСОБА_2. та захисника ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_4залишити без задоволення, а вирок Турківського районного суду Львівської області від 17 жовтня 2007 року - без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом 6 -ти місяців з моменту набрання нею законної сили