Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

25 серпня 2009 р.                                                                       справа № 2а-10690/09/0570

час прийняття постанови:  

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Кірієнка В.О.

при секретарі                                                  Ломиног А.М.

за участю позивача -                                                             ОСОБА_1

представника відповідача -                                                   Меньшикової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Донецьку по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м.Краматорську про визнання неправомірними податкові повідомленння та податкове рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Краматорську про визнання неправомірними податкових повідомлень № 0004131741/0-17954 від 06.03.2009 року, № 0004131741/1-34467/10\17213 від травня 2009 року про нарахування податку з доходів фізичних осіб та податкове рішення № 34470/10/2-012-3 від 25.05.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона працює адвокатом та знаходиться на обліку у ДПІ у м. Краматорську Донецької області як особа яка займається професійною діяльністю

При наданні до відповідача декларації про доходи за 2008 рік позивач вказав суми в колонках «Витрати, пов’язані з одержанням доходу» та «Сума чистого доходу», які дорівнюють 3064,98 грн. та 6255,02 грн. відповідно.

Витрати складаються з наступного: внески до ПФУ в розмірі 1602 грн., сплата за  тепло в розмірі 467,78 грн., послуги електрозв’язку  в розмірі 185,89 грн., консультаційні витрати у тому числі внески в адвокатське об`єднання та інше у загальній сумі 809,31 грн.

Податковими повідомленнями № 0004131741/0-17954 від 06.03.2009 року, № 0004131741/1-34467/10\17213 від травня 2009 року їй було нараховано суму податкового зобов’язання за 2008 рік на доходи від незалежної професійної діяльності в розмірі 1398 грн.

Зазначені податкові повідомлення позивач оскаржила до начальника ДПІ у м. Краматорську. Рішенням № 34470/10/2-012-3 від 25.05.2009 року скарга позивача залишена без задоволення.

Позивач не згодна з зазначеним податковим  повідомленням, так як  вона своєчасно сплатила податкове зобов’язання в розмірі 500 грн..

Просить суд визнати недійсним податкові повідомлення № 0004131741/0-17954 від 06.03.2009 року, № 0004131741/1-34467/10\17213 від травня 2009 року про нарахування податку з доходів фізичних осіб та податкове рішення № 34470/10/2-012-3 від 25.05.2009

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила суд у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити та надала письмові заперечення, в яких зазначила, що приватний адвокат ОСОБА_1 перебуває на обліку у ДПІ у м. Краматорську як платник податків.

З 01.01.04.р. Законом України від 22.05.2003р. «Про податок з доходів фізичних осіб» внесені зміни в оподаткування доходів фізичних осіб. Порядок оподаткування доходів осіб, здійснюючих незалежну професійну діяльність, регламентується загальними нормами Закону № 889-ІУ , за винятком випадків, як що ці особи на законних підставах зареєстровані у якості суб'єктів підприємницької діяльності, а саме норм п. 7.1 ст. 7 з урахуванням п. 22.3 ст. 22 цього Закону.

Пунктом 1.9 статті 1 Закону N 889-ІУ визначено, що незалежна професійна діяльність - це діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльність лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінювачів, інженерів чи архітекторів і помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб'єктами підприємницької діяльності, які згідно з абзацом другим пункту 1.8 цієї статті прирівнюються до найманої особи (пункт 1.9 статті 1 Закону).

ОСОБА_1 не є найманим працівником (не одержує заробітну плату за трудовим договором) та видом її діяльності є незалежна професійна діяльність.

У Законі не міститься спеціального розділу (групи статей), де б тематично було висвітлено особливості оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема індивідуальну адвокатську діяльність.

Доходи, одержані від податкових агентів, в тому числі самозайнятими особами (адвокатами), підлягають кінцевому оподаткуванню з джерела виплати. Щодо доходів, одержаних не від податкових агентів (фізичних осіб, не зареєстрованих як суб'єкти підприємницької діяльності), то такі доходи повинні бути включені у річну податкову декларацію платника податку, в тому числі адвоката, і з них слід сплатити податок з доходів фізичних осіб.

Оскільки Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб" для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, для цілей оподаткування не передбачено виключення із загального річного оподатковуваного доходу будь-яких витрат, понесених у зв'язку з отриманням доходу, податок з доходів справляється з загального оподаткованого доходу, отриманого від здійснення професійної діяльності.

Визначення приватним адвокатом оподатковуваного доходу згідно зі ст. 13 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" є неправомірним, оскільки згідно п. 22.10 ст. 22 Закону № 889 IV вказаний документ втратив чинність, крім розділу IV, щодо оподаткування доходів від здійснення підприємницької діяльності. У зв'язку з тим, що приватні адвокати не є суб'єктами підприємницької діяльності, то оподаткування, отриманого ними доходу здійснюється у відповідності з вимогами Закону № 889 -IV.

Що стосується посилання приватним адвокатом на п. 4 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", то вказаний закон не визначає порядок оподаткування доходів фізичних осіб, а визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій та ін.

Крім цього, у відповідності з п. 22.2 ст. 22 Закону № 889 - IV, у разі якщо норми інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону.

Суд, заслухавши пояснення сторін, що з’явилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, встановив наступне:

ОСОБА_1 здійснює індивідуальну адвокатську діяльність та знаходиться на обліку у ДПІ у   м. Краматорську Донецької області.

20 лютого 2009 року позивачем на адресу ДПІ у м. Краматорську Донецької області   було надано декларацію про доходи, одержані з 1 січня по 31 грудня 2008 року або за інший звітний період, відповідно з якої вбачається, що позивач одержала  валовий прибуток від заняття адвокатською діяльністю в розмірі 9320 грн.. Для здійснення своєї діяльності вона понесла витрати в сумі  3064,98 грн., що підтверджується додатком до декларації та квитанціями, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до квитанції № ПН 6955 від 07 серпня 2008 року позивачем було сплачено податок з доходів, за 1-2 квартал 2008 року в розмірі 500 грн..

Податковими повідомленнями № 0004131741/0-17954 від 06.03.2009 року, № 0004131741/1-34467/10\17213 від травня 2009 року позивачу було нараховано суму податкового зобов’язання за 2008 рік на доходи від незалежної професійної діяльності в розмірі 1398 грн.

Позивач не погодилася з зазначеним податковим повідомленням та звернулася до начальника  ДПІ у м. Краматорську Донецької області зі скаргою від 05 травня  2009 року.

Рішенням начальника  ДПІ у м. Краматорську Донецької області № 34470/10/25-012-3 від 25 травня 2009 року скарга позивача залишена без задоволення.

Підставою для прийняття вказаних податкового повідомлення було визначення ДПІ   у м. Краматорську Донецької області суми податкового зобов’язання з податку з доходів з фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності на підставі поданих позивачем декларацій про доходи, отримані   2008 році відповідно.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, до якої належить індивідуальна адвокатська діяльність, встановлено Законом України «Про податок з доходу фізичних осіб» № 889 – IV від 22.05.2003 року.

Відповідно до п.1.9 ст. 1 вказаного Закону встановлено - незалежна професійна діяльність — діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи суб’єктами підприємницької діяльності, які згідно з абзацом другим пункту 1.8 цієї статті прирівнюються до найманої особи.

Законом України «Про податок з доходу фізичних осіб» № 889 – IV від 22.05.2003 року не визначено особливості оподаткування доходів фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема індивідуальну адвокатську діяльність, тому оподаткування доходів таких осіб здійснюється на загальних підставах, визначених вищевказаним Законом.

Пунктом 5.3. ст. 3 Закону України № 889 – IV від 22.05.2003 року встановлено, що при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об’єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.

Відповідно п.п «з» п. 1.3. ст. 1 Закону дохід з джерелом його походження з України — будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді доходів від здійснення підприємницької діяльності, а також незалежної професійної діяльності на території України.

Згідно з п.4.1 ст. 4 Закону України № 889 – IV від 22.05.2003 року встановлено, що загальний річний оподатковуваний дохід складається з суми загальних місячних оподатковуваних доходів звітного року, а також іноземних доходів, одержаних протягом такого звітного року.

У відповідності до вимог п. 4.3.7 ст. 4 вказаного Закону визначено, що до складу загального річного оподатковуваного доходу не входить сума збору на державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування платника податку.

Базою (об’єктом) для нарахування збору до Пенсійного фонду України чи внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян є заробітна плата платника податку з доходів фізичних осіб згідно п.п 4.4 ст. 4 Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» № 889 – IV від 22.05.2003 року.

Відповідно до квитанцій, наданих позивачем,  ОСОБА_1 сплатила до Управління  Пенсійного  фонду України  у м. Краматорську Донецької області за 2008 рік – 1602 грн..

Відповідно до п.4 ст. 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 – IV від 09.07.2003 року (зі зімнами та доповненнями) загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які забезпечують себе роботою самостійно — займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності.

Пунктом 1 частини 7 ст. 19 вказаного Закону встановлено, що особи, які забезпечують себе працею самостійно, нараховують страхові внески на суми доходу, отримані від відповідної діяльності, які оподатковуються податком з доходів фізичних осіб.

З огляду на приписи Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» № 889 – IV від 22.05.2003 року та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058 – IV від 09.07.2003 року суд вважає, що сума доходу, отриманого від здійснення індивідуальної адвокатської діяльності є заробітною платою адвокату, оскільки у розумінні ст. 12 Закону України «Про адвокатуру» № 2887-ХІІ від 19.12.1992 року (зі змінами та доповненнями) заробітною платою адвоката є оплата наданих адвокатом послуг на підставі угод між адвокатом та фізичними чи юридичними особами.

Також суд вважає за потрібне застосувати вимоги ст. п.4.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 – ІІІ від 21.12.2000 року, відповідно з якими у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

У відповідно до викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкових повідомленнь № 0004131741/0-17954 від 06.03.2009 року, № 0004131741/1-34467/10\17213 від травня 2009 року..

З урахуванням  викладеного та враховуючи принципи частини 2 ст. 71 КАС України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що при прийнятті спірних рішень відповідачем були порушені принципи обґрунтованості й розсудливості (пункти 3 та 6 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірних рішень відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, з наведених вище підстав податкові повідомлення № 0004131741/0-17954 від 06.03.2009 року, № 0004131741/1-34467/10\17213 від травня 2009 року та рішення начальника державної податкової інспекції у м. Краматорську № 34470/10/2-012-3 від 25.05.2009 року повинні бути визнані неправомірними.

Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач під час подачі позовної заяви сплатила судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп..

Витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з коштів Державного бюджету України на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області  про   визнання неправомірними податкових повідомлень та податковог рішення – задовольнити в повному обсязі.

Визнати податкові повідомлення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області  № 0004131741/0-17954 від 06.03.2009 року, № 0004131741/1-34467/10\17213 від травня 2009 року про нарахування  ОСОБА_1  податкового зобов’язання в розмірі  1398 грн. неправомірними.

Визнати  рішення начальника державної податкової інспекції у м. Краматорську № 34470/10/2-012-3 від 25.05.2009 року неправомірним.

Стягнути з Державного бюджету України на користь  ОСОБА_1  судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 25 серпня 2009 року.

Повний текст постанови   складений 29 серпня  2009 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                                          Кірієнко В.О.