Справа №2-10/2008

Повний текст рішення виготовлено 22 квітня 2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2008 р. м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Піскунової Н.А.

при секретарі Мурка Г.І.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину жилого будинку, поділу його в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою та зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 3-тя особа Вільняфнська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1/2 частину будинку, поділ його в натурі, визнання не дійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки і визнання права власності на земельну ділянку, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся зо суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_1, поділу його в натурі, визначення порядку користування земельними ділянками розташованими по вул. АДРЕСА_2.

ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 3-тя особа Вільнянськ державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1/2 частину вище вказаного спірного будинку, поділ його в натурі, визнання не дійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_2 і визнання права власності на вказану земельну ділянку.

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали позовні вимоги суду пояснили: підчас перебування в шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали земельну ділянку по АДРЕСА_2 для забудови та побудувати будинок. У 1999 році за договором купівлі-продажу була придбана земельна ділянка АДРЕСА_2, яку приєднали до земельної ділянки НОМЕР_2. розташованої на тій же вулиці.

В квітні 2001 р. шлюб розірвано. При розірванні шлюбу питання поділу майна не ставилося. Прохають визнати право власності на 1/2 частину жилого будинку АДРЕСА_2, поділити його в натурі, визначити порядок користування земельними ділянками розташованими по вул. АДРЕСА_2.

В судовому засіданні позивач та його представники уточнили свої вимоги і прохають визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину загальної земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 а саме: (квартиру НОМЕР_1) яка складається з приміщень 1-1 площею 18,9 м2.; 1-2 площею 13.3 м2; 1-3 площею 1,5 м2; 1-4 площею 5,1 м2; 1-6 площею 12,1 м2, загальною площею 50,9 м2 вартістю вартістю 20479 грн., що менша ідеальної 1/2 долі на 0,85 м2 з надворни-ми побудовами: сіні літ а - 1359 грн.; крильцо літ.«а» - 268 грн.; гараж літ «В» -8941 гри.; погреб літ «пг» 2550 грн.; частину паркану літ «№» 295 грн.; ворота літ «2» 387 грн.; водопровід літ №3 500 грн., замощення літ І - 363 грн. загальною вартістю надворних побудов - 14663 грн. 00 коп. а всього загальною вартістю 35142 гри. 00 коп., що на 4 568 грн. 00 коп. більше ніж 1/2 ідеальна доля, а також визнати право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 923.45 м2 зазначених в додатку № 5 до висновків експертизи 1-й варіант порядку користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 виділений жовтим маркером, залишивши земельну ділянку площею 2,1 м2 (червоний маркер) в загальному користу- ванні.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про збільшення частки у праві спільної часткової власності на жилий будинок, враховуючи інтереси неповнолітньої доньки. В судовому засіданні 04.12.2007 р. подала письмову заяву в якій прохала залишити її зустрічну позовну заяву про збільшення частки у праві спільної часткової власності на жилий будинок до 3/4 часток без розгляду.

Ухвалою суду від 04.12.2007 р. позовні вимоги ОСОБА_2 залишені без розгляду.

Ухвала суду в апеляційному порядку не оскаржена.

Відповідач ОСОБА_2 проти позову ОСОБА_3 заперечує І підтримує зустрічні позовні ОСОБА_3

Позивач по зустрічній позовній заяві ОСОБА_3 підтримала свої позовні вимоги і прохає їх задовольнити посилаючись на те що. вона за договорами позики позичала своїй донці ОСОБА_2 гроші для будування будинку, допомагала їм будівельними матеріалами та власною працею будувати будинок, а тому вважає що має право на 1/2 частину вказаного будинку. Посилається також на те, що під час будування будинку вона домовилась з Новицькими про те, що їй в цьому будинку буде належати одна кімната.

Позивач ОСОБА_1 та його представники заперечують проти цих тверджень. Документально ОСОБА_3 про належність їй на праві власності будь-якої частини спірного будинку не оформлені.

ОСОБА_2 в судовому засіданні не змогла пояснити, чому при реєстрації спірного будинку у листопаді 2001 р. на свої ім'я вона не включила до списку осіб, які мають право власності в будинку ОСОБА_3

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали справи суд знаходить позовну заяву ОСОБА_3 такою, що підлягає задоволенню, а зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі з 11.09.1982 р. по 12.04.2001 р.

Рішенням Виконавчого комітету Матвіївської сільської ради Вільнянського району Запорізької області від 11.04.1989 р. № 22 затверджено наказ директора радгоспу «Запорізька Січ» від 17.02.1989 р. № 50 про виділення ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0.08 га із земель радгоспу для будівництва житлового будинку. Рішенням Матвіївської сільської ради Вільнянського району від 12.10.1989 р. № 171 ОСОБА_2 надано дозвіл на будівництво жилого будинку по вул. Перемоги с Матвіївка. Актом виносу в натурі земельної ділянки забудовника від 1.11.1998 р. ОСОБА_2 виділена земельна ділянка площею 0,08 га. в натурі під забудову жилого будинку. Актом прийомки в експлуатацію закінченого будівництва жилого будинку та господарських побудов від 12.02.2002 р. жилий будинок НОМЕР_2 по АДРЕСА_4 прийнятий в експлуатацію.

Відповідно до технічного паспорту, виданого Запорізьким бюро технічної інвентаризації жилий будинок по АДРЕСА_1 зареєстрований в ЗМБТІ 30.11.2001 р.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що спірний будинок пройшов реєстрацію в ЗМБТІ як закінчений будівництвом 30.11.2001 р. Тобто спірний будинок був фактично побудований в період шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 а його представники пояснили, що після розірвання шлюбу у квітні 2001 р. він залишився проживати у спірному будинку, а тому до суду з заявою про поділ майна не звертався, оскільки його право на частину в спірному будинку ніхто не оспорював.

Після того, як ОСОБА_2 у 2005 р. привела в будинок свого фактичного чоловіка, йому були створені умови, за яких від не міг проживати в будинку і він змушений був підти проживати за іншою адресою і з цього часу 26.04.2005 р. звернувся до суду з позовною заявою, оскільки вважав, що саме з цього часу його право власності на частину будинку оспорюється.

В судовому засіданні ні ОСОБА_2 ні ОСОБА_3 не надали переконливих доказів того, що ОСОБА_1 без поважних причин виїхав проживати за іншою адресою зразу ж після розірвання шлюбу, а тому пропустив строк позовної давності для вирішення питання про поділ спільного майна подружжя з не поважних причин.

Суд не може прийняти до уваги пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 не працював і внески в будування будинку не робив, оскільки вказані твердження суперечать витягу з трудової книжки ОСОБА_3 відповідно до яких Новицький з 1982 р. по 2002 р. працював на різних підприємствах. При цьому суд звертає увагу на те, що за 20 років трудового стажу ОСОБА_1 змінив всього 3 підприємства і строк перерви між звільненнями не перевищує 1 місяця. Суд звертає увагу і на ту обставину, що ОСОБА_1 має подяки та нагороджувався за підсумками змагань, про що в трудовій книжці ОСОБА_3 є відповідні записи (т.1 а.с.148-151). Крім того, вказані свідчення про-тиречить і Посвідченню ветерана праці серії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.01.2005 р. виданого ОСОБА_1 (т.1 а.с.153).

Доводи ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 не дбав про сім'ю, через що вона повинна була звернутися до суду з позовною завою про стягнення аліментів суперечать поясненням самої ж ОСОБА_2 в судовому засіданні 18.04.2008 p., яка пояснила, що через те, що підприємство виплачувало ОСОБА_1 заробітну плату різними товарами, вони вимушені були звернутися до суду з позовною заявою про стягнення аліментів, для того, щоб отримувати грошові кошти.

З цього суд робить висновки про те. що підставою звернення ОСОБА_2 до суду з заявою про стягнення аліментів з ОСОБА_3 було не не бажання ОСОБА_3 утримувати свою сім'ю та дитину, а бажання отримувати гарантовані грошові виплати заробітної плати ОСОБА_3 в грошовому варіанті, а не виплати заробітної плати у вигляді товарів народного вжитку та продуктів харчування, перелік яких встановлюється підприємством не зважаючи на потреби свого працівника.

Ні ОСОБА_2, ні ОСОБА_3 не надали суду переконливих доказів дати виїзду ОСОБА_3 з будинку, які б свідчили про пропуск ОСОБА_1 строку позовної давності для звернення до суду з позовною заявою про поділ спільного майна подружжя, а тому суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_3, про те. що він виїхав з спірного будинку у 2005 р. і з цього часу починається перебіг строку позовної давності, оскільки до 2005 р. його право власності на частину спільного майна подружжя ніхто не оскаржував.

Щодо доводів ОСОБА_3 про те. що вона позичала ОСОБА_2 грошові кошти для будівництва спірного будинку 3000 доларів США 5.10.1989 р. (т.1 а.с.67) та 1000 грн. для придбання земельної ділянки по АДРЕСА_2 (т.1 а.с.68). то суд звертає увагу на те, що відповідно до вказаних розписок, ОСОБА_2 зобов'язовувалася повернути борг в строк 10 років (перша розписка) і за першою вимогою (друга розписка). Вказані обставини не суперечать вимогам як цивільного законодавства, яке діяло до 2001 р., так і нині діючому цивільному законодавству. Тобто це зобов'язання ОСОБА_2 перед ОСОБА_3 відповідно до норм Цивільного Кодексу України як в редакції 1963 р., так і в редакції 2004 р. і регулюються відповідними нормами цих Кодексів.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні і доводи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 знав про наявність вказаних розписок і про наявність боргових зобов'язань ОСОБА_2 перед ОСОБА_3, а також про те, що ОСОБА_1 знав про зобов'язання ОСОБА_2 виділити ОСОБА_3 у власність будь-яку частину спірного жилого будинку.

Оцінюючи надані ОСОБА_3 суду докази про придбавання нею будівельних матеріалів на будівництво спірного будинку, суд звертає увагу на:

- Квитанції № 1530 від 13.11.1990 р. (т. 1 а.с.154); № 2200 від 09.09.1991 р. (т.1 а.с.161), № 1536 від 14.11.1990 р. (т.1 а.с.162), Товаро-транспортну накладну від 30.04.1991 р. (т.1 а.с.165), видані на ім'я ОСОБА_2 і вважає що дані квитанції не підтверджують твердження ОСОБА_3 про придбавання саме нею вказаних будівельних матеріалів;

-Квитанція № 1544 (т.1а.с.155) видана ОСОБА_4, чек № 8944 від 01.12.1991 р. (т.1 а.с.157). чек № 8962 від 26.11.1991 р"(т.1 а.с.158). чек № 170 від 19.12.1991 р. (т.1 а.с.159). чек № 132 від 18.12.1991 р. (т.1 а.с.160), не містить даних про те, що вказані будівельні матеріали пішли саме на будівництво спірного будинку, не містять також даних про те. хто оплачував дані чеки (крім квитанції № 1544) - ОСОБА_2 чи ОСОБА_3, а тому суд вважає що вказані документи не підтверджують факг придбавання саме ОСОБА_3 вказаних будівельних матеріалів;

- Квитанція без номеру від 01.09.1994 р. не містить даних про те, які будівельні чи інші матеріали придбаватися за даною квитанцією, ким оплачувалася дана квитанція, а тому суд вважає що цей документ не підтверджує участь саме ОСОБА_3 у витратах на будівництво спірного будинку;

- Квитанції від 19.10.2002 р. (т.1 а.с.163,164) про отримання круглої деревини виданих на ім'я ОСОБА_15 і не містять даних про те. що вказана деревина пішла на будівництво саме спірного будинку, оскільки Водолазький Г.С. даючи пояснення про те що він допомагав ОСОБА_2 в будівництві спірного будинку, пояснив суду і про те, що в цей період він також будував собі будинок;

- Товаро-транснортна накладна № 18266 від 02.07.1993 р. про видачу Запорізьким лісокомбінатом грузоотримувачу ОСОБА_5 плити ДСП на суму 15000 (в грошових одиницях 1993 р. купоно-карбованцях) не містить даних про те, що вказаний будівельний матеріал пішов саме на будівництво спірного будинку.

Відповідно до пояснень свідка ОСОБА_6 (т.1 а.с. 121.-122) отримані будівельні матеріали за Товаро-транспортною накладною № 93252 від 14.05.1997 р. на отримання труб б/у на суму 45 руб. 84 коп.(в грошових коштах 1991 р.) та То-варо-транспортною накладною № 91140 від 03.07.1990 р. на отримання уголка на суму 30 руб. 00 коп. (в грошових коштах 1991 р.) видані на ім'я ОСОБА_6 були переправлені на будівництво спірного будинку. Суд звертає увагу ща загальна сума будівельних матеріалів за даними накладними складає 75 руб 84 коп.(в грошових коштах 1991 р.) і вважає дану суму не достатньою для встановлення права власності ОСОБА_3 на 1/2 частину спірного будинку.

Інших документів, які б підтверджували участь ОСОБА_3 у матеріальних витратах по будівництву спірного будинку ОСОБА_3 не надала і в судовому засіданні запевнила суд про те, що крім наданих суду документів, інших доказів своєї матеріальної участі в будівництві будинку вона не має.

До пояснень ОСОБА_3. про участь її та її чоловіка у будівництві спірного будинку через що вона має право на Уг його частину суд ставиться критично, оскільки свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтвердили в судовому засіданні про те. що допомогу у будівництві спірного будинку надавали як родичі ОСОБА_2, так і родичі ОСОБА_1, через що суд робить висновки про те, що родичі як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2. надавшій посильну допомогу молодій сім'ї, яка має малолітню дитину, в будівництві жилого будинку.

Суд також звертає увагу на те, що ОСОБА_3 звернулася до суду тільки 16.04.2007 г. після допиту її як свідка в процесі по основному цивільно-правовому спору, який виник між подружжям Новицькими про поділ майна яке є в спільній частковій власності подружжя і вважає, що дана позовна заява є намаганням ОСОБА_3 таким чином збільшити долю ОСОБА_2. в спільній частковій власності подружжя.

Керуючись ст. ст. 60, 63, 69 Сімейного Кодексу України, ст. ст. 380, 392 ЦК України, ст. ст. 90, 116, 120 Земельного Кодексу України, ст. ст. 10, 11, 68-60, 83, 84, 88, 212-214, 218, 292, 294, 298 ЩІК України

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину будинку по АДРЕСА_3 (квартира НОМЕР_1) яка складається з приміщень 1-1 площею 18,9 м2.: 1-2 площею 13,3 м2: 1-3 площею 1,5 м2; 1-4 площею 5,1 м2; 1-6 площею 12,1 м2. загальною площею 50.9 м2 вартістю вартістю 20479 грн.. що менша ідеальної Уг долі на 0.85 м2 з надворними побудовами: сіні літ а - 1359 грн.: крильцо літ.»а» - 268 грн.; гараж літ «В» - 8941 грн.; погреб літ «пг» 2550 грн.; частину паркану літ «№» 295 грн.; ворота літ «2» 387 грн.; водопровід літ №3 500 грн., замощення літ І - 363 грн. загальною вартістю надворних побудов - 14663 грн. 00 коп. а всього загальною вартістю 35142 грн. 00 коп., що на 4 568 грн. 00 коп. більше ніж 1/2 ідеальна доля.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 923,45 м2 зазначених в додатку № 5 до висновків експертизи 1-й варіант порядку користування земельною ділянкою НОМЕР_2 по АДРЕСА_5 виділений жовтим маркером, залишивши земельну ділянку площею 2,1 м2 (червоний маркер) в загальному користуванні.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним
судом.