Справа №1-18/2009

ВИРОК

Іменем України

15 липня 2009 року    м. Хмельницький

Військовий місцевий суд Хмельницького гарнізону у відкритому судово­му засіданні, в приміщенні суду, у складі: головуючого підполковника юстиції HОВІКОВА О.М., при секретарі МИХАЙЛЮК І.М., з участю державного об­винувача, заступника військового прокурора Хмельницького гарнізону підпол­ковника юстиції ОБАБКОВ А О.Л., розглянув кримінальну справу по обвинува­ченню колишнього військовослужбовця військової частини 3053, прапорщика запасу

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с Хмелівка, Городоцького району, Хмельницької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не судимого, одруженого, маючого на своєму утриманні дитину віком 15-ти років, на військовій служ­бі з грудня 1988 року по червень 2009 року, проживаю­чого за адресою: м. Хмельницький, АДРЕСА_1,

у вчинені злочину, передбаченого ст. 410 ч. 1 КК України.

Судовим слідством військовий суд гарнізону, -

ВСТАНОВИВ

У жовтні 1995 року ОСОБА_1, з корисливою метою, бажаючи отримати військове звання «прапорщик» і, відповідно, більший розмір грошового забез­печення, за допомогою співслужбовця ОСОБА_2 виготовив на друкарській ма­шинці а потім завірив у командира військової частини 3053 завідомо підроб­лену копію диплому серії НОМЕР_1 від 26 червня 1988 року про закінчення ним Хмельницького електромеханічного технікуму за спеціальністю «Експлуа­тація та наладка станків з програмним управлінням». Цей завідомо неправди­вий документ підсудний представив в кадрові органи військової частини 3053. Насправді у вказаному навчальному закладі підсудний не навчався.

Отримавши 19 жовтня 1995 року на підставі фіктивного диплому війсь­кове звання «прапорщик», ОСОБА_1 до 10 червня 2009 року незаконно отри­мував грошове забезпечення як прапорщик військової частини, тим самим шляхом шахрайства заволодів державним майном, грошовими коштами на за­гальну суму 5361 грн. 91 коп.

(У порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст. 358 ч. 3 КК України, тобто використання завідомо підробленого документу, органами досудового слідства відмовлено в зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності.)

Підсудний ОСОБА_1 вину свою в інкримінованих злочинних діях ви­знав повністю і в судовому засіданні дав покази, які відповідають викладеному вище.

Крім повного визнання своєї вини, винність ОСОБА_1 у вчиненому по­вністю доводиться дослідженими в суді доказами.

Так, відповідно до Наказу Командувача Внутрішніх військ та Конвойної охорони МВС України від 19 жовтня 1995 року № 86 ОСОБА_1 присвоє­но військове звання «прапорщик».

Згідно копії Диплому серії НОМЕР_1 від 26 червня 1988 року, яка ма­ється в особовій справі військовослужбовця, ОСОБА_1 закінчив Хмельниць­кий електромеханічний технікум за спеціальністю «Експлуатація та наладка станків з програмним управлінням» у 1988 році.

Згідно повідомлення директора Хмельницького політехнічного коледжу ОСОБА_1 не навчався в Хмельницькому електромехані­чному технікумі і диплом серії НОМЕР_1 у 1988 році не видавався.

Свідок ОСОБА_2, колишній головний спеціаліст по обліку особового складу військової частини 3053, в суді показав, що приблизно у 1995 році він на прохання ОСОБА_1 надрукував йому копію диплому. Зі слів підсудного він справді закінчив цей навчальний заклад, але на даний час самого диплому у нього немає. Оригіналу диплому він, ОСОБА_2, не бачив.

Свідок ОСОБА_3, колишній командир військової частини 3053, в судово­му засіданні показав, що у 1995 році він на прохання ОСОБА_1 завірив пода­ну ним копію диплому про закінчення технікуму. Самого оригіналу диплому Хмельницького електромеханічного технікуму він, ОСОБА_3, не бачив а пові­рив на твердженням підсудного що той справді закінчив цей навчальний за­клад.

(У порушенні кримінальної справи стосовно посадових осіб частини ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ст. 425 ч. 1 КК України, тобто у недбалому ставленні до служи, органами досудового слідства відмовлено в зв'язку з закінченням строку давності притягнення до криміналь­ної відповідальності.)

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи щодо розрахунку утримання грошового забезпечення за військове звання «прапорщик», ОСОБА_1 незаконно отримано грошове забезпечення в сумі 5361 грн. 91 коп.

Таким чином, суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 вчинив заволодіння , шляхом шахрайства, іншим військовим майном - грошовими коштами на за­гальну суму 5361 грн. 91 коп.

Вчинене ним суд кваліфікує по ст. 410 ч. 1 КК України.

Визначаючи підсудному ОСОБА_1 міру покарання, суд приймає до ува­ги, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, на даний час звільнений з військової служби за станом здоров'я, має на своєму утриманні дитину віком 15 років. Щире каяття підсудного та добровільне відшкодування завданого збитку суд визнає обставинами, що пом'якшують його покарання.

З урахуванням ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, даних про особу винного, обставин, що пом'якшують його покарання, суд приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 ст. 69 КК України і перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання - штрафу.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, вій­ськовий суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ст.410 ч. 1 КК України, на підставі якої, з застосуванням ст. 69 КК України, призначити йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 гривень).

Запобіжний захід щодо засудженого - підписку про невиїзд, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін.

Речовий доказ по справі - особову справу прапорщика ОСОБА_1, при набранні вироком чинності, - використовувати в частині за призначенням.

На вирок суду може бути подана апеляція до військового апеляційного суду Центрального регіону, через військовий місцевий суд Хмельницького гар­нізону, на протязі п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.