Справа №22ц-425 200р.                                                      Головуючий у І ін ст. Постигач Б.А.

Категорія   5                                                                         Доповідач Юхименко А.Г.

УХВАЛА

 Іменем України

12 травня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Юхименка А.Г.

Суддів : Мікуш Ю.Р.,  Голубицького С. С.

При секретарі: Гарванко М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Золочівського районного суду Львівської області від 16 листопада 2007 рок'у;-

встановила:

Оскаржуваним рішенням відмовлено в позові ОСОБА_1до ОСОБА_2і ОСОБА_3про визнання будівель спільною сумісною власністю та визнання за ним права власності на їх половину .

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1,  просить його скасувати,  а справу передати на новий розгляд,  т.я. суд не врахував,  що він,  перебуваючи з 1993 року в фактичних відносинах з ОСОБА_4(спадкодавець для відповідачів),  ремонтував житловий будинок і господарські споруди,  платив всі податки,  виробив документацію та провів в будинок газ,  посадив молодий сад,  15 років вони з жінкою робили все разом,  тому після її смерті (13.01.2007 року) він має право власності на половину майна,  це б ствердили свідки,  але їх не допитали.

Вислухавши доповідача,  перевіривши матеріали справи і доводи скарги,  колегія суддів вважає,  що її слід відхилити,  виходячи з наступного.

Власником спірних будівель була ОСОБА_4. Вказане стверджено свідоцтвом про право особистої власності на жилий будинок від 15 січня 1992 року та технічним паспортом на нього (а.с. 46, 47). Після її смерті в 1993 році право власності на будівлі в порядку спадкування перейшло до її дочки ОСОБА_4,  яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Позивач просив визнати за ним право власності на половину вказаних будівель на підставі  ст.  ст. 62, 74 Сімейного кодексу України,  покликаючись на те,  що проживав з ОСОБА_4 однією сім"єю без реєстрації шлюбу і за час проживання майно збільшилось у своїй вартості за рахунок спільних трудових та грошових затрат.

Суд прийшов до правильного висновку,  що за час проживання позивача в будинку з його власником ОСОБА_4,  його вартісна значимість не збільшилась,  оскільки капітальний або інший суттєвий ремонт будинку,  його господарських споруд чи інших значимих конструктивних елементів,  не проводився взагалі. Незначні поточні роботи по підтриманню технічного стану будинку з участю позивача у зв"язку з його проживанням в ньому,  не можуть бути підставою для визнання права спільної сумісної власності на нього з власником будинку ОСОБА_4,  а тому в позові відмовлено правильно.

Покликання скаржника на те,  що суд не допитав його свідків,  не заслуговує на увагу,  оскільки на їх допиті він в судовому засіданні не наполягав,  рішення відповідає вимогам закону та зібраним доказам,  тому відсутні підстави для його скасування чи зміни.

Керуючись  ст.  ст. 307,  308 ЦПК України,  колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити,  а рішення Золочівського районного суду Львівської області від 16 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в

касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею

законної сили.