Справа № 11 а-341 / 2008 р.                                Головуючий у І інстанції - Н.В. Сушко

Категорія  ст.  ст.  307 ч.2,  309 ч.2                      Доповідач                          - В.В. Ревер

317 ч.1КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2008 року,  колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого                                                          Пайонкевича Т.Т.

суддів                                                                      Ревера В.В.,  Зазулі І.Є.

з участю прокурора            Ходачкевича Ю.І.

засудженого                                                           ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляції засудженого ОСОБА_1 і його захисника - адвоката ОСОБА_2.,  заступника Дрогобицького міжрайонного прокурора Буня А.Я. на вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2007 року,

 

ВСТАНОВИЛА:

 

Цим вироком :

ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,  уродженця та жителяАДРЕСА_1,  раніше судимого,

засуджено за ч.2  ст. 307 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна; за  ст. 309 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі.

На підставі  ст. 70 КК України,  за сукупністю злочинів,  шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим,  остаточно визначено покарання п'ять років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

Міру запобіжного заходу залишено - взяття під варту.

Початок терміну відбуття покарання рахується з 23.05.2006 року.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження,  уродженку м.  Стебник,  проживаючу АДРЕСА_2  раніше не судиму,

засуджено за ч. 1  ст.  317 КК України на три роки позбавлення волі. На підставі  ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком один рік.

 

2

Відповідно до  ст. 76 КК України на засуджену ОСОБА_3. покладено обов'язок не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції,  періодично з'являтися для реєстрації.

Міру запобіжного заходу змінено з взяття під варту на підписку про невиїзд.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3. визнано винними та засуджено за вчинення злочинів за наступних обставин.

Так ОСОБА_1. ,  за місцем тимчасового проживання в квартирі АДРЕСА_3  повторно,  незаконно зберігав та виготовляв,  без мети збуту,  особливо небезпечні наркотичні засоби,  обіг яких заборонено,  а саме: концентрат макової соломи (екстракційний опій) в кількості 0, 4 грами,  який містить морфін,  кодеїн та 20, 2 грами макової соломи. 8 травня 2006 року зазначені наркотичні засоби у нього виявлені та вилучені.

Крім цього,  05 травня 2006 року,  ОСОБА_1. ,  будучи особою,  яка раніше вчинила злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів,  в приміщені квартири АДРЕСА_3,  приблизно о 22 год.,  безоплатно,  передав,  тобто незаконно збув 1, 5 мл. наркотичного засобу ОСОБА_4

08 травня 2006 року ОСОБА_1.  в приміщені квартири АДРЕСА_3,  належній ОСОБА_3.,  приблизно о 21 годині незаконно збув 2 мл. наркотичного засобу гр,  ОСОБА_5

ОСОБА_3.. в лютому 2006 року,  за щомісячну оплату 150 гривень,  взяла до себе на квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_1. який по місцю проживання ОСОБА_3. зберігав,  виготовляв,  вживав та безоплатно збував наркотичні засоби своїм товаришам.

На вирок суду засуджений ОСОБА_1. ,  адвокат ОСОБА_2та заступник Дрогобицького міжрайонного прокурора подали апеляції.

Засуджений ОСОБА_1.  в своїй апеляції та доповнені до неї не погоджується з вироком суду,  посилається на неповноту та однобічність досудового та судового слідства,  недоведеність його вини за  ст.  307 ч.2 КК України,  порушення норм кримінально-процесуального закону. При цьому покликається на те,  що під час проведення досудового слідства було порушено його право на захист,  а також стверджує,  що відносно нього були застосовані незаконні методи з боку працівників міліції.

Не погоджується з тим,  що суд не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_6.,  ОСОБА_7. ,  а також вказує на суперечливі покази свідка ОСОБА_8. Крім того покликається на те,  що судом безпідставно були відхилені його клопотання про виклик в судове засідання свідків які б могли дати покази на його користь.

На підставі викладеного,  просить вирок суду в частині призначення покарання за  ст.  307 ч.2 скасувати,  а за  ст.  309 ч.2 обрати міру покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією цієї статті,  врахувавши при цьому

 

3

пом'якшуючи покарання обставини,  а саме те,  що його батьки є інвалідами третьої групи.

В апеляції адвокат ОСОБА_2вважає,  що висновки суду викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи та посилається на неправильне застосування кримінально-процесуального закону.

В мотивах вказує,  що суд не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_8. та ОСОБА_7. ,  що ОСОБА_1.  не збував їм наркотичних засобів,  а також не спростував їхні пояснення щодо того,  що під час досудового слідства вони себе оговорили під психологічним тиском працівників міліції. Разом з тим вважає,  що в ході досудового та судового слідства не здобуто достатньо доказів,  що ОСОБА_1.  незаконно придбав та виготовляв наркотичні засоби покликаючись на те,  що роль його підзахисного звелась лише до того,  що він незначний проміжок часу зберігав наркотичні засоби.

Враховуючи викладене просить,  вирок суду в частині засудження ОСОБА_1 за  ст.  307 ч.2 КК України скасувати та за цією статтею його виправдати,  виключити з обвинувачення кваліфікуючі ознаки  ст.  309 ч.2 КК України,  а саме,  незаконне придбання та виготовлення наркотичного засобу без мети збуту та пом'якшити обрану міру покарання за цією статтею визначивши таку в межах мінімального покарання передбаченого санкцією цієї статті.

Заступник Дрогобицького міжрайонного прокурора Бунь А.Я. в апеляції зазначає,  що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи,  що є підставою для зміни вироку.

В ході судового розгляду справи не здобуто переконливих доказів вини ОСОБА_1 за ч.2  ст. 307 КК України. Пред'явлене обвинувачення не конкретизоване,  а саме не зазначено який наркотичний засіб він збував.

За таких обставин необхідно виключити з пред'явленого обвинувачення  ст. 307 ч.2 КК України. Просить змінити вирок в цій частині,  в решті ж такий залишити без зміни.

Засуджена ОСОБА_3. вирок суду не оскаржувала.

Заслухавши доповідь судді,  пояснення засудженого ОСОБА_1 на підтримання поданих ним та захисником ОСОБА_2апеляцій,  думку прокурора Ходачкевича Ю.І. про необхідність зміни вироку суду,  обговоривши наведені доводи та перевіривши матеріали кримінальної справи,  колегія суддів вважає,  що апеляції слід задоволити частково.

Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.2  ст. 309 КК України відповідає фактичним обставинам справи,  підтверджується зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.

Доведеність вини та кваліфікація дій за цією статтею в апеляціях не оспорюється.

Разом з тим колегія суддів вважає,  що вирок суду в частині засудження ОСОБА_1 за ч.2  ст. 307 КК України за епізодами незаконного збуту наркотичних засобів: 5.05.2006 року 1, 5 мл. ОСОБА_4 та 8.05.2006 року 2 мл. ОСОБА_5 слід скасувати,  а провадження по справі закрити.

 

4

Обвинувачення в цій частині є не конкретним,  не зазначено який саме наркотичний засіб ОСОБА_1.  збув вказаним особам.  Його вина доводиться лише показаннями ОСОБА_7.  і ОСОБА_8.  даними на досудовому слідстві. В судовому засіданні свідок ОСОБА_8.  змінив показання,  заперечив факт збуту йому ОСОБА_1.  наркотичних засобів. При цьому наркотичний засіб не вилучався,  його дослідження не проводились.

Вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим,  обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях,  що мало місце по даній справі. Органами досудового слідства не встановлено належним чином та не зібрано доказів на підтвердження факту збуту наркотичних засобів,  яких саме та їх кількості: ОСОБА_4 5.05.2006 року і ОСОБА_5 8.05.2006 року. В зв'язку з цим вина ОСОБА_1 по цих епізодах не доказана. Вирок суду в цій частині підлягає скасуванню,  а апеляції задоволенню.

Крім цього у вироку не вірно визначено початок терміну відбуття покарання ОСОБА_1Як вбачається з протоколу про затримання у підозрі у вчиненні злочину (а.с. 43),  він був затриманий 20 травня 2006 року. З цього часу і повинен рахуватися термін відбуття покарання,  а не з 23 травня 2006 року,  як зазначено в вироку суду.

На підставі аналізу всіх зібраних у справі доказів,  яким дана належна оцінка відповідно до вимог  ст. 67 КПК України,  суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винності ОСОБА_1 в незаконному зберіганні та виготовленні без мети збуту,  повторно,  наркотичних засобів і правильно кваліфікував його дії за ч.2  ст. 309 КК України.

При перевірці справи колегія суддів допущених істотних порушень кримінально - процесуального закону,  в тому числі права на захист на досудовому слідстві,  про що порушується питання в апеляції засудженого ОСОБА_1 які тягнули б за собою скасування вироку,  не виявила.

Щодо покарання визначеного ОСОБА_1за ч.2  ст. 309 КК України,  то таке на думку колегія суддів не відповідає характеру тяжкості вчиненого злочину і даним про його особу,  а тому його слід пом'якшити. Позбавлення волі на строк два роки шість місяців буде необхідним і достатнім покаранням для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Покарання ж засудженій ОСОБА_3. призначене з дотриманням вимог  ст. 65 КК України.

З врахуванням викладеного,  колегія суддів вважає,  що апеляції підлягають до часткового задоволення.

Керуючись  ст. . ст. 362,  366,  367 КПК України,  колегія суддів, -

 

ухвалила:

 

Апеляції засудженого ОСОБА_1,  захисника ОСОБА_2 та заступника Дрогобицького міжрайонного прокурора Буня А.Я. задоволити частково..

Вирок Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 листопада 2007 року,  щодо ОСОБА_1,  в частині засудження за ч.2  ст. 307 КК України - скасувати,  а провадження по справі закрити.

 

5

Призначене судом першої інстанції ОСОБА_1покарання за ч.2  ст. 309 КК України пом'якшити до двох років шести місяців позбавлення волі.

Початок терміну відбуття покарання засудженому ОСОБА_1рахувати з 20 травня 2006 року,  тобто з часу фактичного затримання.

В решті вирок суду залишити без зміни.