Справа №22ц-1165, 2008р.      Головуючий в 1-й інстанції Овчаренко А.А.

Категорія: 52                          Доповідач - Пузанова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2008 року травня місяця «20» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Пузанової Л.В. Суддів: Стародубця М.П.,

Фурман Т.Г. при секретарі - Костеннікові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Скадовського районного суду Херсонської області від 12 березня 2008 року в справі

за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства  «Скадовське  автотранспортне  підприємство  16544»  про стягнення   заборгованості   по   заробітній   платі   та   зобов'язання   змінити формулювання підстав звільнення, -

ВСТАНОВИЛА:

10 січня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Скадовське автотранспортне підприємство 16544» про стягнення заборгованості по заробітній платі та зобов'язання змінити формулювання запису в трудовій книжці щодо підстав звільнення з роботи.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з 14.06.2006р. по 06.07.2006р. він працював у відповідача водієм автобуса. При прийомі на роботу адміністрацією підприємства в порушення вимог ст.ст. 29 та 131 КЗпП України його не було забезпечено необхідними для роботи засобами, не створено умов, необхідних для нормальної роботи, а тому він 06.07.2006р. подав заяву про звільнення за власним бажанням в зв'язку з порушенням роботодавцем законодавства про працю.

Ознайомившись із наказом про звільнення, він дізнався про те, що його звільнено з підстав не проходження випробування.

Вважаючи розірвання трудового договору з наведеної підстави незаконним, оскільки строк випробування при прийнятті на роботу не обумовлювався та посилаючись на наявність заборгованості по виплаті йому відповідачем заробітної плати, позивач просив суд стягнути з ВАТ «Скадовське автотранспортне підприємство 16544» заборгованість із заробітної плати в розмірі 176,76 грн. та зобов'язати відповідача змінити формулювання запису про підстави звільнення в трудовій книжці зі ст. 28 КЗпП на ст. 39 ч.1 КЗпП, тобто у зв'язку з порушенням власником законодавства про працю.

Рішенням суду від 12 березня 2008 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить частково скасувати судове рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, зазначаючи, що висновки суду по суті позовних вимог не відповідають обставинам справи, а відмова у стягненні заборгованості із заробітної плати в зв'язку з пропуском строку звернення до суду суперечить вимогам ч.2 ст.233 КЗпП України.

Письмові заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що ОСОБА_1 пропустив передбачений ч.1 ст.233 КЗпП України строк для звернення до суду і не порушував перед судом питання про поновлення цього строку.

Проте, до такого висновку суд прийшов, допустивши порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Із досліджених судом першої інстанції письмових доказів, що є в матеріалах справи, вбачається, що 14.06.2006р. ОСОБА_1 прийнятий відповідачем на посаду водія автобуса 2,1 класу згідно відкритих категорій.

Наказом №67к від 06.07.2006 року звільнений з роботи в зв'язку з непроходженням випробування /а.с. 6,8/.

На день звільнення розмір невиплаченої позивачу заробітної плати становив 176 грн. 76 коп. /а.с. 9/.

Докази у підтвердження фактів обумовлення при укладенні трудового договору випробування з метою перевірки відповідності позивача роботі водія, а також у підтвердження правомірності дій відповідача при звільненні позивача з роботи та відрахуванні із заробітної плати грошових коштів для покриття шкоди, ніби-то заподіяної ним підприємству, суду не надавалися і вказані обставини судом не досліджувалися, а у задоволенні позову відмовлено з підстав пропуску строку звернення до суду за захистом порушеного права.

При цьому, суд не врахував, що відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, а, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові «Про практику розгляду судами трудових спорів», встановлений ст.233 КЗпП строк звернення до суду застосовується незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причину пропуску цього строку, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює, або вважає неможливим поновити порушений строк.

Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строків (ст. 233 КЗпП) у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а й усі обставини справи, права та обов'язки сторін.

Суд причину пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду із позовною вимогою про зміну формулювання причин звільнення не перевірив та не обговорив, пославшись на відсутність його заяви про поновлення строку, хоча подання такої заяви ст.234 КЗпП України не передбачено, а право позивача на звернення до суду щодо вирішення питання поновлення порушеного строку суд, всупереч вимог ст.10 ЦПК України ОСОБА_1 не роз'яснив.

Суд розглянув справу по суті у відсутність відповідача, який про розгляд справи по суті 21 лютого 2008 року належним чином повідомлений не був, оскільки суд, в порушення норм ЦПК України після проведення в цей день попереднього судового засідання, в якому представник ВАТ «Скадовське АТП-16544» присутнім не був, не призначив справу до розгляду, не вчинив усіх передбачених ст.130 ЦПК України процесуальних дій, не запропонував сторонам, в тому числі відповідачеві, надати докази у підтвердження своїх доводів та заперечень, а розглядав справу по суті.

Вийшовши 21.02.08р. до нарадчої кімнати, суд постановив ухвалу про поновлення судового розгляду, однак в порушення вимог ст. 195 ЦПК України не зазначив, яку саме обставину у нього виникала потреба з'ясувати /а.с. 20-23/.

В результаті справа розглянута судом без участі відповідача, який просив судове засідання відкласти і, як вбачається із змісту поданих головою правління товариства клопотань, проти задоволення заявлених позивачем вимог у добровільному порядку не заперечував /а.с. 18,26/.

Таким чином, оскільки суд неповно з'ясував обставини справи, а обставини, які суд вважав встановленими, недоведені та розглянув справу у відсутність відповідача щодо якого відсутні відомості про вручення судової повістки на 21.02.08р. (щодо розгляду справи по суті), колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене в справі рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України.

При новому розгляді суду слід врахувати висновки і мотиви, з яких скасовано рішення, вжити передбачених ЦПК України заходів до всебічного і повного з'ясування обставин справи і залежно від встановленого відповідно до вимог закону вирішити спір.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303,307, п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Скадовського районного суду від 12 березня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.