донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

03.04.2007 р.                                                                            справа №10/182

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

за участю представників сторін:

від позивача:

Долгов С.В. дов. №Н-01/233 від 01.02.2005р.,

від відповідача:

Лисенко О.В. дов. № юр-01 від 02.01.2007р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від	17.02.2007 року

по справі

№10/182 (суддя І.В.Приходько)

за позовом

Державного підприємства "Донецька залізниця" м.Донецьк

до	Товариства з обмеженою відповідальністю Центральна збагачувальна фабрика "Узлівська" м.Горлівка

про	стягнення 6837грн. 36коп.

В С Т А Н О В И В:  

Державне підприємство “Донецька залізниця” м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м.Горлівка Донецької області 6837грн.36коп. плати за користування вагонами.

Господарський суд Донецької області рішенням від 17.01.2007р. по справі №10/182 у задоволенні позовних вимог щодо стягнення плати за користування вагонами у сумі 6837грн.36коп. відмовив, посилаючись на недоведеність наданими до позову документами факту затримки та простоювання вагонів на підходах до станції призначення саме з вини відповідача.

Державне підприємство “Донецька залізниця”, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2007р. у справі №10/182 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ДП “Донецька залізниця” повністю.

Заявник скарги вважає, що господарським судом при винесенні рішення неправильно застосовані норми матеріального права –ст.ст.3, 10 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.ст.62, 119 Статуту залізниць України, п.п.3, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами та контейнерами (затверджених наказом Мінтрансу України №113 від 25.02.1999р.).  

Заявник скарги вважає, помилковим висновок господарського суду про недоведеність залізницею затримки вагонів на станції Микитівка з вини відповідача, оскільки наданими до позову документами вина відповідача у затримці вагонів у період з 11.01.2006р. по 12.01.2006р. на станції Микитівна є доведеною.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м.Горлівка Донецької області просить апеляційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2007р. у справі             № 10/182 залишити без змін, оскільки вважає його законним і обґрунтованим.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст.28-29 Закону України “Про судоустрій” та ст.101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні”, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України було складено протокол судового засідання.

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України  у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно  до пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976року №5 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображено обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини справи і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються двосторонніми доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2007р. таким, що не відповідає вищенаведеним вимогам.

Державне підприємство “Донецька залізниця” свої позовні вимоги про стягнення плати за користування вагонами обґрунтувало затримкою вагонів на станції Микитівка з причин неможливості відповідачем прийняти вагони,   у зв’язку з зайнятістю фронтів навантаження-вивантаження станції призначення Трудова, розрахунком плати за користування вагонами у сумі 6837грн.36коп. здійсненним у відповідності до ст.119 Статуту залізниць України та п.п.8, 9, 10, 12, 13, 14 “Правил користування вагонами і контейнерами”.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надані відомість плати за користування вагонами №010331, копія акту загальної форми №226 від 15.01.2006р. про підписання відомості плати за користування вагонами            № 010331 представником відповідача з застереженнями; копії актів загальної форми про затримку вагонів в очікуванні подачі під вивантаження, накази про затримку вагонів №№40, 45, повідомлення №№ 1-11 про затримку вагонів, акти про затримку вагонів, витяг з книги закріплення вагонів гальмовими башмаками по станції Трудова Донецької залізниці, Техніко-Розпорядчий акт станції Трудова, наказ начальника станції Микитівка №492/ДС від 30.12.2005р. “Про порядок повідомлення вантажоодержувача ТОВ “ЦЗФ “Узлівська” про затримку вагонів на підходах до станції” (а.с. 120).  

Дослідивши дані документи, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Між ДП “Донецька залізниця” та ТОВ “ЦЗФ “Узлівська” 23.09.2002р. був укладений договір №1/19 про подавання та забирання вагонів на залізничну під’їзну колію, яка належить залізниці при станції Трудова Донецької залізниці.

Відповідно до п.п.4, 5, 6 договору подача вагонів передбачалась на під’їзну колію локомотивами залізниці з розстановкою вагонів по фронтам навантаження та вивантаження із визначенням максимальної кількості вагонів, яка може одночасно здаватися залізницею та зараховуватися в користування відповідачу. Подача вагонів повинна здійснюватися за повідомленням, переданим не пізніше ніж за дві години до подачі.

Пунктом 9 даного договору визначений обов’язок відповідача здійснювати залізниці оплату за користування вагонами (контейнерами) згідно Правил користування вагонами і контейнерами.

Крім того, між сторонами 29.11.2005р. було укладено договір №26005 про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Пунктом 3.1 даного договору сторони передбачили, що розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень та послуг на підставі діючих тарифів. Плата за перевезення визначається у відповідності до Розділу 4 Тарифного Керівництва № 1 з урахуванням коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею. Розмір плати за користування вагонами та контейнерами, наданими на під’їзні колії, вантажовласник сплачує згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами.

Залізницею за відомістю плати за користування вагонами № 010331 була нарахована плата за користування 59 вагонами у сумі 14625грн.10коп., по цій же відомості за користуванні 137 вагонами, які були затримані в очікуванні подачі під вивантаження на коліях станції Трудова, залізницею нарахована плата у сумі 207грн.30коп., яку відповідач визнав та сплатив у повному обсязі. Всього за відомістю № 010331 відповідач сплатив 9134грн.60коп., тобто ним була сплачена сума за користування 59 вагонами затриманими на станції Микитівна у сумі 8927грн.30коп. (9134грн.60коп. –207грн.30коп.), тобто сума 5697грн.80коп. (14625грн.10коп. –8927грн.30коп.), з урахуванням ПДВ 6837грн.36коп. залишилась відповідачем неоплаченою, тому залізниця звернулась з позовом про стягнення з відповідача суми 6837грн.36коп. у примусовому порядку.

Предметом спору є стягнення плати за користування вагонами, яка нарахована залізницею у зв’язку з затримкою 59 вагонів на станції Микитівка, з причин які залежали від відповідача, а саме зайнятістю фронтів навантаження-вивантаження.

Згідно умов договору про організацію перевезень і проведення розрахунків за перевезення та надання залізницею послуг від 29.11.2005р.         № 26005 передбачено надання залізницею відповідачу послуг, пов’язаних з перевезенням вантажів і проведення розрахунків за ці послуги по станції Трудова Донецької залізниці.

В пункті 6 договору № 1/19 про подачу та забирання вагонів на залізничній під’їзній колії, яка належить залізниці при станції Трудова Донецької залізниці від 23.09.2002р. сторони визначили максимальну кількість вагонів, які одночасно однією партією здаються залізницею та зараховуються в користування відповідачу та визначили кількість підлягаючих зарахуванню в користування вагонів одночасно по коліям №№ 11, 2, 3, 20, 12, 13 під навантаження, а під вивантаження вугілля по коліям №№ 21, 6, 7, 20, 13, та встановили, що максимальна перероблююча здатність кожного пункту навантаження, вивантаження визначається виходячи з пункту 6 договору.

Неможливість прийняття вагонів станцією Трудова у зв’язку з зайнятістю з вини ТОВ “ЦЗФ “Узлівська” приймально-відправочних колій станції підтверджується підписаними сторонами без застережень пам’ятками про користування вагонами (а.с.37-42), актами загальної форми ГУ-23 №№171, 172, 173, 174, 175, 176, 177, 168 (а.с. 30-36, 43-69), в яких вказана причина –“зайнятість фронту вивантаження ТОВ ЦЗФ “Узлівська”; в акті №123 від 08.01.2006р., 154, 155 від 11.01.06р. вказана причина: “вагони затримані під розмитнення”; №127, 135, 137, 169, 178, 186, 187, 189, 200, 201, 204, 205, 206, 210, 216 “вагони знаходяться в очікуванні подачі під навантаження у зв’язку з зайнятістю фронту навантаження”.

Ці обставини підтверджені наданими документами –Техніко-Розпорядчим актом станції Трудова форми ДУ-41, копією колійного розвитку (ТРА ст.Трудова), довідкою про знаходження вагонів під вивантаження на під’їзній колії ТОВ “ЦЗФ “Узлівська” в січні 2006р., копією витягу з журналу закріплення гальмовими башмаками, актами загальної форми про зайнятість фронтів вивантаження.

Внаслідок даних причин вагони, які прибували на станцію Микитівка для подачі їх на станцію Трудова на адресу відповідача, не могли бути подані, у зв’язку із зайнятістю під’їзних колій ТОВ “ЦЗФ “Узлівська”.

У зв’язку з тим, що представники відповідача відмовлялися від підпису  письмових повідомлень про затримку вагонів по станції Микитівка, працівниками станції Трудова за даним фактом були складені акти загальної форми №№ 5, 6 від 09.01.2006р., №№7, 8 від 10.01.2006р., № 9 від 11.01.2006р., № 10 від 13.01.2006р. (а.с. 107, 109, 111, 113, 115, 117).

Станцією Микитівка службі перевезень Донецької залізниці були направлені повідомлення №№1-11 (а.с.87-92) про неможливість відправляти вагони відповідачу через зайнятість приймально-відправочних колій по станції Трудова.

В зв’язку з неприйманням вагонів вантажовласником ТОВ ЦЗФ “Узлівська” состави призначенням станція Трудова були затримані на станції Микитівка на підходах до станції Трудова згідно наказів № 40 від 11.01.2006р., № 45 від 12.01.2006р. ( а.с.18-19).

Факти затримки вагонів підтверджено актами про затримку вагонів (а.с.22-29), які складені станцією Микитівка Донецької залізниці.

В матеріалах справи знаходяться телефонограми –повідомлення №13 від11.01.2006р., № 16 від 12.01.2006р. про затримку вагонів, які прийняті станцією Трудова ( а.с. №№20-21).

Затримка вагонів на станції Трудова оформлена актами загальної форми, в яких визначений час затримки (а.с. №№ 30-36, 43-69) та причини з яких вагони простоювали  в очікуванні подачі. Дані акти є документами, які складені відповідно до п.8 Правил користування вагонами і контейнерами, дані акти підписані представниками сторін.

Відомість плати за користування вагонами № 010331 має дані про час користування вагонами з урахуванням їх затримки, загальний час, за який залізницею нарахована плата за користування вагонами, містить час їх затримки по станції Микитівка, а після прибуття вагонів на станції Трудова –час затримки на коліях станції, а також час перебування вагонів у розпорядженні вантажоодержувача, що склало суму 14625грн.10коп., сплачена сума 8927грн.30коп., залишена без оплати сума 5697грн.80коп., з урахуванням ПДВ –6837грн.30коп.

 При наявності даних обставин, висновок господарського суду про недоведеність факту затримки вагонів наданими документами і оформлення затримки вагонів з порушення п.8 Правил користування вагонами і контейнерами є помилковим.

Відповідно ч.1 статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідно статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Відповідно п. 9 Правил користування вагонами і контейнерами, які затверджені Наказом Міністерства транспорту №113 від 25.02.199р., про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ.

Відповідно п. 10 Правил користування вагонами і контейнерами облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією.

Відповідачем не наведено підстав для звільнення його від плати за користування вагонами і контейнерами, які передбачені п.16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Оскільки затримка вантажу на підходах до станції призначення оформлена залізницею документами, складеними у відповідності до вимог п.п.3, 8, 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, в яких обумовлені причини затримки вагонів з вини вантажовласника, відповідача по справі, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що наданими доказами підтверджений факт затримки вагонів з причин, які залежали від відповідача, нарахування плати за користування вагонами здійснено у відповідності до Статуту залізниць України, Правил користування вагонами і контейнерами, Наказу міністерства транспорту України від 02.02.1999 № 53 “Ставки плати за користування вагонами і контейнерами”, тому позовні вимоги по стягненню плати у сумі 6837грн.36коп. визнаються доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м.Горлівка Донецької області 6837грн.36коп. плати за користування вагонами за відомістю № 010331 є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, доведеними належними доказами, тому підлягають задоволенню.  

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2007р. по справі №10/182 не ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, та фактичні обставини, встановлені апеляційним господарським судом є підставою для скасування рішення.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи позовні вимоги, приймає нове рішення, яким задовольняє позовні вимоги Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м.Горлівка Донецької області 6837грн.36коп. плати за користування вагонами.  

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача по справі – Товариство з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м.Горлівка Донецької області.

Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2007р. по справі № 10/182 задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 17.01.2007р. по справі № 10/182 скасувати.

Позовні вимоги Державного підприємства “Донецька залізниця” м.Донецьк про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю  “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м.Горлівка Донецької області 6837грн.36коп. плати за користування вагонами задовольнити у повному обсязі.  

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Центральна збагачувальна фабрика “Узлівська” м.Горлівка Донецької області на користь Державного підприємства “Донецька залізниця” 6837грн.36коп. –суми плати за користування вагонами, 102грн.00коп. суми державного мита, сплаченого при зверненні з позовною заявою, 118грн.00коп. –суми плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 51грн.00коп. - суми державного мита, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою.  

Господарському суду Донецької області згідно з вимогами статті 117 Господарського процесуального кодексу України видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України “Про виконавче провадження”.

Головуючий          

Судді:          

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС