АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:
головуючого судді Макойди З.М.
суддів Литвинова О.М. , Валъко Н.М.
за участю прокурора Малиш Н.С. засудженого ОСОБА_1. перекладача Матвеєвої A.M. захисника засудженого - адвокатаОСОБА_11.
розглянувши у відкритому судовому засіданні 13 травня 2008 року у місті Львові кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Франківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2007 року, -
встановила:
цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянин України, уродженець м. Ровеньки Луганської області, без постійного місця проживання, неодружений, з середньою освітою, непрацюючий, раніше неодноразово судимий, останній раз: 13 лютого 2001 року Жовтневим районним судом м. Києва за ст. ст. 140 ч.3, 17 4.2-140 ч.3 КК України на чотири роки шість місяців позбавлення волі, засуджений за ст. 185 ч.2 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі; за ст. 185 ч.3 КК України на три роки шість місяців позбавлення волі; за ст. ст. 15-185 ч.3 КК України на чотири роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_1. покарання чотири роки позбавлення волі. Згідно із ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Києва від 13 лютого 2001 року та остаточно визначено ОСОБА_1. покарання - чотири роки шість місяців позбавлення волі. Строк відбуття покарання рахується з 20 серпня 2004 року. Вирішено питання з речовими доказами. Згідно з вироком суду ОСОБА_1. 08 червня 2004 року вночі в АДРЕСА_1, підійшов до автомобіля марки "ВАЗ 2109", НОМЕР_1 за допомогою ножа зняв скло багажника та викрав задню панель з двома колонками "Іволга", завдавши матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_2. на суму 350грн. Після чого вказані речі заховав неподалік. Однак , через деякий час, намагаючись їх забрати, був помічений потерпілим, після чого з місця пригоди втік. Крім цього, 11 червня 2004 року вночі в АДРЕСА_2 ОСОБА_1. підійшов до автомобіля марки "Фіат Крома", НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4., розбив заднє та переднє ліве скло та таємно викрав з нього радіостанцію "Ніапе" вартістю 500 грн.. антену вартістю 120 грн., книгу атласів доріг областей, а всього на загальну суму 620грн. Крім цього, він 12 червня 2004 року вночі в АДРЕСА_3 підійшов до автомобіля марки "ВАЗ 2106", НОМЕР_3, шляхом зламування замка правої двері та багажника проник у вказаний автомобіль, звідки викрав автомагнітолу "Блаупункт" вартістю 400 грн., гумовий кийок вартістю 80 грн., а всього таємно заволодів майном ОСОБА_5. на загальну суму 480грн.
справа № 11 а-283\08 р
головуючий у 1 -й інстанції суддя Дячишин В. Ф.
категорія ст. 185 КК України
доповідач суддя Литвинов О.М.
2
Крім цього, він 18 червня 2004 року вночі в м. Львові на вул. Здоров я підійшов до автомобіля Таврія, НОМЕР_4 за допомогою викрутки зняв лобове скло, причинивши ОСОБА_6. шкоди на загальну суму 250 грн.
Крім цього, ОСОБА_1. 26 червня 2004 року вночі в АДРЕСА_4 підійшов до автомобіля марки "Ніссан Мікра", НОМЕР_5, розбив переднє ліве скло та таємно викрав панель автомагнітоли "Піонер" спричинивши шкоду ОСОБА_7. в сумі Ітис 64грн.
Крім цього, він 26 червня 2004 року о 12 год. 30 хв. в АДРЕСА_6 підійшов до автомобіля марки "Ауді", НОМЕР_10, за допомогою ножиць відкрив двері водія та викрав нього чоловічу шкіряну куртку вартістю 1 тис 700 грн., жіночу шкіряну куртку вартістю 1 тис. 700 грн., відеокамеру вартістю 2 тис. грн., а всього заволодів майном на загальну суму 5 тис. 400 грн. Крім цього, ОСОБА_1. 18 липня 2004 року з 09 год. 30 хв. по 19 год. в АДРЕСА_7 через кватирку вікна проник у квартиру, звідки таємно викрав гроші в сумі 3 тис. грн., цифрову відеокамеру "JVC" вартістю 4044грн., чоловічий костюм вартістю 350 грн., дві чоловічі сорочки вартістю 80 грн., театральний бінокль вартістю 100 грн., парфумерний набір вартістю 30 грн., махровий рушник вартістю 30 грн., дві зубні щітки вартістю 6 грн., спортивну сумку вартістю 50грн., а всього викрав в ОСОБА_8на загальну суму 7 тис. 690 грн.
Крім цього, він 19 серпня 2004 року о 13 год. в АДРЕСА_8 шляхом розбиття скла вхідних дверей квартири НОМЕР_5, проник в середину, звідки таємно викрав портмоне коричневого кольору вартістю 60 грн., паспорт та посвідчення водія, виданого на ім'я ОСОБА_9., технічний талон, свідоцтво з пенсійного фонду на соціальне страхування, довідку про присвоєння ідентифікаційного коду, перепустку ЛОД АППБ "Аваль".
Крім цього, він 19 серпня 2004 року з 17 год. вАДРЕСА_9, шляхом розбиття вікна проник у квартиру НОМЕР_6, звідки таємно викрав золотий ланцюжок дрібного плетіння жовтого кольору вартістю 129 грн. 13 коп., золотий хрестик з перлами білого кольору вартістю 57 грн. 77 коп., золоте кільце від "Тіфані" вартістю 164 грн. 28 коп., годинник фірми " Романсон" вартістю 35 грн. 26 коп., ліхтар пластмасовий червоного кольору з радіоприймачем та касетним магнітофоном "Sunka" модель SF 288 В вартістю 130 грн., попільничку виготовленої з металу срібного кольору з надписом "Трусарді" вартістю 80грн., комплект-попільничка "Мальборо" з шкіряною обшивкою коричневого кольору та запальничка "Мальборо" з обшивкою коричневого кольору вартістю 130 грн., карти для покеру - дві колоди складені в одну упаковку (тильна сторона карт з зображенням долару США) вартістю 30 грн., гроші в сумі 187 грн., духи "Prowl" вартістю 35грн., три пари жіночих колгот вартістю 60грн., а всього спричинив матеріальної шкоди ОСОБА_10 на загальну суму 1 тис. 60 грн. 95 коп.
В апеляції засуджений ОСОБА_1. покликається на те, що вирок суду є необгрунтований та частково винесений з порушенням чинного законодавства України. Зазначає, що він не володіє українською мовою, про що наголошував під час досудового слідства, однак на це ніхто не реагував, вважає, що його права було порушено. Також зазначає, що він себе оговорив і писав явки з повинною під диктовку працівників міліції. Просить прийняти законне рішення.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1. , який наполягав на задоволенні апеляції - просив про скасування вироку з направленням справи на додаткове розслідування, захисникаОСОБА_11., яка підтримала позицію засудженого та просила про скасування вироку у зв'язку з порушенням його права на захист, прокурора Малиш Н.С. , яка висловила міркування про необхідність скасування вироку з направленням справи на новий судовий розгляд у зв'язку з тим, що судом було порушено право ОСОБА_1. на захист - судом першої інстанції не було розглянуте його клопотання про заміну захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів дійшла до висновку про необхідність часткового задоволення апеляції засудженого з таких підстав.
Висновки суду про те, що 18 липня 2004 року з 09 год. 30 хв. по 19 год. в АДРЕСА_7 через кватирку вікна ОСОБА_1проник у квартиру, звідки таємно викрав гроші та майно ОСОБА_8на загальну суму 7690 грн. та про те, що ОСОБА_1він 19 серпня 2004 року з 17 год. в мАДРЕСА_9 шляхом розбиття вікна проник у квартиру НОМЕР_6, звідки таємно викрав майно ОСОБА_10 на загальну суму 1060, 95 грн. - ґрунтується на зібраних та досліджених судом першої інстанції доказах.
Щодо викрадення майна потерпілого ОСОБА_13.. З показів потерпілого ОСОБА_13. вбачається, що 18 липня 2004 року повернувся додому близько 19 години та виявив пропажу грошей,
3
відеокамери та інших речей на загальну суму 7690 грн. Свідок ОСОБА_8 дала аналогічні покази. Дані протоколу огляду місця події від 18 липня 2004 року повністю узгоджуються з показами потерпілого та свідка ОСОБА_12 щодо порушення порядку в квартирі, пошкодження кватирки вікна кімнати, (т.2 а.с. 198-199)
При відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_1на місці показав механізм проникнення в квартиру потерпілого ОСОБА_13. та вказав на обставини вчинення ним крадіжки, (т.2 а.с. 246-247)
Аналіз зазначених доказів в сукупності з позицією ОСОБА_1в ході апеляційного розгляду справи, стосовно визнання своєї участі у вчиненні крадіжки з помешкання ОСОБА_8 грошей в сумі 3000 грн. та відеокамери, дає підстави колегії суддів зробити висновок про правильність тверджень суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1по епізоду викрадення майна ОСОБА_8 та правильності кваліфікації його дій за ч.3 ст. 185 КК України.
По епізоду крадіжки майна з квартири ОСОБА_10. Сама потерпіла ОСОБА_10 зазначала про те, що 19 серпня 2004 року після повернення в своє помешкання о 21 годині 30 хвилин дізналася від сусідів про те, що з її квартири було вчинено крадіжку. При огляді речей вона встановила, що були викрадені ювелірні вироби із золота, срібла та інші речі на загальну суму 19489, 25 грн.. Свідки ОСОБА_14. та ОСОБА_15 показали, що затримали ОСОБА_1, який вилазив через вікно помешкання ОСОБА_10. В руках ОСОБА_1тримав викрадені речі з квартири останньої. При затриманні ОСОБА_1в останнього було виявлено та вилучені речі, якими він заволодів у квартирі ОСОБА_10 (т. 2 а.с. 11-12) А відповідно до протоколу огляду місця події - квартири потерпілої ОСОБА_10 19 серпня 2004 року в помешканні останньої було виявлене порушення обстановки та розбите скло квартирки вікна, при огляді місця події було вилучено відбитки рук та слід структури матеріалу, який згідно до висновку експерта міг бути залишений рукавицями, вилученими у ОСОБА_1, (т.2 а.с. 7, 81-85)
При відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_1вказав на квартиру потерпілої з якої ним було вчинено крадіжку чужого майна, (т.2 а.с. 33-35)
Правильно проаналізувавши зібрані та досліджені докази, в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про винність ОСОБА_1по епізоду викрадення майна потерпілої ОСОБА_10 та прийнявши до уваги як доказ висновок товарознавчої експертизи підставно кваліфікував його дії за ч.3 ст. 15-185 КК України.
В мотивувальній частині вироку суд зазначив про вчинення ОСОБА_1 крадіжки з помешкання ОСОБА_9. з проникненням у житло останнього, (т.4 а.с. 150)
Між тим, в цій же мотивувальній частині, суд, посилаючись на Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення" від 2 червня 2005 року за № 263 5-VI визнає крадіжку майна ОСОБА_9- дрібною.
Враховуючи наведене, приймаючи до уваги відсутність у вироку іншого виду кваліфікації за цим епізодом, - з мотивувальної вироку підлягає виключенню епізод від 19 серпня 2004 року про викрадення майна ОСОБА_9. у зв'язку з тим, що суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_1. , по цьому епізоду, як вчинення останнім дрібної крадіжки.
Перевіряючи доводи апеляції засудженого ОСОБА_1щодо непричетності до вчинення ним інших злочинів, за які його засуджено, колегія суддів вважає, що вирок в частині засудження ОСОБА_1за епізодами від: - 8 червня 2004 року щодо викрадення майна ОСОБА_16; - 11 червня 2004 року щодо викрадення майна ОСОБА_17 -12 червня 2004 року щодо викрадення майна ОСОБА_18. ; -18 червня 2004 року щодо викрадення майна ОСОБА_19.; - 26 червня 2004 року щодо викрадення майна ОСОБА_20.; - 26 червня 2004 року щодо викрадення майна з автомобіля "Ауді" дНОМЕР_9 на загальну суму 5400 грн. ( по цьому епізоду суд у вироку не визначив саме кому належало зазначене майно) - підлягає скасуванню, а справа, в цій частині підлягає скеруванню для провадження додаткового розслідування з таких підстав.
Суд першої інстанції визнаючи винним ОСОБА_1за наведеними епізодами та кваліфікуючи його дії за ч.2 ст. 185 КК України у вироку послався тільки на покази самого засудженого та на протоколи процесуальних дій, дані яких є похідними з позиції ОСОБА_1на досудовому слідстві.
4
В судовому засіданні ОСОБА_1змінив свою позицію, посилаючись на те, що визнавальні показання давав за проханням працівників міліції, а на час вчинення інкримінованих злочинів, за які його було засуджено за ч.2 ст. 185 КК України, він знаходився в місті Києві.
Зазначена позиція була проігнорована судом першої інстанції що свідчить про неповноту судового слідства внаслідок чого вирок, в частині засудження ОСОБА_1за ч.2 ст. 185 КК України, підлягає скасуванню на підставі пі ч.1 ст. 367 КПК України.
Скасовуючи вирок в цій частині, колегія суддів вважає, що справа, за обвинуваченням ОСОБА_1за ч.2 ст. 185 КК України підлягає скеруванню на додаткове розслідування у зв'язку з неповнотою досудового слідства, яка не може бути усунута в ході нового судового розгляду.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України органи досудового слідства зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого. Процесуальний закон забороняє органам досудового слідства та суду перекладати обов'язок доказування на обвинуваченого.
Наведена норма процесуального закону була проігнорована - не перевіривши визнавальні покази ОСОБА_1, в порушення вимог ст. ст. 73, 74 КПК України, орган досудового слідства побудував обвинувачення виключно на показах ОСОБА_1.
При додатковому розслідуванні необхідно вжити усіх передбачених заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, зокрема, шляхом проведення слідчих дій підлягають перевірці визнавальні покази ОСОБА_1та його алібі стосовно знаходження на час вчинення інкримінованих злочинів за ч.2 ст. 185 КК України у м. Києві.
Колегія суддів при апеляційному розгляді справи не встановила порушень права на захист ОСОБА_1. Твердження останнього про порушення його права на захист на досудовому слідстві є безпідставним про що свідчать відповідні заяви ОСОБА_1про відмову від захисника та постанови слідчого про прийняття такої відмови. (т.1а.с. 22, 23, 30, 31, 68, 69, 76, 77, 125, 126. 133, 134, 166, 167, 174, 175, 214, 215, 223, 224, 261, 262, 270, 271, т.2 а.с. 28, 29, 44, 45, 114, 115) В ході всього досудового слідства ОСОБА_1жодного разу не заявляв про те, що не володіє державною мовою, а після такої заяви ОСОБА_1в ході судового розгляду суд відразу забезпечив останньому перекладача та захисника.
Колегія суддів не вважає істотним порушенням вимог кримінально - процесуального закону залишення судом без розгляду клопотання ОСОБА_1про заміну захисника від 30 березня 2007 року (т.З а.с. 78) тому яке воно не обґрунтоване та в подальшому не відбилося на забезпеченні реалізації права ОСОБА_1на захи ст.
Обговорюючи доводи апеляції засудженого щодо призначеного йому покарання колегія суддів вважає, що обираючи покарання суд першої інстанції в повній мірі не врахував дійове каяття ОСОБА_1, про що свідчить співпраця останнього з досудовим слідством в ході якого засуджений ОСОБА_1, повністю усвідомлюючи неправомірність своїх дій, сприяв слідству у встановленні істини по справі. За таких обставин, керуючись ст. 65 КК України, колегія суддів вважає за необхідне знизити ОСОБА_1у покарання за ч.3 ст. 185 КК України, ст. 15- 185 ч.3 КК України до мінімальної межі санкцій тому як таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
У вироку суд першої інстанції встановив, що строк відбування покарання ОСОБА_1у необхідно рахувати з 20 серпня 2004 року. Між тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1було затримано на місці вчинення злочину саме 19 серпня 2004 року, - тому строк відбування покарання ОСОБА_1належить рахувати з дня фактичного затримання.
Скеровуючи справу в частині обвинувачення ОСОБА_1за ч.2 ст 185 КК України колегія суддів вважає за необхідне залишити по цьому обвинуваченню запобіжний захід ОСОБА_1у - взяття під варту. Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляцію засудженого ОСОБА_1. задовольнити частково.
5
Вирок Франківського районного суду м. Львова від 29 грудня 2007 року змінити.
В частині засудження ОСОБА_1 за ст. 185 ч.2 КК України скасувати та в частині обвинувачення ОСОБА_1. за ч.2 ст. 185 КК України по епізодах від: - 8 червня 2004 року щодо викрадення майна ОСОБА_16; - 11 червня 2004 року щодо викрадення майна ОСОБА_17 - 12 червня 2004 року щодо викрадення майна ОСОБА_18. ; - 18 червня 2004 року щодо викрадення майна ОСОБА_19.; - 26 червня 2004 року щодо викрадення майнаОСОБА_7.; - 26 червня 2004 року щодо викрадення майна ОСОБА_8. виділити матеріали кримінальної справи та скерувати прокурору Франківського району м. Львова через Франківський районний суд м. Львова для організації прокурором додаткового розслідування.
Виключити з мотивувальної частини вироку епізод від 19 серпня 2004 року про викрадення майна ОСОБА_9. у зв'язку з тим, що суд першої інстанції кваліфікував дії ОСОБА_1. , по цьому епізоду, як вчинення останнім дрібної крадіжки.
Вважати ОСОБА_1. засудженим за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі, за ст. ст. 15, 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - до 3 років 1 місяця позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом приєднання частково невідбутого покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Києва від ІЗ лютого 2001 року, остаточно ОСОБА_1. вважати засудженим до 3 років 8 місяців позбавлення волі.
Строк покарання ОСОБА_1. рахувати з часу фактичного затримання - з 19 серпня 2004 року.
В решті вирок залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1. - без задоволення.
Запобіжний захід по обвинуваченню за ч.2 ст. 185 КК України ОСОБА_1. залишити без зміни -взяття під варту.