СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
10.08.2009 Справа № 2-а-952/08/2702
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Іщенко Г.М.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Кучерука О.В.
секретар судового засідання Галайдіна Г.І.
за участю:
позивача: ОСОБА_1;
представник відповідача: ОСОБА_2, довіреність №05-1-893 від 17.09.2008;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя (суддя Бессараб Л.М.) від 31.10.2008
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Прокуратури міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
про визнання наказу нечинним
ВСТАНОВИВ:
У липні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Прокуратури міста Севастополя про визнання нечинним наказу №122-0с від 28.05.2008.
Постановою Гагарінського районного суду міста Севастополя від 31.10.2008 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя від 31.10.2008, прийняту нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, неповно з'ясував обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Вважає, що наказ №122-ос від 28.05.2008 є нечинним, оскільки був прийнятий з перевищенням повноважень і всупереч статті 18 Дисциплінарного Статуту органів прокуратури України.
У судовому засіданні 10.08.2009 позивач підтримав доводи апеляційної скарги з викладених у ній мотивів.
Представник відповідача у судовому засіданні 10.08.2009 заперечував проти апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Колегія суддів, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Гагарінським районним судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
При апеляційному розгляді справи встановлено, що спірним наказом від 28.05.2008 №122-ос був скасований наказ №43 від 28.02.2008 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладене стягнення у вигляді догани.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо правомірності прийняття наказу №122-ос від 28.05.2008 про скасування наказу №43-ос від 28.02.2008, оскільки наказ №43-ос від 28.02.2008 був прийнятий в період знаходження ОСОБА_1 на лікарняному, що є порушенням діючого законодавства, тобто, наказом №122-ос від 28.05.2008 були захищені права ОСОБА_1.
Висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та нормам матеріального права.
Викладені в апеляційній скарзі позивача доводи про те, що виконуючий обов'язки прокурора міста Севастополя ОСОБА_3, який прийняв спірний наказ №122-ос від 28.05.2008, не мав достатніх повноважень, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки при прийнятті наказу №122-ос від 28.05.2008 виконуючий обов'язки прокурора міста Севастополя ОСОБА_3 керувався вимогами Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, яка затверджена наказом Генерального прокурора України №9 від 28.12.2005, яка передбачає скасування наказів, які були помилково прийняті. Наказ №43-ос від 28.02.2008 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності був скасований у зв'язку з тим, що на час видачі цього наказу ОСОБА_1 знаходилася на лікарняному.
Довід апеляційної скарги про те, що наказ №122-ос від 28.05.2008 був прийнятий з перевищенням повноважень і всупереч статті 17 Дисциплінарного Статуту органів прокуратури України, є безпідставним, оскільки стаття 17 Дисциплінарного Статуту органів прокуратури України регулює питання щодо дисциплінарного стягнення, поновлення в попередньому класному чині або на попередній посаді.
Інші доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для зміни або скасування постанови суду першої інстанції.
Більш того, як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним наказу №122-ос від 28.05.2008.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17, пунктом 1 частини третьої статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень.
Адміністративний позов може містити вимоги про скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Рішення суб'єкта владних повноважень - це нормативно-правові акти (акти, які поширюються на невизначене коло осіб - постанови Верховної Ради України, акти Президента та Кабінету Міністрів України, накази міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування) та правові акти індивідуальної дії (акти застосування норм права, які поширюються на окремих осіб або на окремі ситуації.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Нормативно-правові акти - це рішення суб'єкта владних повноважень, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України визнаються нечинними нормативно-правові акти.
Право оскаржити нормативно-правовий акт має особа, щодо якої застосовано цей акт, а також особа, яка є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Правові акти індивідуальної дії - рішення суб'єкта владних повноважень, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.
Спірний наказ №122-ос від 28.05.2008 - це акт індивідуальної дії, тому позивач повинен був звернутися до суду із позовом про визнання протиправним та скасування наказу №122-ос від 28.05.2008.
Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а надані відповідачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, судом першої інстанції всебічно перевірені обставини справи, вирішено справу відповідно до норм матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повністю відображені обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Гагарінського районного суду міста Севастополя від 31.10.2008 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення.
Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко
Судді підпис Г.П.Ілюхіна
підпис О.В.Кучерук
Повний текст судового рішення
складено та підписано 17 серпня 2009 р.