ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.03.07
За позовом приватного підприємства “Фах-Авто”, м.Запоріжжя
до відповідача відкритого акціонерного товариства “Дженералі Гарант” в особі Запорізької філії відкритого акціонерного товариства “Дженералі Гарант”, м.Запоріжжя
про стягнення 14972,54 грн.
Суддя Ніколаєнко Р.А.
Представники сторін:
від позивача - Кукурудз О.О. (директор)
від відповідача – Марченко Н.В. (дов.17066-1/14 від 21.12.2006)
СУТЬ СПОРУ:
Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2006 у справі № 22/254-4/4166 справу за позовом ПП “Фах-Авто” до ВАТ “Українська страхова компанія “Гарант-АВТО” в особі Запорізької обласної дирекції страхування ВАТ “Українська страхова компанія “Гарант-АВТО” про стягнення 23196,25 грн., в т.ч. 14072 грн. страхового відшкодування, 1087,97 грн. виконавчого збору, 1250 грн. інших збитків, 3514,85 грн. пені та 1650 грн. моральної шкоди передано на розгляд судді Ніколаєнку Р.А.
Ухвалою від 01.03.2007 справу прийнято до розгляду, присвоєно справі № 22/254-4/166-26/27/06-16/51/07, засідання суду призначено на 01.03.2007. В засіданні оголошувалася перерва до 22.03.2007. Ухвалою від 22.03.2007 розгляд справи відкладався до 30.03.2007.
30.03.2007 за згодою сторін оголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Встановлено, що за рішенням загальних зборів від 10.11-04.12.2006 відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Гарант-АВТО” продовжує свою діяльність як відкрите акціонерне товариство “Дженералі Гарант”, останнє є правонаступником відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-АВТО”, що підтверджено Статутом ВАТ “Українська страхова компанія “Гарант-АВТО” в редакції 13.12.2006.
Запорізька обласна дирекція страхування відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-АВТО” перейменована та продовжує діяльність під назвою Запорізька філія відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, що підтверджено Положенням про Запорізьку філію ВАТ “УСК “Дженералі Гарант”.
Статтею 25 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником.
За таких обставин слід здійснити процесуальне правонаступництво та замінити сторону у справі - відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Гарант-АВТО” в особі Запорізької обласної дирекції страхування відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-АВТО” на його правонаступника - відкрите акціонерне товариство “Дженералі Гарант” в особі Запорізької філії відкритого акціонерного товариства “Дженералі Гарант”, м.Запоріжжя. Відповідачем визнати останнього.
Позивач поданою суду заявою уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 14972,54 грн., з яких 11457,69 грн. –збитки, 3514,85 грн. – пеня за порушення грошового зобов’язання, нарахована за 365 днів прострочення. Уточнення прийнято судом як таке, що не суперечить ст.22 Господарського кодексу України. Таким чином, предметом розгляду справи є вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 14972,54 грн., яка складається з 11457,69 грн. збитків та 3514,85 грн. пені.
Вимоги позивач обґрунтовує положеннями ст.ст.203, 213, 214 Цивільного кодексу УРСР (1963 р.), ст.ст.22, 258, 611, 612, 623, 625 Цивільного кодексу України та положеннями укладеного сторонами договору страхування цивільної відповідальності. Пояснює, що всупереч умовам договору та вимогам закону відповідач відмовив у здійсненні виплати страхового відшкодування третій особі. За рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя з позивача на користь третьої особи - потерпілого було стягнуто суму страхового відшкодування в розмірі 9629,72 грн., 1000,00 грн. моральної шкоди та витрати на проведення експертизи в сумі 250,00 грн. При виконанні рішення суду органом державної виконавчої служби з позивача було стягнуто виконавчий збір у розмірі 1087,97 грн. Таким чином, внаслідок неправомірних дій відповідача позивач зазнав збитків, які складаються із вказаних сум за винятком 510,00 грн. франшизи, що становить 11457,69 грн. Крім того, на підставі п.7 договору страхування за несвоєчасну виплату страхового відшкодування відповідачу нарахована пеня за період з 10.03.2006 по 01.03.2007, розмір якої з урахуванням строку позовної давності в один рік складає 9629,72 грн. Позивач просить позов задовольнити.
Відповідач проти позову заперечує. Пояснює, що згідно із законом страховик несе зобов’язання перед третьою особою, потерпілою у ДТП, по виплаті страхового відшкодування, а не перед страхувальником, регресного відшкодування не передбачено. У третьої особи –гр.Грицюка С.Є., був вибір до кого звертатись з вимогою компенсувати збитки і гр..Грицюк С.Є. отримав відшкодування у повному обсязі. Також вказує на те, що відмову страховика у страховій виплаті може бути оскаржено страхувальником у судовому порядку. Відповідач не відмовляв потерпілому у виплаті страхового відшкодування, оскільки не від потерпілого, ні від позивача не надходили документи, необхідні для прийняття рішення по виплаті страхового відшкодування. В зв’язку з відсутністю вини відповідач вважає необґрунтованим заявлення до стягнення збитків. Просить в позові відмовити.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ВАТ “УКС “Гарант-АВТО” - страховиком, правонаступником якого є ВАТ “Дженералі Гарант”, та ПП “Фах-Авто” - страхувальником було укладено договір –поліс № Б/2163527 обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на території України (далі – Договір) строком дії з 21.08.2002 по 20.02.2003.
За умовами Договору відповідач (страховик за Договором) зобов’язався забезпечити відшкодування шкоди, заподіяної потерпілим –третім особам внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася під час дії полісу, і винуватцем якої був зазначений у цьому полісі власник (водій) транспортного засобу, зазначеного у цьому полісі.
За Договором застраховано транспортний засіб ПАЗ 3201 д.н. 00365НА, який за договором про оренду автомобіля від 10.08.2002 з гр.Захарцевим В.М. було орендовано позивачем.
Страхову суму на випадок заподіяння шкоди майну третіх осіб визначено Договором у 25500 грн.
13.11.2002 з автомобілем ПАЗ 3201 д.н. 0036НА сталося ДТП, винним у якому за вироком місцевого суду Ленінського району м.Запоріжжя визнано водія ПП “Фах-Авто”.
В результаті ДТП було заподіяно шкоди автомобілю гр.Грицюка С.Є., який подав позов до місцевого Ленінського районного суду м.Запоріжжя.
За рішенням місцевого Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 22.05.2003 з ПП “Фах-Авто” на користь Грицюка С.Є. стягнуто матеріальну шкоду в сумі 9629,72 грн., витрати на проведення експертизи в сумі 250,00 грн., моральну шкоду в сумі 1000,00 грн., а всього 10879,72 грн.
В ході виконавчого провадження з примусового виконання вказаного рішення Ленінським ВДВС ЗМУЮ з ПП “Фах-Авто” стягнуто 10879,72 грн., а також 1087,97 грн. виконавчого збору (постанова ВДВС про закінчення виконавчого провадження від 25.04.2005).
Відповідно до п.9 діючого на момент виникнення спірних відносин Положення про порядок і умови проведення обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів, затвердженого постановою КМУ від 28.09.1996 № 1175 (далі –Положення), для відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди страхувальник або третя особа (її спадкоємець, правонаступник) звертаються із заявою до страховика (страхової організації).
В заяві до страховика повинно міститися найменування страховика, до якого подається заява, найменування (для юридичної особи), прізвище, ім’я , по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання, зміст майнової вимоги щодо відшкодування завданих збитків, обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що їх підтверджують відповідно до законодавства, розмір шкоди, підпис заявника і дата подання заяви. При цьому страховик зобов’язаний надавати консультаційну допомогу заявнику в складанні заяви.
Виплата страхового відшкодування здійснюється третій особі або її спадкоємцям протягом 15 робочих днів з дня отримання страховиком (страховою організацією) зазначених документів, крім випадків, коли спори, пов’язані з виплатою страхового відшкодування, розглядаються у судовому порядку.
За укладеним сторонами Договором відповідач, як страховик, набув зобов’язання в разі настання страхового випадку відшкодувати шкоду, заподіяну позивачем третій особі.
Відповідно до ст.ст.161, 162 Цивільного кодексу УРСР (1963 р.), що діяв на момент спірних договірних відносин, ст.ст. 525, 526 нині діючого Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В матеріалах справи міститься акт № 2197 обстеження спеціаліста-автотоварознавця від 28.11.2002, з якого вбачається, що при огляді 23.11.2002 пошкодженого автомобіля був присутній аварійний комісар ВАТ “УСК “Гарант-АВТО”, водій ПП “Фах-Авто” і третя особа – гр.Грицюк С.Є.
Аварійний комісар відповідача листом від 28.01.2003 № 37 запрошував третю особу прибути до страхової компанії для погодження питань, пов’язаних з ДТП.
Відповідач направляв позивачу листа від 10.06.2003 за № 249 з приводу розслідування обставин настання страхового випадку, яким фактично повідомив про відмову від страхового відшкодування.
Письмові пояснення Грицюка С.Є. свідчать про те, що з письмовою заявою до страховика він не звертався, разом з тим, при огляді автомобіля аварійний комісар гарантував йому виплату страхового відшкодування. В подальшому він кілька разів звертався до аварійного комісара за результатами експертизи і знов-таки отримував обіцянки щодо здійснення виплат, проте це обмежилося лише словами.
Відповідно до абз.6 п.18 Положення у разі настання страхового випадку страхувальник зобов’язаний повідомити страховика протягом трьох робочих днів про настання страхового випадку, подати йому письмове пояснення про обставини ДТП, страховий поліс та пред’явити у разі потреби транспортний засіб для огляду і експертизи. Якщо страхувальник з поважних причин не мав змоги виконати зазначені дії, він повинен довести це документально.
Строків звернення із заявою до страховика, як і відмова у виплаті страхового відшкодування, в разі недотримання припису абз.6 п.18 Положення останнім не передбачено.
Усне повідомлення позивача про ДТП відповідачем зафіксовано 01.12.2002, про що свідчить книга обліку страхових подій, тоді як транспортний засіб оглядався усіма причетними сторонами 23.11.2002.
Слід зауважити, що, як зазначалося вище, зобов’язання надавати консультаційну допомогу в складанні заяви покладено законом саме на страховика, чого відповідачем не здійснено, рівно як і не здійснено відмову у виплаті страхового відшкодування у встановленому порядку, внаслідок чого слід визнати, що відповідач припустився неналежного виконання зобов’язань.
Статтею 203 Цивільного кодексу УРСР (1963 р.) було встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язання боржником він зобов’язаний відшкодувати кредитору спричинені цим збитки, якими, між іншим, є понесені кредитором витрати. Аналогічну норму містить ст.623 чинного Цивільного кодексу України.
Оцінивши матеріали справи у їх сукупності, слід визнати, що за певних обставин, що склалися та потягли стягнення з ПП “Фах-Авто” на користь гр.Грицюка С.Є. грошових сум на підставі судового рішення, позивачем фактично виконане зобов’язання відповідача перед третьою особою (гр.Грицюком С.Є.), і тим самим, в межах суми зобов’язання відповідача, позивачу заподіяно збитків.
Тому є обґрунтованою та підлягає задоволенню судом вимога про стягнення з відповідача збитків у вигляді суми страхового відшкодування за вирахуванням встановленої Договором франшизи (510 грн.), що складає 9119,72 грн.
Також є обґрунтованою та підлягає задоволенню вимога про стягнення збитків у вигляді 250,00 грн. витрат гр.Грицюка С.Є. на проведення експертизи, оскільки відповідно до згаданого вище Положення (п.11) у разі заподіяння шкоди майну третьої особи внаслідок ДТП та необхідності висновку експертизи остання проводиться за рахунок страховика.
Відповідно до п.7 Договору страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасну виплату страхового відшкодування шляхом сплати неустойки у розмірі 0,1% за кожний день затримки від суми страхового відшкодування. Згідно з п.9 Положення виплата суми відшкодування повинна відбутися протягом 15 робочих днів з дня отримання страховиком відповідної заяви.
З урахуванням встановлених строків позовної давності вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково, в сумі 1752,6 грн.
Вимоги в частині стягнення збитків у вигляді 1000,00 грн. стягнутої з позивача на користь гр.Грицюка С.Ю. моральної шкоди є такими, що не підлягають задоволенню, оскільки стягнення за рішенням суду з ПП “Фах-Авто” потерпілій від його дій особі моральної шкоди не знаходиться у причинному зв’язку з виконанням відповідачем зобов’язань, що виключає склад збитків та підстави їх відшкодування. Крім того, відшкодування моральної шкоди не передбачено Положенням.
Вимоги в частині стягнення збитків у вигляді 1087,97 грн. стягнутого з позивача виконавчого збору також не підлягають задоволенню з тих же підстав, а також з урахування того, що судові рішення є обов’язковими для виконання суб’єктами права і виконуються в порядку Закону України “Про виконавче провадження”. Виконання рішення у встановленому примусовому порядку, який передбачає стягнення виконавчого збору, органом виконавчої служби не може пов’язуватися з діями відповідача в межах Договору.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ :
Замінити відповідача у справі - відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Гарант-Авто” в особі Запорізької обласної дирекції страхування ВАТ “Українська страхова компанія “Гарант-Авто”, м.Запоріжжя на його правонаступника - відкрите акціонерне товариство “Дженералі Гарант” в особі Запорізької філії ВАТ “Дженералі Гарант”, м.Запоріжжя.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Дженералі Гарант” в особі Запорізької філії відкритого акціонерного товариства “Дженералі-Гарант” (м.Запоріжжя, вул.Горького, 29) на користь приватного підприємства “Фах-Авто” (м.Запоріжжя, вул.Жуковського,2) 9369,72 грн. збитків, 1752,6 грн. пені та 171,16 грн. судових витрат.
В решті частині позову відмовити.
Видати відповідний наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Р.Ніколаєнко
Рішення оформлено та підписано 04.04.2007. Справа № 22/254-4/166-26/27/06-16/51/07
Суддя Ніколаєнко Р.А.