Справа № 1- 140 /2009 року
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2009 року Тиврівський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Ліщишиної М.Ю.
при секретарі Віценко К.А.
з участю прокурора Вальчишина В.П.
адвоката ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні смт Тиврів кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Росія, громадянина України, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого,
у вчиненні злочину за ч.1 ст.122 КК України ,
встановив:
21.03.2009 року близько 24-00 год. в с. Уяринці, Тиврівського району, по вул. Космонавтів, ОСОБА_2 неподалік господарства ОСОБА_3 під час суперечки з останнім, навмисно наніс йому удар кулаком в голову, спричинивши тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Підсудний ОСОБА_2 винність у вчиненні злочину за ч.1 ст. 122 КК України визнав частково і показав, що 21.03.2009 року у вечірній час він разом зі своїм братом ОСОБА_4 та товаришами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 автомобілем поїхали на дискотеку в с. Уяринці. Близько 24-00 год. будинок культури зачинився. Вони поїхали підвозити дівчину . Зупинилися на вулиці, сиділи в автомобілі та розмовляли. До автомобіля підійшли дві незнайомих дівчини і покликали його . Він вийшов до них і вони стали спілкуватися . Почув чоловічий голос « чи тобі потрібні уяринецькі дівчата ? » і відчув удар в область голови . Він відступив назад і правою рукою наніс чоловікові удар в голову . Потім вони поїхали додому . За медичною допомогою не звертався .
Винність підсудного ОСОБА_2 у вчиненні злочину за ч.1 ст. 122 КК України крім його показань стверджується : висновком судово-медичної експертизи № 111 від 27.05.2009 року (а.с. 23-24), згідно якого у ОСОБА_3 мали місце закритий перелом лівої виличної кістки зі зміщенням, травматичний набряк м’яких тканин, синець та крововилив на обличчі, які виникли від дії тупого твердого предмету ( предметів), по давності дані ушкодження могли виникнути 20-22.03.2009 року. За ступенем тяжкості закритий перелом лівої виличної кістки зі зміщенням як такий, що спричинив тривалий розлад здоров'я, належить до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості; протоколом очної ставки між ОСОБА_3П та ОСОБА_2 ( а.с. 39)
Потерпілий ОСОБА_3 показав, що 21.03.2009 року у вечірній час вийшов з будинку покликати додому дочку своєї співмешканки ОСОБА_7, так як було вже пізно. На вулиці побачив підсудного з падчеркою і ще з однією дівчиною. ОСОБА_2 запитав, чому він наказує ОСОБА_7 йти додому. Між ними виникла суперечка, в ході якої підсудний ОСОБА_2 став йти на нього, він його відштовхнув, і той наніс йому удар в голову. Він впав і втратив свідомість. Коли отямився боліла голова. Вранці звернувся до лікарні .
Згідно показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6 між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відбувалася суперечка. Коли вийшли з автомобіля, побачили, що ОСОБА_3 стояв навколішки, витирав кров, і погрожував ОСОБА_2, який був за метри 2-3 від нього . Вони поїхали додому .
Свідок ОСОБА_7 показала, що 21.03.2009 року з ОСОБА_8 розмовляла з ОСОБА_2 Її вітчим ОСОБА_3 покликав її додому. Вона пішла, а вітчим залишився . Коли він прийшов до хати, побачила кров на обличчі та синець.
Свідок ОСОБА_9 показала, що 21.03.2009 року її співмешканця ОСОБА_3, у якого було побите обличчя, і з носа текла кров, привів додому ОСОБА_10 і сказав, що підняв його на дорозі . ОСОБА_3 розповів, що його побив ОСОБА_2. Вранці звернулися до лікарні і ОСОБА_3 госпіталізували .
Згідно показань свідка ОСОБА_10 21.03.2009 року допомагав ОСОБА_3 дійти до будинку, так як останній лежав без свідомості неподалік свого господарства . Коли підходив, бачив біля нього ОСОБА_2 та дівчат .
Згідно показань свідка ОСОБА_5 вони підвозили автомобілем ОСОБА_11 після дискотеки додому . Зупинились і розмовляли в автомобілі . До них підійшли дві дівчини, одна з яких покликала ОСОБА_11, той вийшов. Через деякий час почули шум, коли вийшли з автомобіля побачили, що потерпілий піднімався із землі і погрожував Максимові . До цього бачили ОСОБА_3 в клубі, він був п’яний.
Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_11
Сукупність наведених доказів свідчить про винність ОСОБА_2 у вчиненні злочину за ч.1 ст.122 КК України - він умисно причинив потерпілому ОСОБА_3 тілесне ушкодження середньої тяжкості , яке не є небезпечним для життя, але спричинило тривалий розлад здоров'я.
Суд критично оцінює показання підсудного про нанесення ним удару потерпілому у відповідь на неправомірні дії потерпілого, так як ОСОБА_2 сам стверджує, що удар потерпілому наніс хвилини через дві після отримання удару від останнього . За медичною допомогою він не звертався . Доказів нанесення йому удару потерпілим не має.
Призначаючи покарання за вчинене, суд враховує тяжкість вчиненого злочину , особу винного та обставини, що пом'якшують покарання .
До обставин, що пом’якшують покарання підсудного, суд відносить: що він вперше вчинив злочин, згоден відшкодувати завдану матеріальну шкоду .
Суд також враховує, що підсудний за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного не встановлено .
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи винного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного ОСОБА_2 можливе без відбування покарання, застосовує ст. 75 КК України та звільняє його від покарання у виді обмеження волі з випробуванням .
По справі потерпілим ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення 341,48 грн на відшкодування матеріальної та 4658,52 грн на відшкодування моральної шкоди
Підсудний ОСОБА_2 позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнав повністю, а в частині відшкодування моральної шкоди не визнав.
Суд позов ОСОБА_3 в частині стягнення матеріальної шкоди задовольняє повністю .
Потерпілим ОСОБА_3 не доведено завдання йому моральної шкоди в розмірі 4658,52 грн., тому суд позов в частині відшкодування моральної шкоди задовольняє частково, враховуючи характер та обсяг заподіяних потерпілому моральних і фізичних страждань, ступінь вини підсудного, тяжкість завданої ним травми, обставини вчинення злочину та матеріальне становище підсудного .
Керуючись ст.ст.323-324 КПК України ,-
засудив:
ОСОБА_2 визнати винним за ч.1 ст.122 КК України і призначити покарання у виді обмеження волі, терміном на два роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку, терміном один рік не вчинить нового злочину.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної чинності залишити ОСОБА_2 підписку про невиїзд.
На задоволення цивільного позову стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 341 ( триста сорок одна ) грн. 48 коп, і 1000 ( одну тисячу ) гривень - на відшкодування моральної шкоди
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуюча М.Ю.Ліщишина