КОПІЯ

                                      Справа  № 2 - а - 114  / 2009 р.

     П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

             26 серпня 2009 року Устинівський районний суд,  Кіровоградської області в складі:

головуючого:         Годованець І. А.

при секретарі:         Цимбал Н.А.                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Устинівка справу за позовом   ОСОБА_1 до  Кіровоградської роти ДПС ДАІ м. Кіровоград  про скасування постанови про накладення  адміністративного стягнення, -

                    В С Т А Н О В И В :

    Позивач  подав  до суду позов про скасування постанови про накладення  адміністративного стягнення. Вимоги мотивуються тим, що суб'єкт владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності наклав за ч.2 ст.122 КпАП України адміністративне стягнення, коли в діях відсутній склад адміністративного правопорушення.

    В судове засідання позивач  не з'явився, подав заяву  про розгляд справи в його відсутність, настоює на позовних вимогах про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

     Відповідач  в  судове  засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

    Ознайомившись з матеріалами справи, суд вважає, що позовні вимоги  підлягають задоволенню  з наступних підстав.

    Частина 2 ст. 122 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду на заборонений жест регулювальника.

      Пункт 8.8 «б» абзац «а» ПДР  передбачає, що сигналами регулювальника є положення його корпуса, а також жести руками, в тому числі з жезлом або диском з червоним світлоповертачем, які мають такі значення : права  рука витягнута вперед, з лівого боку -  дозволено рух нерейковим транспортним засобом - у всіх напрямках.

    В протоколі про адміністративне правопорушення від 17 липня 2009 року зазначено, що «17.07.09 р. керував  автомобілем Шкода  номерний знак НОМЕР_1, проїхав перехрестя а/д Стрій-Знам»Янка-Кіровоград-Платоново на заборонений жест регулювальника».

    Згідно постанови  по справі  про адміністративне правопорушення від 17 липня 2009 року позивач обвинувачується в тому, що: «17.07.09 р. керував  автомобілем Шкода  номерний знак НОМЕР_1, проїхав перехрестя а/д Стрій-Знам»Янка-Кіровоград-Платоново на заборонений жест регулювальника» і за ч.2 ст. 122 КпАП України на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 425 - 00 грн.

     Відповідач належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, заяви про розгляд справи у його відсутність чи про причини неявки не подав, в порядку ч.4 ст. 128 КАС України справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

    Відповідач до суду не надав матеріалів справи про адміністративне правопорушення, на підставі яких     судом відповідно до ст. 251 КпАП України встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В постанові про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя автодороги на заборонений жест регулювальника. Постанова про адміністративне правопорушення за змістом не відповідає вимогам ч.2 ст.283 КпАП України, так як постанова повинна містити викладення обставин, установлених про розгляді справи. Посадовою особою ДПС ДАІ при  складенні постанови не належним чином при розгляді справи встановлені та викладені обставини, так як зазначено, що позивач проїхав перехрестя автодороги на заборонений жест регулювальника, але не вказано положення корпусу регулювальника, жест руками, в тому числі з жезлом або диском з червоним світлоповертачем. В постанові не зазначено частину п.8.8 ПДР, яку порушено позивачем при проїзді перехрестя.

Відповідно до ст.251 КпАП України  доказами по справі, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його  вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків. В протоколі відсутні зазначення про свідків , позивач в письмовому поясненні вину  у вчиненні правопорушенні не визнає.

При обставинах, коли в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні зазначення про свідків, позивач в письмовому поясненні вину  у вчиненні правопорушенні не визнає, постанова про адміністративне правопорушення за змістом не відповідає вимогам ч.2 ст.283 КпАП України, відповідачем не подані відповідно до ст..251 цього Кодексу докази,  на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його  вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і позовні вимоги в порядку  п.1 ст.247 цього Кодексу підлягають задоволенню, так як провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.      

    Судові витрати по справі за заявою позивача не відшкодовуються.

    Керуючись ст. ст.159, 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Постанову  Кіровоградської роти ДПС ДАІ м. Кіровоград   від 17 липня 2009 року  про накладення на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КпАП України штрафу на користь держави в сумі 425 - 00 грн. - скасувати.

    Судові витрати по справі не відшкодовуються.

    На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження до Дніпропетровського  апеляційного адміністративного суду   через суд першої інстанції протягом десяти днів. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Суддя:  підпис.

    Копія вірна.

    Суддя  Устинівського

    районного суду                                                                        І. А. Годованець.