ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" серпня 2016 р.                                        Справа № 914/827/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя                                                            Кузь В.Л.

Суддів                                                                      Желік М.Б.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання                              Друзюк М.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги від 18.07.2016 за вих. № 160718-1сг Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Американського підприємства “Піцца-Пронто”, м. Львів

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.07.2016 про відмову в роз’ясненні ухвали Господарського суду Львівської області від 30.06.2016

у справі № 914/827/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Американського підприємства “Піцца-Пронто”, м. Львів

до відповідача: Львівської міської ради, м. Львів,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

про визнання права власності

за участю представників :

від позивача – не з’явився

від відповідача – ОСОБА_2- представник.

від третьої особи – ОСОБА_3 - представник.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 13.07.2016 у справі № 914/827/16 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ СУАП «Піцца-Пронто» про роз’яснення ухвали Господарського суду Львівської області від 30.06.2016 в справі № 914/827/16.

Позивач, не погодившись з прийнятою ухвалою, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.06.2016 у справі № 914/827/16 про відмову в роз’ясненні ухвали Господарського суду Львівської області від 30.06.2016 та стягнення з ТОВ СУАП «Піцца-Пронто» (м.Львів, вул.Городоцька,61, 79016, код ЄДРПОУ: 10094666162) 689,00 грн. судового збору за подання до господарського суду клопотання про роз’яснення ухвали від 30.06.2016.

В обґрунтування своїх доводів скаржник посилається зокрема на те, що клопотання та заяви про роз’яснення рішення є різновидом звернення, по яких прийняття рішення має різний процесуальний порядок їх розгляду, а стягнення судового збору є правом, а не обов’язком суду. Як зазначає скаржник, у випадку, якщо сторона подала звернення, яке не відповідає нормі закону , то суд повинен відмовити в прийнятті та розгляді клопотання або постановити ухвалу про усунення недоліків відповідно до ст.ст. 44, 89 ГПК України.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 914/827/16 розподілено до розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Кузь В.Л., суддя Желік М.Б. та суддя Матущак О.І.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 розгляд апеляційної скарги призначено на 08.08.2016.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 458 від 08.08.2016 у зв’язку з відпусткою судді Матущака О.І. зобов’язано провести автоматичну заміну складу колегії суддів у справі № 914/827/16.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.08.2016 у зв’язку з відпусткою судді Матущака О.І. у склад колегії суддів для розгляду справи № 914/827/16 введено замість судді Матущака О.І. – суддю Марка Р.І.

Позивач участі свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість 01.08.2016 подав на розгляд суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із перебуванням уповноваженого представника у відпустці.

Норми статті 22 ГПК України зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. З врахуванням того, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для реалізації якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З огляду на те, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 25.07.2016 участь представників сторін обов’язковою не визнавалась в матеріалах справи достатньо документів для перегляду ухвали Господарського суду Львівської області від 13.07.2016 у справі № 914/827/16 в апеляційному порядку з врахуванням того, що ст. 102 ГПК України встановлено 15-ти денний строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження (тобто з 25.07.2016), судова колегія не вбачає підстав для задоволення поданого клопотання позивача та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності його представника.

Представник відповідача та третьої особи навели у судовому засіданні свої доводи та заперечення з приводу поданої апеляційної скарги.

Згідно з ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 08.08.2016 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку що ухвала Господарського суду Львівської області від 13.07.2016 у справі № 914/827/16 підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю Спільне Українсько-Американське підприємство «Піцца-Пронто» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю на нежитлові приміщення площею 57,4 кв.м, з індексами приміщень 19.1., 19.2., 19.3., 19.4., 19.5., 19.6., які розташовані за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 61.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач подав на розгляд суду першої інстанції клопотання у справі № 914/827/16 від 26.06.2016 (Т. ІІ, а.с. 62-65), в прохальній частині якого позивач просить суд з власної ініціативи визнати недійсним нікчемний правочин, а саме договір оренди № 456 від 28.03.2000, укладений між Управлінням комунального майна Департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільним Українсько-Американським підприємством «Піцца-Пронто» та застосувати наслідки недійсності нікчемних договорів для визнання права власності по набувальній давності, та визнати недійсним нікчемний правочин, а саме договір оренди № 456 від 25.05.1993, укладений між Фондом комунального майна міста Львова та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільним Українсько-Американським підприємством «Піцца-Пронто» та застосувати наслідки нікчемних договорів для визнання права власності по набувальній давності.

За результатами розгляду клопотання позивача від 29.06.2016 судом першої інстанції було прийнято ухвалу від 30.06.2016, якою відмовлено в задоволенні клопотання позивача від 29.06.2016 (вхідний № 27689/16 від 30.06.2016), з огляду на те, що за змістом даного клопотання позивач одночасно змінює предмет та підставу позову, що за нормами ГПК України не є можливим.

Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області із заявою ( клопотання від 06.07.2016 № 160706-1сг (Т. ІІ, а.с. 205) про роз'яснення ухвали Господарського суду Львівської області від 30.06.2016 у справі № 914/827/16, згідно якої заявник просить надати роз’яснення стосовно причин не зазначення в ухвалі суду від 30.06.2016 про право, терміни та порядок оскарження ухвали суду від 30.06.2016. Надалі, позивачем до суду першої інстанції було подано клопотання від 13.07.2016 № 160701-1сг (Т. ІІ, а.с. 212) стосовно ухвали від 30.06.2016 в якому, позивач зазначив, що питання чи може суд застосовувати наслідки недійсності правочину в разі відсутності вимог про це в позові є дискусійним, а також просить роз’яснити чому суд не скористався правом та не застосував норми п.п. 1,2 ст. 83 ГПК та норми п.п. 4,5 ст. 216 ЦК з власної ініціативи.

Оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 13.07.2016 було відмовлено в задоволенні заяви позивача про роз’яснення ухвали Господарського суду Львівської області від 30.06.2016 у справі № 914/827/16. В оскаржуваній ухвалі суд зазначив про те, що нормами статті 86 ГПК України передбачено, що якщо господарський спір не вирішується по суті, господарський суд виносить ухвалу, однак, зміст даної ухвали не передбачає зазначення відомостей про порядок оскарження таких ухвал, а вичерпний перелік ухвал, які підлягають оскарженню, встановлено статтею 106 ГПК України.

Відповідно до ч.2 ст.106 ГПК України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, місцевий господарський суд повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту. За своєю суттю, роз'яснення судового рішення полягає в усуненні його неясності та викладення його у більш ясній і зрозумілій формі.

Частинами 3 та 4 п. 18 постанови пленуму Вищого господарського суду № 6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення» визначено, що здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Отже, здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду.

Враховуючи вищенаведене та зі змісту поданого позивачем клопотання від 06.07.2016 № 160706-1сг та клопотання від 13.07.2016 № 160701-1сг (заяви) про роз’яснення ухвали від 30.06.2016, не вбачається обставин неоднозначного розуміння ухвали Господарського суду Львівської області від 30.06.2016 у справі № 914/827/16, а доводи заявника фактично зводяться до необхідності внесення до ухвали Господарського суду Львівської області від 30.06.2016 нових даних, зокрема щодо роз’яснення питання застосовування судом наслідків недійсності правочину в разі відсутності вимог про це в позові та незастосування судом з власної ініціативи норм п.п. 1,2 ст. 83 ГПК та норми п.п. 4,5 ст. 216 ЦК. При цьому, як зазначає судова колегія в ухвалі суду від 13.07.2016 місцевий господарський суд роз’яснив позивачу порядок реалізації його права на оскарження ухвали суду про відмову в задоволенні клопотання, передбачений ст. 106 ГПК України.

Стосовно доводів, викладених в апеляційній скарзі, судова колегія зазначає, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» (із змінами та доповненнями) судовий збір за заяву про роз’яснення судового рішення ( у формі ухвали) сплачується в розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, що за станом на 01.02.2016 року становить 689 грн. (50 % від 1378). Якщо до заяви не було додано доказів сплати судового збору і відповідний недолік був виявлений після прийняття господарським судом такої заяви до розгляду суд стягує несплачений судовий збір за результатами розгляду такої заяви.

Відповідно до наведеного, ухвала Господарського суду Львівської області від 13.07.2016 у справі № 914/827/16 є правомірною та такою, що відповідає матеріалам справи та нормам процесуального права.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що при прийнятті апеляційної скарги до провадження скаржнику було відстрочено сплату судового збору на суму 1378 грн. до закінчення апеляційного провадження у даній справі.

Відтак, відповідно до п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7, відстрочена сума судового збору в розмірі 1378 грн. підлягає стягненню з скаржника.

Враховуючи вищенаведене та відповідно до ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.          Ухвалу Господарського суду Львівської області від 13.07.2016 у справі № 914/827/16 залишити без змін.

2.          Апеляційну скаргу від 18.07.2016 за вих. № 160718-1сг Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Американського підприємства “Піцца-Пронто”, м. Львів залишити без задоволення.

3.          Витрати по сплаті судового збору за перегляд ухвали в апеляційному порядку покласти на скаржника.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного Українсько-Американського підприємства “Піцца-Пронто” (79016, м. Львів, вул. Городоцька,61 код ЄДРПОУ 10094666162) в доход спеціального фонду Державного бюджету України (МФО банку 825014, Банк ГУДКСУ у Львівській області, УДКСУ у Личаківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007620, рахунок 31216206782006) 1378 грн. судового збору за результатами перегляду ухвали Господарського суду Львівської області від 13.07.2016 у справі № 914/827/16 в апеляційному порядку.

5.          Місцевому господарському суду видати наказ.

6.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 10.08.2016.

Головуючий суддя                                                                      Кузь В.Л.

Суддя                                                                                          Желік М.Б.

Суддя                                                                                          Марко Р.І.