Справа № 1-217\09 р.
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2009 року Знам’янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючої - судді Павловської І.А.,
при секретарі Гребенюк О.С.,
за участю прокурора Підлобного Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду міста Знам’янка Кіровоградської області кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженки м. Знам‘янка, Кіровоградської області, українки, громадянки України, із середньою освітою, не одружена, не працює, має одну неповнолітню дитину, відносно якої позбавлення батьківських прав, проживає АДРЕСА_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 , судимості не має,
за ст. 166 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , являється матір‘ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, який із 10 липня 2008 року перебуває на профілактичному обліку у кримінальній міліції у справах дітей Знам‘янського МВ УМВС України в Кіровоградській області, оскільки схильний до бродяжництва та скоєння дрібних крадіжок. Більш того, у період з 1 вересня 2008 по 2 червня 2009 року останній знаходився на обліку служби у справах дітей виконкому Знам‘янської районної ради як дитина, що опинилась у складних життєвих умовах.
29 вересня 2008 року у зв‘язку із ухиленням підсудної від виконання батьківських обов‘язків, зловживанням алкогольними напоями та відсутністю постійних доходів, рішенням виконавчого комітету Знам‘янської міської ради № 349 малолітнього ОСОБА_2 відібрано у неї.
Відповідно до ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до Законів України.
Статтею 12 вказаного закону, крім напрямків у яких має спрямовуватись виховання дитини, зазначено, положення, відповідно до якого батьки зобов‘язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров‘я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Також батьки несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров‘я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов‘язків відповідно до закону.
На порушення зазначених норм чинного законодавства ОСОБА_1 упродовж 2007-2009 років злісно не виконувала обов‘язки по догляду за неповнолітньою дитиною, що призвело до тяжких наслідків. А саме того, що ОСОБА_2 20 жовтня 2008 року скоїв суспільно-небезпечне діяння із корисливих мотивів – відкрите викрадення чужого майна, відповідальність за що передбачена ч.2 ст. 186 КК України.
У зв‘язку із недосягненням віку з якого наступає кримінальна відповідальність, постановою Знам‘янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 березня 2009 року до ОСОБА_2 застосовано примусові заходи виховного характеру, а саме неповнолітнього направлено до спеціальної навчально-виховної установи для дітей і підлітків до його виправлення строком 3 роки.
Крім того, на порушення ст.ст. 150, 180 СК України, підсудна не зробила відповідні висновки щодо подальшого виховання сина з урахування вже вчиненого ним суспільно-небезпечного діяння. При цьому не дотримуючись рекомендацій працівників служби у справах дітей виконкому Знам‘янської районної ради та Центру соціальних служб для сім‘ї, дітей та молоді, що надавались під час профілактичних бесід протягом 2008-2009 років, злісно самоусунулась від виконання батьківських обов‘язків по належному вихованню та утриманню сину та належним чином не забезпечила його матеріальні потреби, не створила необхідні побутові умови, не заснувала необхідну родинну атмосферу. У результаті чого неповнолітній ОСОБА_2 , не ставши на шлях виправлення та відчуваючи безконтрольність своєї поведінки з боку дорослих осіб, повторно 8 березня 2009 року скоїв суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 185 КК України.
У зв‘язку із чим стосовно останнього винесена постанова про закриття кримінальної справи та застосування стосовно нього заходів виховного характеру.
Зазначеними діями ОСОБА_1 . вчинила злісне невиконання батьками обов‘язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді вчинення дитиною суспільно-небезпечних діянь, тобто злочин передбачений ст. 166 КК України
Підсудна ОСОБА_1 у судовому засіданні, повністю визнавши себе винною в інкримінованому їй діянні, щиро розкаявшись у вчиненому злочині, зазначила, що дійсно не виконувала належним чином батьківських обов‘язків стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , і, не оспорюючи фактичних обставин справи, повідомила, що довги час через тяжкий матеріальний стан син знаходився у школі – інтернаті, при цьому вона його відвідувала, але рідно. Належним чином не контролювала поведінку ОСОБА_2 , який за повідомленням педагогічного колективу, став пропускали заняття у школі, захопився грою на комп‘ютері, що потребувало грошей. Утриманням дитини також займалась по мірі можливості, оскільки доходів не мала.
У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України, враховуючи думки учасників судового розгляду щодо доведеності фактичних обставин справи доказами наявними у ній і відсутності потреби у їх дослідженні у ході судового розгляду, суд, з‘ясувавши правильність розуміння підсудною змісту цих обставин, та роз‘яснивши, що у такому випадку учасники будуть позбавленні права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, впевнившись, що визнання учасниками судового розгляду фактичних обставин справи є добровільним і істинним, визнав недоцільним досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і дійшовши висновку про винність ОСОБА_1 . у скоєні злочину передбаченого ст. 166 КК України за ознаками злісного невиконання нею встановлених законом обов‘язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 суспільно-небезпечних діянь. При цьому невиконання ОСОБА_1 своїх обов‘язків по догляду за дитиною по її вихованню і захисту носить злісний характер, оскільки є триваючим у часі. Крім того, вбачається прямий причинний зв‘язок між зазначеними злочинними діями підсудною та тяжкими наслідками у вигляді вчинення неповнолітньою дитиною повторно злочинних діянь.
Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд враховує, ступінь і характер суспільної небезпеки скоєного нею злочину, що підсудна вчинила умисний середньої тяжкості злочин, за місцем проживання характеризуються негативно, як особа, що зловживає алкогольними напоями, не займається доглядом за неповнолітнім сином та його вихованням, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, її майновий стан, що підсудна не працює, проживає із співмешканцем, не займаючись утриманням неповнолітнього сина, тяжкі наслідки вчиненого нею злочину, а також пом‘якшуючі її вину обставини – щире каяття підсудної у вчиненому, крім того відсутність обтяжуючих вину обставин.
Враховуючи сукупність характеризуючих особу підсудної даних, наявність пом‘якшуючих і відсутність обтяжуючих вину обставин, її матеріальний стан, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі і, оскільки її виправлення можливе без відбування покарання, застосувавши ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання із випробуванням та призначенням іспитового строку, дане покарання суд вважає необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 321-324 КПК України суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 166 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік, зобов‘язавши її протягом цього року не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання, роботи навчання, періодично з‘являтися до вказаних органів на реєстрацію.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд до вступу вироку у законну силу.
Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Кіровоградської області .
Суддя Знам’янського міськрайонного суду
Кіровоградської області І.А. Павловська