Справа № 2-826/11

У х в а л а

20.10.2011 року суддя Сквирського районного суду Київської області Клочко В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Тхорівської сільської ради Сквирського району Київської області, треті особи : Сквирська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ :

20.10.2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовною заявою до Тхорівської сільської ради Сквирського району Київської області, треті особи : Сквирська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Конституції України держава взяла на себе обов’язок гарантувати забезпечення прав і свобод людини, а у ст. 124 Конституції встановила, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Незалежно від того, що Конституцією України особі гарантовано право на захист, це не позбавляє особу обов’язку дотримуватись порядку звернення до суду, встановленого законом тобто Цивільного процесуального кодексу України виходячи із принципу єдиної процесуальної форми.

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити : зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав звільнення від доказування. Також, позовна заява повинна відповідати іншим вимогам встановлених законом. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи.

Відповідно до змісту ст.ст. 11,15 ЦК України права й обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав –це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України. Як правило, власник порушеного права може скористатись не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Відповідно до ч.1 ст.1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитись від прийняття спадщини протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року : відмова від прийняття спадщини на користь інших спадкоємців допускається лише протягом строку для прийняття спадщини. Після закінчення цього строку частка у спадщині не може бути збільшена з тих підстав, що хто-небудь зі спадкоємців відмовляється від спадщини на користь інших спадкоємців. У таких випадках особа, яка прийняла спадщину, має право розпорядитись усім або частиною майна, отриманого в порядку спадкування, шляхом відчуження її іншому спадкодавцеві за договором купівлі-продажу, дарування, міни тощо.

У зв’язку із цим позивачу необхідно зазначити, які дії (бездіяльність) відповідача порушують його цивільні права, оскільки відповідно до частини третьої статті 16 ЦК Українисуд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу, згідно з частиною третьоюякої не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Також позивачем не в повній мірі викладені обставини, якими він підтверджує кожну обставину. Згідно з нормами матеріального права позивач повинен визначити правові підстави позову (обставини, які мають місце у диспозиції норми матеріального права і мають буди доведені суду) та на підтвердження цих підстав позову навести фактичні обставини справи Виходячи з ч.3 ст. 10 ЦПК України, де закріплено принцип змагальності, за яким кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, на підтвердження підстав позову позивач повинен подати докази, які підтверджують кожну обставину, яка входитиме до предмета доказування. Відбір таких доказів повинен здійснюватись з урахуванням положень ст.ст. 58,59 ЦПК України щодо належності і допустимості доказів.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що спір про право позивача ОСОБА_1 на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_4, яка померла 02.07.2008 року, відсутній, позивач та треті особи прийняли спадщину шляхом спільного проживання із спадкоємцем на час відкриття спадщини, а підставою для звернення до суду з позовом нею зазначено неможливість одержання свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку у зв'язку із втратою державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я спадкодавця.

Відповідно до гл. 7 Закону України "Про нотаріат"свідоцтво про право на спадщину видається громадянам за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають (п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування").

Відповідно до Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою від 22 червня 2009 року N 325, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 6 серпня 2009 року N 735/16751, відповідно до розд. 4 якої передбачена видача на платній основі нового державного акта при втраті чи пошкодженні державного акта.

Новий державний акт на ім'я спадкодавця взамін зіпсованого, втраченого (пошкодженого) видається також спадкоємцю на запит нотаріуса щодо витребування документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, відповідно до ст. 4 Закону України "Про нотаріат".

Відповідно до зазначеної Інструкціїорганізацію робіт з видачі (заміни) державного акта на праві власності на земельну ділянку у разі його втрати (пошкодження) здійснюють Головні управління Державного комітету по земельних ресурсах в містах Києві та Севастополі, управління (відділи) Державного комітету по земельних ресурсах в районах (містах), міські, міжрайонні, міськрайонні управління (відділи) Державного комітету по земельних ресурсах..

Аналогічні положення про видачу дублікату державного акта передбачено і Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року N 43.

Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі (затверджена наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 N 43, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.06.99 за N 354/3647) у п. 5.2 визначає, що для отримання дубліката власник утраченого (зіпсованого) державного акта на право постійного користування або на право власності на земельну ділянку письмово звертається до відповідного органу, яким було видано зазначений державний акт. У заяві вказується: де, коли і за яких обставин утрачено (зіпсовано) зазначений державний акт. Власник також дає повідомлення про втрату зазначеного державного акта в місцевих засобах масової інформації. Якщо протягом місяця з дня публікації ніяких повідомлень власнику не надійшло, то відповідний орган, яким було видано зазначений державний акт, дає доручення місцевому державному органу земельних ресурсів Держкомзему України виготовити дублікат утраченого (зіпсованого) зазначеного державного акта. Таким чином, позивачу необхідно зазначити та надати безспірні докази про те, що вона дійсно не може відновити втрачений державний акт на право власності на землю, докази про повідомлення про втрату зазначеного державного акта в місцевих засобах масової інформації тощо та докази про те, що вона дійсно прийняла спадщину за заповітом, або відмову нотаріуса про вчинення нотаріальних дій, оскільки відповідно до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель (затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 2 липня 2003 року N 174, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003 р. за N 641/7962 ) п. 13.1 зазначено, що право на отримання витягів з державного реєстру земель (далі - витяги) мають: власник (користувач) земельної ділянки, його спадкоємці, правонаступники юридичних осіб, уповноважені ними особи і що відповідно до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03 березня 2004 року є підставою для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, або за заповітом.

Крім того, позивачу необхідно зазначити та надати докази про те, що земельна ділянка не перебуває під заставою, арештом та що відсутні спадкоємці які мають право на обов’язкову частку у спадковому майні.

Відповідно до вимог ст.121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу , в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п’яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. ст. 119, 120, 121 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Позовну ОСОБА_1 до Тхорівської сільської ради Сквирського району Київської області, треті особи : Сквирська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на майно в порядку спадкування - залишити без руху.

Для усунення вказаних недоліків надати позивачеві строк до двох днів з дня отримання ним ухвали.

Суддя: ОСОБА_5