Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" серпня 2009 р. Справа № 5/156-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , суддя , суддя ,
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1574 С/1-11) на рішення господарського суду Сумської області від 21.05.09 р. по справі №5/156-09
за позовом Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми
про визнання укладеною зміни до договору, -
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 21.05.2009 р. по справі №5/156-09 (суддя Гудим В.Д.) позов задоволено; визнано укладеною зміну № 1 від 29.11.2007 р. до договору оренди нежитлового приміщення № ФМ-536 від 11.07.2003 р. між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1; стягнуто з відповідача на користь позивача 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, ФОП ОСОБА_1 з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 21.05.2009 р. по справі № 5/156-09 скасувати як незаконне та необґрунтоване, винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
3 серпня 2009 року відповідачем надано доповнення до апеляційної скарги (а. с. 70, 71, 77, 78), в якому відповідач зазначає, що власником приміщення є не Управління майна комунальної власності, а ДКП ВДРЕУ-2 і що зазначені обставини не були враховані господарським судом Сумської області при прийнятті оскаржуваного рішення.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що вважає позовні вимоги обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції законним, просить залишити рішення господарського суду Сумської області без змін, а скаргу - без задоволення. В разі відсутності представника Управління майна комунальної власності Сумської міської ради у судовому засіданні, позивач просить розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу відповідача, перевірила матеріали справи і встановила наступне.
Позивач та відповідач, будучи належним чином ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.08.2009 р. (а. с. 75, 76) повідомлені про місце та час розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (а. с. 82, 91), в судове засідання не з’явились, своїх представників в судове засідання не направили, про неможливість прибуття у судове засідання з поважних причин суд не повідомили, а колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі позивача та відповідача за наявними у справі документами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_1, в якій просив суд визнати укладеною з 30.11.2007 р. зміну до договору оренди № ФМ-536 від 11 липня 2003 року між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та підприємцем ОСОБА_1, а також зобов’язати відповідача підписати зміну до договору, скріпити печаткою та повернути до Управління майна комунальної власності один примірник.
В позовній заяві позивач посилався на необхідність переглянути розмір орендної плати по договору оренди нежитлового приміщення № ФМ-536 від 11.07.2003 р., посилаючись на ст. 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", ч. 2 ст. 19, ч. 2, 4 ст. 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 188 Господарського кодексу України та ст. 1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до договору оренди № ФМ-536 від 11.07.2003 р. (а. с. 15, 16) позивач - орендодавець та відповідач - орендар уклали договір оренди нежитлового приміщення, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове підвальне приміщення загальною площею 73,4 кв. м. в АДРЕСА_1 у м. Суми для використання їх як побутових приміщень працівників.
За актом прийому-передачі від 11.07.2003 р. (а. с. 17) приміщення були передані позивачем відповідачу.
До договору оренди було прикладено додаток № 3 розрахунку орендної плати (а. с. 18), згідно з яким розмір орендної плати, узгодженої сторонами за липень 2003 року складає (211,63 * І інф.) грн. без ПДВ.
Угодою про внесення змін до договору оренди № ФМ-536 від 11.07.2003 р., укладеною 07.11.2003 р. сторони уклали договір оренди в новій редакції (а. с. 19, 20), а угодою про внесення змін до розрахунку орендної плати до договору оренди № ФМ-536 від 11.07.2003 р. сторони погодили розрахунок орендної плати та встановили розмір орендної плати за листопад 2003 р. в сумі 105,89 грн. * І інф.
30 листопада 2007 року позивач направив відповідачу листа "Про внесення змін до договору оренди", в якому пропонував відповідачу внести зміни до існуючого договору оренди в частині розміру орендної плати та приведення договору оренди у відповідність до чинного законодавства, просив відповідача підписати зміни до договору оренди та один примірник змін повернути позивачу (а.с. 22).
Зазначений лист, пропозицію про внесення змін до договору оренди від 30.11.2007 р. № 1719/01-62 відповідач отримав 17.12.2007 р., що підтверджується його підписом на вищевказаному листі.
Але як вбачається із тексту зміни № 1 до договору оренди нежитлового приміщення від 29.11.2007 р. (а. с. 40), в зазначених змінах умова щодо розміру орендної плати відсутня.
Не зазначено в зміні № 1 і те, що розмір орендної плати пропонується встановити з урахуванням прикладеного до змін розрахунку орендної плати.
Зміни пропонувалося внести до п. п. 5.2., 7.1. договору оренди № ФМ-536 від 11.07.2003 р., але зазначені пункти договору не регулюють питання встановлення розміру орендної плати.
Як вбачається з тексту договору оренди, в редакції угоди про внесення змін від 07.11.2003 р. (а. с. 19, 20), розмір орендної плати визначається відповідно до п. 5.1. договору, в якому зазначено, що орендна плата визначається згідно з розрахунком, що є додатком № 3 до Договору.
Посилання на п. 5.1. договору оренди у зміні № 1 від 29.11.2007 р. відсутнє, як відсутнє в зміні № 1 і посилання на те, що розмір орендної плати встановлюється відповідно до розрахунку орендної плати, направленого відповідачу (а. с. 41).
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у розрахунку розмір орендної плати за листопад 2007 р. визначений в розмірі 1456,15 * 1м + 20 % ПДВ (а. с. 41).
Але позивачем не надані жодні обґрунтування збільшення розміру орендної плати майже в 14 раз в порівнянні з розміром орендної плати, узгодженої сторонами угодою від 07.11.2003 р., як не пропонувалось позивачем відповідачу внести і зміни в зазначену угоду від 07.11.2003 р.
Господарський суд Сумської області, задовольняючи позов при прийнятті рішення від 21.05.2009 р. та вважаючи укладеною зміну № 1 від 29.11.2007 р. до договору оренди № ФМ-536 від 11.07.2003 р. не прийняв до уваги, що в зазначеній зміні № 1 умова про розмір орендної плати взагалі була відсутня і розмір орендної плати визначений не був.
Крім того, в оскаржуваному рішенні всупереч вимогам чинного законодавства суд не виклав зміст зміни № 1 від 29.11.2007 р., а також не прийняв до уваги, що в зміні № 1 п. 7.1. строк дії договору був визначений до 11 липня 2008 року, який вже закінчився як на час звернення позивача з позовом до суду 16.04.2009 р., так і на час прийняття оскаржуваного рішення від 21.05.2009 р.
Місцевим господарським судом також не прийнято до уваги, що позивачем не дотриманий порядок внесення змін до договору, встановлений статтею 188 Господарського кодексу України, а саме те, що питання про зміну орендної плати із визначенням її розміру, про яке зазначає позивач в позовній заяві, у зміні № 1 від 29.11.2007 р. взагалі відсутнє, оскільки в зміні № 1 не зазначений ні розмір запропонованої орендної плати, а також відсутнє посилання на розрахунок орендної плати та відповідні пункти договору оренди, до якого потрібно внести зміни.
Друга вимога позивача, а саме зобов’язання відповідача підписати зміну до договору, скріпити печаткою та повернути до Управління майна комунальної власності один примірник, господарським судом Сумської області при прийнятті оскаржуваного рішення не розглянута взагалі.
Відсутні в матеріалах справи і докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, оскільки відсутні як повідомлення про направлення відповідачу ухвал суду від 21.04.2009 р. та від 07.05.2009 р., так і докази повернення зазначених ухвал до суду.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Сумської області від 21.05.2009 р. по справі № 5/156-09 прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, в зв’язку з чим підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 103 Господарського процесуального кодексу України в разі скасування рішення місцевого господарського суду апеляційний суд повинен прийняти нове рішення.
Колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача про визнання укладеною з 30.11.2007 р. зміну до договору оренди № ФМ-536 від 11 липня 2003 року між Управлінням майна комунальної власності Сумської міської ради та підприємцем ОСОБА_1 не підлягають задоволенню із вищевикладених підстав, а саме в зв’язку із недотриманням позивачем вимог статті 188 Господарського кодексу України щодо встановленого порядку внесення змін до договору, а саме ставлячи в позовній заяві питання про збільшення розміру орендної плати, позивач у зміні № 1 від 29.11.2007 р. не зазначив який саме розмір орендної плати він пропонує встановити, як не послався у зміні № 1 і на розрахунок орендної плати та на п. 5.1. договору, який регулює розмір орендної плати.
Що стосується другої вимоги позивача про зобов’язання відповідача підписати зміну до договору, скріпити печаткою та повернути до Управління майна комунальної власності один примірник, то колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги, викладені у вищевказаній редакції позивачем в позовній заяві не підпадають під способи захисту права, визначені статтею 16 Цивільного кодексу України, а тому у задоволенні зазначених вимог позивача необхідно відмовити.
Слід зазначити, що неможливо зобов’язати сторону за договором підписати зміни до договору із якими вона не погоджується, скріпити їх печаткою та повернути позивачу.
Керуючись статтями 85, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 21.05.2009 р. по справі №5/156-09 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
Головуючий суддя
Суддя
Суддя