Справа № 2-1758/11

2/3301/11

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.04.2011 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Грачова В.Л. при секретарі Дубаніної О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Артемівську Донецької області цивільну справу за позовом ТОВ “Востокагро” до ОСОБА_1 АнатоліяОлександровича, треті особи, яки не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Кодемська сільська рада Артемівського району Донецької області, Ново луганська сільська рада Артемівського району Донецької області, комунальне підприємство “Вода Донбасу”, “Про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 15.04.2003 року”,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ “Востокагро”, яке розташоване у п. Новолуганське Артемівського району Донецької області звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, треті особи, яки не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - Кодемська сільська рада Артемівського району Донецької області, Новолуганська сільська рада Артемівського району Донецької області, комунальне підприємство “Вода Донбасу”, “Про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 15.04.2003 року”.

Позов мотивується тим, що 15 квітня 2003 року між ТОВ “Востокагро” та ОСОБА_1 був підписаний договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, який посвідчений завідуючою Другої Артемівської нотаріальної контори ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі № 1308. Згідно п.1.1. зазначеного договору ТОВ “Востокагро” передало у власність ОСОБА_1 цілісний майновий комплекс, який складається з нежитлової будівлі – насосної станції (гідротехнічної споруди) та ставу-накопичувачу на б.Безимяній. Як додаток до вказаного договору було надано акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу, який складається з нежитлової будівлі – насосної станції (гідротехнічної споруди) та става-накопичувача на б.Безимяній. Будь яких інших об’єктів ТОВ “Востокагро” ОСОБА_1 не передавало.

При розгляді справи № 2-8176-2009 року у Артемівському міськрайонному суді за позовом прокурора Артемівського району в інтересах держави в особі Новолуганської сільської ради Артемівського району до ОСОБА_1, у якій ТОВ “Востокагро” виступало у якості третьої особи, було встановлено, що у представленому ОСОБА_1 другому примірнику договору купівлі-продажу від 15 квітня 2003 року дописано, що він придбав ще у власність переливний канал та бистроток. Ця дописка була проведена нотаріусом без участі ТОВ “Востокагро”, це питання ні з ким не узгоджувалося. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16 березня 2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання права власності на переливний канал та бистротою, що розташовані по вул.. Радянської 2а у с. Кодема Артемівського району Донецької області.

Просить визнати частково недійсним вказаний договір купівлі-продажу в частині продажу переливного каналу та бистротоку става-накопичувача на б.Безимяній, Артемівського району.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, представник Кодемської сільської ради Артемівського району просить задовольнити вимоги позивача, та суду пояснила, що вказані спірні об’єкти знаходяться на території Кодемської сільської ради, зараз вирішується питання про визнанні їх безхозними та взяття на баланс сільської ради.

Представники третіх осіб Ново луганської сільської ради Артемівського району Донецької області та КП “Вода Донбасу” підтримали вимоги позивача, запевняють, що у разі їх незадоволення селище Ново луганське Артемівського району фактично залишиться без можливості каналізаційних стоків і буде залишено без водопостачання, що має наслідки екологічної катастрофи.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час слухання справи був належним чином повідомлений.

За клопотанням позивача суд ухвалив заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, представників третіх осіб, яка не заявляють самостійних вимог, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) установив наступне.

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15 квітня 2003 року ТОВ “Востокагро” продало ОСОБА_1 цілісний майновий комплекс, який складається із нежитлової будівлі – насосної станції (гідротехнічної споруди загальною площею 144 кв.м. та ставу-накопичувачу на б. Безимяній.) Продаж вчинено за 70  193 грн..

П.6 вищевказаного договору обумовлено, що зміна умов договору, або внесення доповнень до нього можливі тільки за згодою сторін і здійснюються тільки у письмової формі.

Дана угода підписана сторонами: та посвідчена нотаріально.

Як видно з наданої копії вищевказаного договору, який був наданий відповідачем, у текст договору письмово внесені доповнення. Взагалі, що продавець продав пруд-накопичувач, переливний канал, бистроток. Вказані зміни письмово написані на зворотній стороні договору купівлі-продажу та посвідчені нотаріусом.

Судом встановлено, що на примірнику вищевказаного договору-купівлі продажу, який знаходиться у продавця, таких змін немає.

З огляду на наведене суд визнає, що між сторонами укладеного додаткового письмового договору купівлі-продажу нерухомого майна, або зміни до договору не існувало. Також не були зміни до договору посвідчені нотаріально, про що свідчить примірник договору, який знаходиться у продавця.

Судом прийнято до уваги, що Приписами статті 220 ЦК України визначено: 1) У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. 2) Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

З пояснення позивача видно, що між сторонами не існувало додаткової угоди по вищевказаному договору.

Правочин, який вчинений у письмовій формі, відповідно до положень ст. 209 ЦК України, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. За правилами ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. У даному випадку правочин зі змінами повинен був нотаріально посвідчений у всіх примірниках правочину, а не тільки у покупця.

Аналіз тексту договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 15 квітня 2003 року, свідчить, що ТОВ “Востокагро” та ОСОБА_1 при його укладені домовилися щодо усіх істотних умов: як по предмету, так і по його ціні. Волевиявлення продавця та покупця щодо зазначених умов зафіксовано у тексті письмового правочину та підтверджено власноручними підписами. ОСОБА_1 виконав умови договору тільки у 2005 році, про що свідчить довідка ТОВ “Востокагро”.

Відповідач не звертався до суду з позовом про визнання недійсним цього договору, або про його зміну. Час проведення змін до вказаного договору нотаріусом не обумовлено.

Нормами ч. 2 ст. 209 ЦК України передбачено, що нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Але нотаріусом не було зроблено змін до договору у присутності продавця.

Судом враховано, що згідно постанови Донецького апеляційного господарського суду від 16 березня 2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання права власності на переливний канал та бистроток, що розташовані по вул.. Радянської 2а у с. Кодема Артемівського району Донецької області.

За таких обставин суд визнає, що наведеними доказами підтверджено факт порушення п.6 договору від 15 квітня 2003 року покупцем ОСОБА_1

Проаналізувавши встановлені по справі конкретні обставини, оцінивши надані в силу вимог ст. 60 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про порушення відповідачем законних інтересів позивача як добросовісного учасника цивільних правовідносин, у зв'язку з чим є достатні підстави для задоволення позову ТОВ “Востокагро”.

Питання про відшкодування судових витрат позивачам не ставилося.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 3,5,6, 10,11, 60, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 203, 209, 220, 628, 655-657 Цивільного кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВ “Востокагро” задовольнити повністю.

Визнати письмовий договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу від 15 квітня 2003 року, укладений між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю “Востокагро” в частині продажу переливного каналу та бистротоку става-накопичувача на б.Безимяній Артемівського району Донецької області недійсним.

Визнати незаконним набуття права власності ОСОБА_1 щодо переливного каналу та бистротоку става-накопичувача на б. Безимяний Артемівського району Донецької області.

Заяву про перегляд заочного рішення відповідачем може бути подано Артемівському міськрайонному суду Донецької області протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий суддя В.В.Грачов