Справа № 1-105/09
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 серпня 2009 р. Ковельський міськрайонний суд Волинської обл.
в складі: головуючого-судді Логвинюк І.М.,
при секретарі Щесюк Н.Й.,
з участю прокурора ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі Волинської обл. кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., гр-на України, уродженця с. Смідина Старовижівського р-ну Волинської обл., мешканця с. Кругеля Ковельського району Волинської обл., АДРЕСА_1 , не працюючого, з освітою середньою спеціальною, розлученого, військовозобов”заного. має на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше судимого:
• - 10.02.98 р. Ковельським міським судом Волинської обл. за ч.3 ст.81 КК України до 3 років позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку на строк 2 роки відповідно до ст.46-1 КК України;
• - 18.03.08 р. Ковельським міськрайонним судом Волинської обл. за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з однорічним іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України,
за ч.1 ст.164 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_2 , являючись, згідно з рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. від 24.07.06 р. платником аліментів на користь потерпілої – ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., у твердій грошовій сумі в розмірі 150 гривень щомісячно, починаючи з 10.07.2006 року і до досягнення дитиною повноліття, в період з 05.03.2008 року по 01.01.2009 року злісно ухилявся від виконання обов”язку по сплаті аліментів, встановлених даним рішенням суду. Заходів по працевлаштуванню з метою сплати аліментів, погашення заборгованості по аліментах, не вживав. На неодноразові попередження державного виконавця про необхідність сплачувати аліменти, не реагував. Аліменти в добровільному порядку на утримання неповнолітньої дитини не сплачував, в результаті чого за період з 05.03.2008 року по 01.01.2009 року утворилась заборгованість в сумі 1 480 грн. 64 коп.
Будучи допитаним в судовому засіданні в якості підсудного, ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, суду пояснив, що дійсно, він за рішенням суду має сплачувати аліменти на користь потерпілої ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої дитини – сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 р. н., в розмірі по 150 гривень щомісячно, починаючи з 10.07.06 р. та до досягнення дитиною повноліття. Не сплачував аліменти на утримання неповнолітньої дитини, так як не працевлаштовувався, коштів для сплати аліментів не мав. Державним виконавцем йому дійсно неодноразово розяснювався обовязок по сплаті аліментів та він неодноразово попереджався про наслідки злісного ухилення від сплати аліментів. Стан його здоров”я задовільний, в період з березня 2008 р. по даний час мав незначні і неофіційні несталі доходи, однак, вихованням даної дитини цікавився, деякий проміжок часу у 2008 р. проживав разом із матір”ю дитини у фактичних шлюбних відносинах, а тому вважав, що несплата аліментів не є злочином. У квітні 2009 р. повністю сплатив заборгованість по аліментах. У скоєному розкаюється. Обіцяє надалі сплачувати аліменти належно, прохає суворо не карати.
Крім повного визнання вини самим підсудним, його вина у вчиненні інкримінованого йому злочину стверджується матеріалами кримінальної справи.
Так, довідкою № 3590/25 від 22.01.09 р., виданою відділом державноїх виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції, стверджується, що заборгованість по сплаті аліментів ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , присуджених йому згідно рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області за станом на 01.01.2009 року становила 1 480,64 гривень.
Із копії виконавчого листа від 22.12.2006 року, виданого Ковельським міськрайонним судом Волинської області, слідує, що дійсно, згідно з рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 24.07.06 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, з ОСОБА_2 стягнуто аліменти в користь ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, в розмірі по 150 гривень щомісячно, починаючи з 10.07.2006 року та продовжуючи до досягнення дитиною повноліття.
У справі маються також копії попереджень ОСОБА_2 , винесені відділом державної виконавчої служби у місті Ковелі та Ковельському районі про необхідність сплачувати аліменти на утримання даної неповнолітньої дитини та наслідки зілсного ухилення від сплати аліментів, відповідно, від: 11.06.2008 року; 30.10.2008 року; 06.11.2008 року; 10.01.2008 року, та факт винесення таких попереджень, винесених в період з січня по листопад 2008 р., підсудним не заперечується.
Актом державного виконавця від 23.10.2008 року; копією листа № 5/40 від 09.01.09 р. Ковельського ВРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області; копією листа КП Волинське обласне бюро технічної інвентаризації; копією листа № 4057/0225 від 17.12.08 р. управління ПФ України у Ковельському районі Волинської обл. стверджується та обставина, що державній виконавчій службі у 2008 р. неможливо було звернути стягнення заборгованості по аліментах з ОСОБА_2 на рухоме чи нерухоме майно.
Повідомленням з Ковельського міськрайонного центру зайнятості від 17.12.08 року, згідно якого ОСОБА_2 з приводу працевлаштування в 2008 році не звертався, стверджується та обставина, що підсудним не вживались заходи по офіційному працевлаштуванню з метою сплати аліментів.
Суд, повно, всесторонньо, об”єктивно аналізуючи зібрані у справі докази, приходить до висновку, що злочинні дії підсудного вірно кваліфіковано органами досудового слідства за ч.1 ст. 164 КК України.
Своїми умисними діями, що виразились у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання неповнолітньої дитини (аліментів), підсудний вчинив злочин, передбачений ч.1 ст.164 КК України.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу винного у їх сукупності.
До обставин, що пом”якшують покарання підсудного, суд відносить щире каяття .
Обставин, що обтяжують покарання підсудного, суд не вбачає.
Судом також враховується те, що підсудний у скоєному щиро розкаюється, позитивно характеризується по місцю проживання, однак, не працює, являється хронічним алкоголіком, раніше притягався до кримінальної відповідальності та судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, був засуджений за ч.3 ст.185 КК України за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.03.08 р. до 3 років позбавлення волі з однорічним іспитовим строком та вчинив новий злочин під час іспитового строку, що свідчить про те, що підсудний не став на шлях виправлення.
Покарання, що визначене за попереднім вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.03.08 р. у виді 3 р. позбавлення волі, підлягає приєднанню частково до покарання за даним вироком.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання підсудного неможливе без ізоляції його від суспільства.
Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_3 до задоволення не підлягає, оскільки сума позову є сумою заборгованості підсудного по аліментах, що стягнуті судом на її користь за рішенням суду. Крім того, як слідує із заяви потерпілої від 10.04.09 р., остання не має до підсудного будь-яких претензій.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд
З А С У Д И В:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. ст.ст.71, 72 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 18.03.08 р. і за сукупністю вироків, визначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк три роки і два місяці.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - взяття під варту.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня затримання - 23 липня 2009 р.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_3 - відмовити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської обл. через Ковельський міськрайсуд Волинської області на протязі 15 діб з наступного дня після його проголошення, а засудженим – в той же день з моменту отримання копії вироку.
Головуючий: