РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2008 року                                                                                            м.  Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львів­ської області у складі:

головуючого-     БогонюкаЯ.М,

суддів :                                        Гончарук Л.Я.,  Федоришина А.В.,

при секретарі -    Борачок М. Б.,  з участю: ОСОБА_2.,  ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обме­женою відповідальністю «Автоклуб» на рішення Сихівського районного суду м.  Львова від 5 вересня 2007 року,  -

встановила:

оскаржуваним рішенням позовні заяви позивача ОСОБА_1. та третьої осо­би із самостійними вимогами - ОСОБА_4. задоволено частково і ухвалено про ви­знання договору про надання послуг №11022 та договір комісії №110022/1 від 30 гру­дня 2005 року між ОСОБА_1. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автоклуб» (далі - ТЗОВ «Автоклуб») - недійсними. Стягнуто з відповідача на ко­ристь ОСОБА_4. 1814, 59 грн.,  сплачені позивачем згідно наведених вище догово­рів та 49 грн. судових витрат.

Рішення оскаржив відповідач. Просить скасувати рішення суду першої інста­нції і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовів ОСОБА_1. та ОСОБА_4. Покликається на те,  що суд не вмотивував своє рішення про визнання договорів недійсними,  хоч вони відповідали чинному законодавству,  в тому числі в частині істотних умов договірних зобов'язань. Незаконним вважає рішення суду,  так як він застосував зворотню дію в часі  ст.  61 СК України. На думку апелянта третя особа - дружина позивача ОСОБА_4.,  знала про укладені позивачем договори,  то­му відсутні підстави вважати про їх укладення без згоди другого з подружжя. Крім цього,  ще до ухвалення судового рішення зазначені договори були розірвані з ініціа­тиви позивача і йому повернуті кошти відповідно до договірних зобов'язань.

Відповідно до ч. ч. 1,  2  ст.  213 ЦПК України рішення суду повинно бути за­конним і обґрунтованим.

Згідно вимог  ст.  214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує низку питань,  зокрема чи мали місце обставини,  якими обґрунтовувалися вимоги і за­перечення,  та якими доказами вони підтверджуються,  які правовідносини сторін ви­пливають із цих обставин.

Задовольняючи частково позовні вимоги про визнання договорів між ОСОБА_1. та ТЗОВ «Автоклуб» від 30 грудня 2005 року про надання послуг №11022 та

Справа №22ц-2177                                                           Головуючий у І інстанції - Волоско І.Р.

Категорія - 24                                               Доповідач в апеляційній інстанції- Федоришин А.В.

2

договір комісії №110022/1 недійсними,  місцевий суд виходив з того,  що зазначені договори укладені всупереч  ст.  65 СК України,  оскільки виходять за межі дрібних по­бутових договорів,  проте укладені без письмової згоди дружини.

Однак,  висновок суду про те,  що оспорювані договори виходять за межі дріб­них побутових не ґрунтується на умовах договорів.

Так,  відповідно до п. 2.1. договору №11022 його предметом є надання ТЗОВ «Автоклуб» ОСОБА_1. системи послуг,  спрямованих на придбання автомобіля,  пе­релік яких приведено у п. 2.З. цього договору. Винагорода позивача за надані відпові­дачем послуги договором не передбачена.

Згідно  ст.  1 договору комісії №11022/1 предметом цього договору є обов'язок ТЗОВ «Автоклуб» зробити пошук продавця автомобіля,  необхідного для придбання ОСОБА_1.,  укласти від свого імені договір купівлі-продажу автомобіля і переда­ти його ОСОБА_1. Винагорода відповідача за цим договором складає 19, 98 грн.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку,  що укладені ОСОБА_1. договори з ТЗОВ «Автоклуб» про надання йому послуг та комісії за своїм змістом не виходять за межі дрібних побутових договорів і згоди другого із подружжя на їх укладення не потрібно.

Так як суд першої інстанції допустив невідповідність висновків фактичним обставинам справи,  неправильно застосував матеріальний закон то рішення в цій час­тині слід скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

На підставі наведеного,  керуючись п.п. 2 ч. 1  ст.  307,  п.п.3,  4 ч. 1  ст.  309,  ч. 2  ст.  314,   ст.   ст.  316,  317 ЦПК України колегія суддів,  -

ухвалила:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоклуб» за­довольнити.

Рішення Сихівського районного суду м.  Львова від 5 вересня 2007 року в час­тині визнання договору про надання послуг №11022 від 30 грудня 2005 року та дого­вору комісії №11022/1 від 30 грудня 2005 року між ОСОБА_1та ТЗОВ «Автоклуб» недійсними; стягнення з ТЗОВ «Автоклуб» на користь ОСОБА_41814, 59 грн.,  сплачених ОСОБА_1відпо­відно до договору про надання послуг №11022 від 30 грудня 2005 року та договору комісії №11022/1 від 30 грудня 2005 року та 49 грн. судових витрат скасувати і ухва­лити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4в цій частині.

В решті рішення залишити без зміни.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскарженим в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України про­тягом двох місяців з часу набрання чинності.