ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
____________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
21 серпня 2009 р. |
Справа № 2-а-12120/08/2170/2170 |
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
судді: Василенко Г.Ю. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Херсоні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни", -
встановив :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року до 31.12.2007 року, зобов'язати відповідача нарахувати на його користь щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2006-2008 роки в сумі 2733,30 коп., та покласти на відповідача судові витрати.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що він належить до категорії “дитина війни” і на підставі ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195- IV від 18.11. 2004 року (далі -Закон № 2195- IV) йому повинна з 1 січня 2006 року щомісячно виплачуватись соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідач, всупереч рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007р., яким були визнані неконституційними окремі положення Закону України “Про державний бюджет на 2007 рік ”, в тому числі щодо зупинення дії ст. 6 Закону № 2195- IV та рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 р., не здійснив нарахування та виплату відповідного підвищення до пенсії.
Відповідач надіслав суду заперечення проти позову в якому зазначив, що діяв в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами. Вказуючи на те, що Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансування виплат по даному Закону проводиться з Державного бюджету України. Бюджетне законодавство на 2006 - 2008 роки не передбачало видатків на виплату допомоги дітям війни, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Сторони просили розглянути справу без їх участі.
З матеріалів справи та наявних у ній доказів, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, відповідно до статті 1 Закону № 2195- IV відноситься до категорії “дитина війни”.
Статтею 6 Закону № 2195- IV встановлено, що “дітям війни” пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України № 3235-IV від 20.12.05 року "Про Державний бюджет України на 2006 рік", (ст. 77 та ст. 110), та Законом України № 489-V від 19.12.2006 року "Про Державний бюджет України на 2007 рік", (ст. 71, пункт 12), дія статті 6 Закону № 2195- IV була призупинена, і у 2006-2007 роках відповідач не нараховував і не сплачував позивачу державну допомогу як дитині війни.
Конституційний Суд України рішенням № 6-рп/2007 року визнав положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” п. 12. ст. 71, яким призупинено дію ст. 6 Закону № 2195- IV, такими, що не відповідають Конституції України. Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Виходячи з наведеного, пункт 12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” на 2007 рік, втратив чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року.
Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як “дитині війни”з дня втрати чинності пунктом 12 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік" у розмірі, який передбачений статтею 6 Закону № 2195- IV, є неправомірним.
Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік” статтю 6 Закону № 2195- IV викладено в новій редакції, а саме: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії соціального захисту”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року вказані зміни у статтю 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни” визнанні такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Згідно п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” (діє з 22.05.2008 року) дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та "Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня -48,1 гривні, з 1 липня -48,2 гривні та з 1 жовтня -49,8 гривні.
Разом з тим частиною 2 ст. 3 Закону № 2195- IV передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Виходячи з наведеного, положення постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. не можуть бути застосовані при вирішені цього спору.
Посилання відповідача на відсутність необхідних бюджетних асигнувань для виплат зазначеної допомоги суд до уваги не приймає, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, і органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Така позиція була висловлена Європейським Судом з прав людини у справі "Кечко проти України".
Таким чином суд вважає за необхідне на підставі ч.2 ст. 11 КАС України захистити права позивача шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахування та виплату позивачу надбавки, передбаченої статтею 6 Закону № 2195- IV у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, за період часу з 09.07.2007 по 31.12.2007 та з 22.05.2008 по 31.12.2008 рр. за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.2 ст. 100 КАС України якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом.
Суд вважає, що наведені позивачем причини пропуску строку для звернення до суду є поважними, а тому підстави для відмови у позові з цієї причин відсутні.
Керуючись ст. 8, 9, 12, 19, 158, 159, 160-163, 167, Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006р. до 31.12.2007р.
Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за період з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р. та з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. за рахунок коштів Державного бюджету України.
В решті позову відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційної адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через Херсонський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: Василенко Г.Ю.