Справа № 2- 492/2009р.

Рішення

іменем України

14.08.2009 р.                         Тиврівський райсуд  Вінницької області

    в складі головуючого судді Ліщишиної М.Ю.      

                при секретарі                          Віценко К.А.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за  позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів на неповнолітню дитину ,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, в якій вказує, що перебувала у фактичних шлюбних відносинах з відповідачем по справі.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася дочка ОСОБА_3 . Відповідач   добровільно визнав своє батьківство відносно ОСОБА_3

На даний час вони з відповідачем проживають окремо.

Дочка проживає із нею та перебуває на її утриманні .

Вона з дочкою проживає у найманій квартирі, оскільки власного житла немає (акт обстеження житлово-побутових умов від 13.07.2009 р.). На даний час вона не працює, оскільки доглядає семимісячну доньку.

Відповідач добровільно допомагати їй в утриманні дочки не бажає, тому вона вимушена звернутися до суду з даним позовом.

Відповідач працює . Оскільки відповідач добровільно   надавати допомогу на утримання дочки не бажає, то вона має право вимагати від нього аліментів на  дочку.

Вважає, що відповідач   має  можливість сплачувати аліменти в розмірі   40 % від усіх видів його доходу  на утримання дочки щомісячно, але не менше 30% від прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дитини даного віку. Дана сума значно покращить її матеріальне становище і, на її думку суттєво не погіршить матеріального становища відповідача. Інших утриманців у нього немає.

Просить стягувати  з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі   40 % від усіх видів його доходу  щомісячно , починаючи з часу звернення до суду з даним позовом, до досягнення дочкою повноліття.

          В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просить позов задоволити з підстав, наведених в заяві .

    Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково, згоден сплачувати аліменти в розмірі 20 % з усіх видів свого доходу, пояснивши, що створив сім’ю, крім того, допомагає своїм батькам –пенсіонерам .  

    Суд, вислухавши позивачку, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного :

     Сторони мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про її народження.

            Дочка ОСОБА_3  перебуває на утриманні позивачки.

     Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов’язані утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття.

    Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 р. батько і мати мають рівні обов’язки щодо своїх дітей.

    Відповідач має постійне місце роботи, тому аліменти з нього стягуються в частці від доходу .

Відповідно до  ч.2 ст.182 СК України  мінімальний розмір аліментів на одну дитину  не може бути меншим, ніж 30% прожиткового  мінімуму для дитини відповідного віку.

    Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 367 ЦПК України, 180,182,183 СК України ,-

вирішив:

    Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задоволити частково .

    Стягувати з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 25% з усіх видів заробітку (доходу) на утримання дочки  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, однак не менше, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно з 15.07.2009 р. до її повноліття.

    Стягнути з ОСОБА_2  судовий збір в сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня та витрати на інформаційно – технічне забезпечення у сумі 250 ( двісті п’ятдесят) гривень.

    Рішення в частині стягнення аліментів в розмірі за один місяць допустити до негайного виконання.

    Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана до апеляційного суду Вінницької області через Тиврівський районний  суд протягом  десяти діб , апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом  двадцяти діб з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення  в такому ж порядку.

                Головуюча                                                                          М.Ю.Ліщишина